Несподіваний погляд на фільм «Барбі». Шість стратегічних уроків на майбутнє

Жінки користуються конституційним контролем, відповідаючи як за посаду президента, так і за судову владу. Однак можна зазначити, що це значною мірою рольова гра, оскільки за відсутності будь-яких соціальних, економічних і політичних змін ці ролі фактично не вимагають ухвалення рішень і здійснення влади. Вони мають показати, що матріархат можливий, а не продемонструвати його в дії.

Барбіленд являє собою стабільну систему, в якій Барбі проводять час одна з одною, в гармонії та достатку. Оскільки вони також володіють безсмертям, їм не потрібні Кени для відтворення (розмноження). Діяльність Кенів обмежена розважальними заходами, навіть якщо іноді вони сумують за жіночою компанією.

Відсутність єдності серед Кенів забезпечила їхню поразку

Загроза цьому порядку є зовнішньою. Виявляється, на окремих Барбі можуть вплинути, хоча й дуже рідко, дії їхніх власників-людей. Це стає очевидним, коли безсмертя однієї з них — Стереотипної Барбі (далі - СБ) — починає давати збій, і в неї з’являються ознаки старіння (целюліт) і думки про смерть. Щоб виправити цю ситуацію, їй радять покинути Барбіленд і знайти її справжню господиню, яка має допомогти повернути її в її природний стан.

Барбі їде в реальний світ, до неї несподівано приєднується її шанувальник Пляжний Кен (далі - ПК), який сховався в її машині. Їй вдається знайти свою колишню господиню Сашу. Але це призводить до плутанини, оскільки Саша відкидає Барбі через її нереалістичну жіночність. Насправді це її мати, Глорія, гралася з лялькою так, що це відображало її власні тривоги. Ефект, який це справляє, пояснюється тим, що Глорія робить це, граючи в самому серці імперії Mattel, де створюють Барбі.

Тим часом ПК робить власне відкриття. Він опиняється в суспільстві, в якому домінують чоловіки, а жінки виконують підлеглу роль — навіть у Mattel. Одержимий ідеєю патріархату, він краде книжки на цю тему і повертається до Барбіленду, тоді як СБ тікає від Mattel, які в буквальному сенсі хочуть засунути її назад у коробку. На той час, коли Барбіленд повертається в Барбіленд разом із Сашею і Глорією, Пляжний Кен успішно переконує своїх товаришів Кенів перетворити Країну Барбі на патріархат.

Треба сказати, що це, здається, було досягнуто без будь-якої очевидної стратегії. Матріархів (ляльок Барбі) переконали, що життя може бути кращим у підлеглому становищі, і вони стають покоївками та домогосподарками. Одна гегемонія змінилася іншою. Відбулася проста зміна ролей. Суспільство залишається розділеним у тому сенсі, що Барбі та Кени, як і раніше, не потрібні одне одному для репродуктивних цілей. Тільки тепер у Кенів кращі будинки і вони насолоджуються вечірками. Нас підводять до висновку, що це було певне промивання мізків. «Промивання мізків» — складний процес, особливо щодо непідлеглих суб'єктів (приклад — військовополонені, захоплені комуністами під час Корейської війни, але на це потрібен був час).

Є ще одна дивина в революції Кенів, яка полягає в тому, що вони прагнуть конституційної легітимності за допомогою голосування щодо нового політичного порядку. Оскільки до повернення СБ цього ще не відбулося, це дає можливість для опору та контрреволюції. Якби ПК був достатньо безжальним, він би утримався від будь-яких спроб конституційної передачі влади і встановив новий порядок вольовим рішенням. Точно так само йому не вдалося захистити патріархат, викорінивши потенційні дисидентські елементи серед Барбі. Йому бракує таємної поліції або навіть мережі інформаторів серед «навернених» Барбі. Ці методи навряд чи можна назвати більшовицькими.

Таким чином, є невелика група аутсайдерів, які дистанціювалися від старого порядку, але незадоволені новим і зуміли уникнути промивання мізків. Одна з ключових фігур — Дивна Барбі, продукт більш раннього втручання людини, яка може пояснити СБ її скрутне становище, і Аллан, друг Кена, який ніколи не вироблявся серійно, а також інші іграшки, зняті з виробництва. Вони зустрічаються з групою СБ, що повертається з реального світу, і разом розробляють стратегію повернення назад контрреволюції.

Для цього потрібно спершу відволікти Кенів, щоб викрасти Барбі з промитими мізками та доставити їх у безпечне місце. Там їх можна перепрограмувати та повернути в природний стан. Звільнившись, вони можуть пересварити між собою всіх Кенів, що призведе до битви на пляжі (імовірно, не тієї, яку мав на увазі Черчилль). Поки це відбувається, матріархат відновлюється.

Тут ми можемо знайти кілька важливих стратегічних уроків.

По-перше, важливість коаліцій. Контрреволюція залежала від союзу відщепенців, які знали, що відбувається, з групою СБ (яка розробила стратегію). Тим часом відсутність єдності серед Кенів забезпечила їхню поразку.

По-друге, непрямі, а не прямі засоби. Барбіленд — не місце насильства. Тільки в реальному світі ми бачимо реальне застосування фізичної сили. Навіть громадянська війна серед Кенів — тьмяна справа. ПБ очолює групу на веслувальних кораблях, тоді як його суперник Кен мчить у бій на плечах своїх товаришів, що скачуть на конях-палицях. Виявляється, Кени не дуже добре розуміють роль воїна, і жодна з фракцій не має чіткого плану битви, що призводить до заплутаних сутичок. Зрештою битва перетворюється на звичні танці. Хоча ця техніка розв’язання конфліктів невідома міжнародним організаціями, з огляду на «успішність» їхніх звичайних методів, можливо, варто спробувати і цей.

Нам навіть не дають жодних доказів того, що Кени сильніші за Барбі. Але Барбі демонструють потенціал обману й обманного маневру. Як висловився Сунь-Цзи, «вища майстерність полягає в тому, щоб зламати опір ворога, не б’ючись із ним».

По-третє, емпатія. Простіше кажучи, Барбі можуть уникнути покарання за свій обман, тому що вони розуміють Кенів краще, ніж Кени розуміють Барбі. За великим рахунком Барбі вдається відволікти Кенів, бо вони прикидаються, що не знають речей, які насправді знають, щоб дозволити Кенам детально пояснити їм це.

По-четверте, ідеологічна прихильність. Кен насправді не розуміє патріархат, який він прагне впровадити. Він вважає, що це якось пов’язано з кіньми, і втрачає інтерес, коли розуміє, що це не так. Барбі розуміють матріархат, бо жили в ньому раніше. Що ще важливіше, Глорія виголошує хвилюючу промову, яку, зазвичай, очікують почути генерали перед битвою (див. Генріх V та Азенкур), пояснюючи, чому важливо перемогти та позбутися думки, що вони завжди мають бути підлеглими.

По-п'яте, легітимність. Щойно інститут президента і Верховний суд будуть відновлені в колишньому вигляді, придушити повстання буде дуже просто. Можливо, це перший раз, коли вони дійсно використовують владу, щоб вплинути на зміни.

По-шосте, стратегічний вибір, як і раніше, має наслідки. Тепер СБ хоче повернутися в реальний світ, що означає відтворення (як ясно видно з останнього кадру фільму). Тим часом Барбі в Барбіленді до певної міри визнають, що для уникнення подальших повстань необхідно зробити щось більше, щоб завоювати серця та уми (якщо не багато іншого) Кенів.

Переклад NV

NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Лоуренса Фрідмана. Републікація заборонена.

Оригінал

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди NV