Жить по-старому? Уроки для власти после референдума в Голландии

Почну з подяки сотні друзям та колегам, які в Нідерландах останні дні переконували голландців підтримати Україну на референдумі.

Чекатимемо офіційних результатів. Референдум не став солодкою перемогою, коли хотілося, щоб більшість голландців підтримали Україну. Як виявилося, чимало з них не так вже й багато знали про Україну - не про наші жертви, а про наші чесноти. Мало інформації? Є ціле міністерство. Мало чеснот? Давайте працювати над собою і над країною.

Нам потрібно перейти від псевдоєвроінтеграції до творення реальних змін.

Спершу обираємо януковичів, потім кидаємо на площі молодь під кулі. Ми могли б виграти, коли б не вели політику псевдоєвроінтеграції.

Ми виснажили Європу вимогами безвізового режиму, а треба було виснажити-здивувати обсягом європейського законодавства і його впровадженням, антикорупційними діями, а не переслідуванням борців з корупцією, швидким формуванням дієвої коаліції, а не тримісячним перетягуванням дірявої бюджетної ковдри.

Думаєте, Європа та світ цього не бачать? Думаєте, голландцям невідомо про наші відкати і розпили? Чудово відомо, зокрема від їх численних інвесторів і журналістів.

А людям, виборцям, чи не сором обирати депутатів, які казково багатіють, коли країну знищує агресор, які з Багамів не вилазять, які малюють нулі в своїх деклараціях?

Давайте виправляти ситуацію в державі і виправлятись самі. Включайтеся у створення такої України, за яку Голландія голосуватиме одностайно.

Роботу над помилками слід починати з простого аналізу-опитування тих голландців, які проти. Частина просто не хоче чути про ЄС. Це проблема голландського уряду. Частина задурена російською пропагандою. Це проблема спільна ЄС і нашого громадянського суспільства. Частина чує про нас багато поганого, не чує хорошого. Це проблема Мінінформу і МЗС.

Перший має виробити продукт, а другий донести, і сам, і через громадянське суспільство. Для цього треба мати контакти з цим суспільством, не окремим дипломатам, а колективам усіх дипустанов. Вчити дипломатів жити пульсом Вітчизни, а не лише вказівками міністерства. Послів призначати вчасно.

Сказане стосується не лише ЄС. Якщо такий мізерний рівень знань про Україну в освіченій Голландії, то що сказати про Азію чи Африку? Це ми маємо доносити! Це наш інтерес, а ми все скорочуємо дипустанови і зарплати дипломатам. Скоро на велосипедах будуть пересуватися і в джинсах ходити на зустрічі з колегами.

Чи піде досвід референдуму в умовах євроскептицизму в ЄС нам на користь? Чи ми далі за звичкою забудемо про помилки і страх поразки і продовжимо жити по-старому? До чергового референдуму чи революції?

Включайтеся. Час жити відповідально!