Как перейти к инновационному росту в Украине?
Единственный путь экономического роста для Украины — это инновационное развитие. Но есть ли у нас основания для него?
В першій частині тексту з обговорення інновацій та інвестицій, написаного з моїм другом, Владиславом Рашкованом, заступником виконавчого директора МВФ, йшлося про теорію і модель Пола Ромера, на якій я базую й власні дослідження економічного зростання країн.
Основні висновки полягають у тому, що основним фактором економічного росту є збільшення капіталовкладень в науку, інновації та в людський капітал. Така економіка має в довготривалій перспективі кращі можливості для зростання. Україна ж десятиріччями відкладає інноваційне зростання через популізм і відсутність інституту стратегіювання. Україна має стимулювати інновації через сприятливу економічну політику (зокрема демонополізацію, впровадження рівного доступу, дерегуляцію, податкову лібералізацію), розвиток системи освіти, субсидіювання наукових досліджень — це і є ключовий висновок наших досліджень.
Ситуація в Україні
Що відбувається в Україні? На поточний момент 54% українського експорту припадає на товари із низькою доданою вартістю (с/г та мінеральні ресурси). Українська економіка є системно недоінвестованою: за 30 років накопичено ~$50 млрд, тоді як в Польщі ~$240 млрд. (Тут і далі - дані, які зібрані у документах Аудит економіки України та Вектори економічного розвитку)
Низька продуктивність знижує конкурентоспроможність української переробної промисловості. Відсутність стимулів до модернізації виробництв призвели до одного з найнижчих рівнів енергоефективності економіки в світі. Так, на кожні 1000 доларів ВВП, в Україні витрачається приблизно удвічі більше енергії, ніж у Польщі. Ключовими причинами високої енергоємності є застарілість обладнання та технологічних процесів, висока доля енергоємних виробництв у ВВП країни, недостатньо розвинені сфери інформаційних технологій та послуг, висока частка тіньового сектору економіки, що спотворює показник енергоефективності. Високий рівень зносу енергосистеми призводить до значних втрат енергії: 44% енергії втрачається при перетворенні та транспортуванні до кінцевого споживача. Розрахункові втрати при транспортуванні енергії є значно вищими, ніж у більшості країн Європи.
Українці, що виїхали з України за часи незалежності, генерують за межами нашої країни ВВП для інших країн, за різними оцінками, від $200 млрд до $1 трлн. Що робити в такому випадку Україні? Очевидно, що єдиний шлях економічного зростання для України — це інноваційний розвиток. Але чи є підстави для нього?
Порівняно з Глобальним індексом інновацій (GII) 2019 року Україна піднялась на дві позиції і займає 45 позицію зі 131 можливої. Таке зростання було спричинене зокрема заснуванням та роботою Фонду стартапів, активною цифровізацією країни, оновленням, структуризацією та оптимізацією державних реєстрів і впровадженням онлайн-інструментів ведення звітності, реєстраційних дій та закупівель. Індекс GII включає 7 складових: Знання й результати наукових досліджень (місце, яке займає Україна — 25), Людський капітал і дослідження (39), Креативність (44), Бізнес-досвід (оцінка сприяння інноваціям у просуванні діяльності підприємства) (54), за якими Україна займає середньо регіональні позиції. Але є показники, де необхідно суттєво покращити ситуацію: Інституції (93 місце), Інфраструктура (94) та Ринкові показники (99).
У 2020 було створено перший рейтинг Champions of Inventions ТОП 100 патентів українських винахідників для глобальних компаній (США, ЄС, Південна Корея та інші країни). Рейтинг створений на основі дослідження Innolytics Group, DLA Piper і Advanter Group.
Аналізували запатентовані винаходи українських авторів, що були зроблені спільно з і для міжнародних компаній, у тому числі для деяких найбільш великих у світі та інноваційних у своїх сферах.
В результаті аналізу виявилось, що багато міжнародних компаній співпрацюють з українськими фахівцями в розробленні нових технологій і продуктів. Розробки українських винахідників мають значну цінність, вони вносять вклад у розвиток бізнесу найбільш інноваційних глобальних корпорацій, але ці партнерства недостатньо досліджені та розкриті. Тільки 100 патентів, що були відібрані для рейтингу, були оцінені майже в $400 млн, що також вказує на високу цінність винаходів.
Отже аналіз українських патентів для глобальних компаній доводить — підстави для інноваційного зростання української економіки є. Питання в тому, щоб навчитися самим комерціалізувати ідеї і винаходи, розвивати на їхній основі продуктові бізнеси, а не тільки займатися експортом «сировинного» інтелектуального ресурсу. Але як це зробити?
Питання національної стратегії
Під час розробки Національної економічної стратегії концентрувалися саме на переході від відновлення економіки до інноваційного економічного зростання. Стратегічна візія економіки України: Вільна країна громадян з високим рівнем добробуту та ефективною сервісною цифровою державою, що є надійним економічним партнером у світі та прикладом розвитку для всіх країн Східного партнерства. Найпривабливіша країна економічних можливостей для інвестицій, інновацій, ведення бізнесу; найкраще місце для реалізації творчого потенціалу, втілення ідей і власного розвитку.
І подальша розробка стратегії вже виходила з таких положень:
— сформувати конкурентоспроможні умови для бізнесу та інвестицій і відновити довіру до держави;
— виграти конкуренцію за капітал на світовому ринку;
— стимулювати розвиток інновацій і модернізацію секторів економіки для забезпечення їх конкурентоспроможності на міжнародному ринку;
— сприяти розвитку людського потенціалу і виграти конкуренцію за таланти.
Ключовим завданням є зростання частки витрат на R&D від ВВП в 4 рази — до 2%.
Важливо розуміти, що МСБ — ключовий драйвер інновацій, які забезпечують ефективне функціонування економічної системи. Але за даними Світового банку, українські МСБ інвестують у науково-дослідницьку діяльність втричі менше, ніж європейські, через обмеження в ресурсах порівняно з іншими країнами та слабо розвинену співпрацю науково-дослідницького та реального секторів. Відсутність інституційного досвіду щодо захисту прав інтелектуальної власності, слабо розвинена кластеризація підприємств не дозволяє зменшувати витрати на дослідження за рахунок масштабів, стримують ефективний розвиток інноваційної діяльності в Україні.
На додаток до положень моделі Пола Ромера стає очевидним, що цифрова економіка — драйвер економічного розвитку в наші часи. Цифровізація має істотно збільшити продуктивність праці в Україні та здатна у найближчі роки забезпечити зростання української економіки на 10−12% на рік.
Цифровізація може виступити платформою, яка проникає у всі сектори економіки, змінюватиме їх, створюватиме нові сегменти і навіть галузі, дозволить підприємствам, промисловості та бізнесу ефективно та швидко зростати. Потенціал загального обсягу інвестицій у цифрові інфраструктури, проєкти цифрових трансформацій та Індустрію 4.0 за нашими підрахунками — до 15−20 млрд доларів. Цифровізація буде каталізатором для створення додаткових 700 тис. нових робочих місць (без урахування експортної IT-індустрії).
Сектор ІКТ має потенціал стати драйвером для розвитку інших секторів економіки. Ставка на нього допоможе залучити інвестиції в середньостроковій перспективі. З 2012 року Україна вже на першому місці в регіоні за обсягом ІТ аутсорсингових послуг. Сектор ІТ має потенціал стати одним із флагманів швидкого зростання експорту.
В Стратегії ми запропоновали шляхи до зростання ІТ сектору в три рази до 2030 року та збільшення частки у ВВП з 4,5% до 10%; вихід у топ-10 світових експортерів ІТ-послуг, вихід у лідери в CEE регіоні в загальному експорті ІТ-сектору; збільшення кількості українських компаній-єдинорогів, зростання внутрішніх інвестицій на перших фазах капіталізацій стартапів; зростання кількості ІКТ фахівців до 1 мільйона, вихід на перше місце за фахівцями сфери ІТ в CEE регіоні.
Інноваційне економічне зростання базоване на розвитку людського капіталу також передбачає розвиток креативних індустрій, що має сильний кореляційний зв’язок з економічним зростанням країни в цілому. Технологічний̆ та економічний розвиток поступово змінює основи креативних індустрій. В багатьох країнах спостерігається зростання кількості робочих місць, які вважаються «креативними», а також збільшенням креативних складових у різних професіях та системі освіти. Україна має значний потенціал для експорту креативних послуг. Наразі активними імпортерами наших послуг є країни Азії та Європи.
Для впровадження інноваційного зростання потрібні реформи системи вищої і професійно-технічної освіти, зміна ролі університетів (вони мають перетворитися на центри досліджень і розвитку компетенцій в моделях lifelong learning). Важливим є також впровадження розвитку креативного мислення в шкільну програму і розвиток економічної грамотності дорослих громадян.
В розробленій Національній економічній стратегії пропонується:
Гранти:
1. Впровадження інкубаційної та акселераційної підтримки разом із грантовими програмами для мікро- та малого бізнесу.
2. Гранти на навчання, наукові розробки для підтримки кваліфікованої міграції.
3. Створення середовища для переміщення іноземних стартапів в українську інноваційну екосистему.
Інфраструктура інновацій:
1. Створення національної мережі дієздатних інноваційних бізнес-інкубаторів (ІБН) за стандартами Європейської мережі бізнес- та інноваційних центрів (EBN) для підтримки доступу до ринків ЄС, розвитку підприємницької екосистеми та складових інноваційної екосистеми (наукові парки, центри R&D і трансферу технологій).
Обміни: 1. Розвиток програм міжрегіональних та міжнародних обмінів інноваційним досвідом за прикладом Erasmus.
Отже, чи можливо зберегти той інтелектуальний потенціал, що залишається в країні? Безумовно так.
Чи здатна Україна перейти до інноваційного економічного зростання за умов поточного сировинного експорту і немодернізованої інфраструктури і промисловості? Так, бо очевидно, що підтримка функціонування «радянської спадщини» вже вичерпала себе.
Для цього потрібно докорінно змінити в країні ставлення до підприємця і винахідника. Інновативність має стати новою національною ідеєю, а інтелектуальні права мають отримати належний захист.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ