Чому Зеленському не вдається змінити Україну. П’ять версій

Погляди

7 липня 2020, 18:40

Мелінда Херінг

Старший науковий співробітник Atlantic Council

Є п’ять варіантів, що пояснюють радикальні і часто непередбачувані зміни в українській владі протягом цього року

Бідний Володимир Зеленський. У квітні 2019 року комік, який став кандидатом у президенти, зайняв найвищий пост в Україні, отримавши майже 75% підтримки, а через кілька місяців завдав удар по давно існуючим політичним партіям країни на парламентських виборах. Його нова партія Слуга народу виграла стільки місць, що Зеленський отримав більшість у Верховній Раді. Тепер Зеленський зіткнувся з політичним майбутнім, і йому не до сміху.

Зеленському вдалося перемогти, завдяки трьом обіцянкам: припинити війну на сході, зробити велику 42-мільйонну країну багатою і зупинити корупцію. Але після початкового сплеску активності на фронті реформ далі обіцянок не пішло. Гучна риторика про радикальну зміну України перетворилася на слабке піанісімо. Пройшов всього рік, а президент виглядає втомленим і переможеним.

Змінився не тільки настрій, але і суть, і кадровий склад. Зеленський звільнив прем'єр-міністра реформатора, більшу частину його Кабміну, генерального прокурора і багатьох інших високопоставлених чиновників у березні і квітні, чим приголомшив усіх. Гіршого часу для цього складно було придумати. Через кілька тижнів до України дісталася глобальна пандемія коронавірусу, здатна поглинути до 8,2% її ВВП. Зеленський найняв малодосвідчених підлабузників і навіть старих наближених Януковича. Хоча при цьому підтримує політично мотивовані звинувачення проти колишнього президента, генерального прокурора, колишнього міністра інфраструктури і керівників податкових і митних служб.

У Києві все більше і більше повертаються в минуле

У травні Міністерство фінансів звільнило голову незалежної наглядової ради Магістральних газопроводів України, незалежної компанії, яка стежить за передачею газу. Історично, газ був основним сектором для самозбагачення політиків, але в 2014 році все змінилося. Дії Зеленського — це крок назад до поганого минулого нестримної дефляції, що потенційно проклав шлях до звільнення голів незалежних наглядових рад, які керують Нафтогазом, ПриватБанком і іншими важливими держкомпаніями. Прощавай, корпоративне управління — ми навряд чи встигли з тобою познайомитися.

У липні голова Нацбанку подав у відставку після зустрічі один на один із Зеленським, пославшись на політичний тиск. Томаш Фіала, керівник Dragon Capital, найбільшої інвестиційної компанії в Україні, заявив, що він призупинить всі майбутні інвестиції. «Це остання крапля. Можна лише здогадуватися, які мотиви, повна некомпетентність або мотивований Росією саботаж», — пише Фіала.

Що пішло не так?

Є п’ять варіантів, що пояснюють радикальні і часто непередбачувані зміни минулого року.

Слуга олігарха

Зеленський — маріонетка Ігоря Коломойського. Коломойський, який володів найбільшим банком у країні, ПриватБанком, був звинувачений в розграбуванні банку на суму $6 млрд до його націоналізації в 2016 році. Тепер він робить все можливе в декількох судах різних країн, щоб отримати назад банк, або хоча б частину грошей. У Зеленського і Коломойського, безумовно, тісні відносини. Телесеріал Зеленського, в якому він з учителя історії стає президентом після популістського просторікування про корупцію, транслювався на телеканалі Коломойського 1+1. Олігарх також підтримав Зеленського позитивним висвітленням у ЗМІ задовго до президентських виборів. Журналіст BBC Іона Фішер поцікавився у Зеленського про його стосунки з Коломойським під час президентської кампанії, і Зеленський сказав, що олігархи володіють усіма основними телеканалами, і той факт, що його шоу виходило на каналі Коломойського не має значення. Рік по тому це твердження вже не викликає довіри.

У свій перший рік перебування на посаді Зеленський наблизив до себе олігархів. У вересні 2019 року офіс президента опублікував фотографію, де усміхнений Зеленський зображений разом з прем'єр-міністром, головою свого офісу і Коломойським в своєму робочому кабінеті. Через кілька днів Коломойський вперше з упевненістю прийшов на конференцію Ялтинська європейська стратегія (YES), де роздавав інтерв'ю направо і наліво. Зеленський не зробив нічого, щоб Коломойський постав перед судом, а його недавно призначений генеральний прокурор порушив двадцять чотири кримінальні справи проти його попередника Петра Порошенка. У Коломойського близько тридцяти лояльних до нього депутатів у президентській політичній партії Слуга народу, і олігарх постійно переслідує деяких чиновників, як тільки Зеленський відправляє їх у відставку.

Маріонетка Росії

Ця ідея, яку довго підтримували багато представників української діаспори та націоналісти із Західної України, базується на неприязні до Зеленського. Він не є україномовним, не засуджує президента Росії Володимира Путіна при кожній нагоді і виявляє гнучкість в зусиллях зі встановлення миру на сході України. Теорія зовні приваблива, але не має прямих доказів, тільки непрямі, і, що більш важливо, не враховує явну некомпетентність тих, хто зараз сидить на Банковій.

Жертва власної некомпетентності

У Зеленського був план, і він завалився. До 2019 року він ніколи не обіймав високу адміністративну посаду і ніколи не працював в уряді. Йому пощастило, що перший голова офісу Андрій Богдан, знав, як керувати президентською адміністрацією, і вмів підстьобувати парламент. Поки Богдан був на місці, в Києві все працювало. Після Богдана все розпалося. Згідно з джерелами в Києві, Зеленський прислухається до чотирьох людей, один з яких голова його офісу, двоє інших — помічники президента і четвертий — голова служби безпеки. Жоден з них не має жодного уявлення про економіку чи політику. Коли це довірене коло розходиться в думках, Зеленський не знає, що робити. Інсайдери говорять, що президент нікому не довіряє, хоче, щоб його люди були в кожному комітеті та раді, не мали ідеології і наполягає на тому, що все повинно бути виконано негайно. Він не вміє делегувати повноваження. Він ігнорує свій власний офіс і має справу безпосередньо з міністрами і регіональними лідерами. Після ряду весняних невиправданих кадрових рішень ця теорія виглядає все більш правдоподібною.

Жертва власної наївності

Зеленський щиро хотів кращого і висунувся в президенти, щоб змінити країну. До всіх цих політичних справ він був багатим, відомим і смішним. Іншими словами, роботи він не потребував. Він каже, що балотувався, щоб його діти могли жити в нормальній країні. За словами колишнього прем'єр-міністра Олексія Гончарука, «Зеленський змінився». Він сказав Kyiv Post, що людина, з якою він почав працювати, і Зеленський сьогодні — «дві різні людини».

Звичайно, Зеленський звільнив Гончарука через шість місяців роботи, і розповідь колишнього прем'єр-міністра, ймовірно, переслідує свою мету. Він каже, що Зеленський перебував під впливом проросійських тем про те, що Захід і Джордж Сорос має намір знищити Україну, і що у Зеленського був потужний старт, але він не міг впоратися з конкуруючими інтересами, кризою і складним політичним вибором.

Не вписався в систему

Змінити Україну неможливо. Все продається, включно з парламентарями. Назвіть свою ціну, і під час COVID-19 можна усиновити дитину, незаконно доставити літаком до Канади сотні цуценят з розплідника і зробити що завгодно інше. Олігархи, схоже, відновили свій контроль над парламентом за гроші, і весь цей час вони контролювали ЗМІ і основні галузі промисловості. Як стверджують правлячі олігархи в серіалі Зеленського Слуга народу: «Ця команда була дешевша, ніж попередня». Поки роль грошей в політиці України не зміниться, не має значення, хто президент. Сучасна історія України не дає повністю відмовитися від цієї теорії.

Зрозумілим є одне: шоу в Україні продовжиться, але питання в тому, чи буде Зеленський грати в ньому головну роль. А тим часом в Києві все більше і більше повертаються в минуле.

Переклад НВ

Текст публікується з дозволу автора. Републікування повної версії заборонене.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения НВ

Інші новини

Всі новини