Чиновники, які брали участь у сепаратистських рухах на сході України 20 років тому, працюють у держорганах — Схеми

Зокрема, керівник секретаріату Конституційного суду Віктор Бесчастний і член Національного олімпійського комітету України Олександр Зац погодили проведення «референдуму щодо надання Донецькій області статусу республіки у складі федерації». Суддя Харківського окружного адмінсуду Владислав Єгупенко був у списках виконавчого комітету Харківської області, який має взяти владу від Києва. А депутат Київради Олександр Попов був спікером на з'їзді в Сєвєродонецьку, де закликали створити «південно-східну республіку».

Журналісти проаналізували документи за той період. Зокрема, вони отримали доступ до матеріалів закритої кримінальної справи про посягання на територіальну цілісність і недоторканність України.

У матеріалі йдеться про те, що нинішній керівник секретаріату Конституційного суду України Віктор Бесчастний у 2004 році у статусі голови комісії з депутатської діяльності, етики, правової політики, законності та правопорядку Донецької облради був одним з ініціаторів скликання надзвичайної сесії для голосування за так званий референдум «щодо надання Донецькій області статусу республіки у складі федерації». Його підпис стоїть під зверненням депутатів облради на ім'я тодішнього голови Донецької облради Бориса Колеснікова.

Цей документ журналісти знайшли в архівних матеріалах кримінального провадження, яке СБУ відкрила 2004 року за статтею посягання на територіальну цілісність і недоторканність України. Це відбувалося в розпал виборів президента України 2004 року, коли ЦВК на чолі з Сергієм Ківаловим оголосила Віктора Януковича переможцем на тлі масових фальсифікацій, а в країні почалася Помаранчева революція.

Безчастний також обґрунтував для депутатів необхідність проведення цього «референдуму». Про це свідчить пояснювальна записка, в якій він писав, що це питання виноситься на обласну сесію «з урахуванням політичної ситуації, яка загрожує громадській безпеці, конституційному ладу, життю та здоров’ю громадян, з огляду на збори територіальних громад та звернення депутатів Донецької облради».

Референдум зрештою так і не відбувся, оскільки пізніше самі депутати його скасували. Але схожі події повторилися через десять років — у 2014 році, йдеться в розслідуванні.

У коментарі журналістам Безчастний заперечував свою участь у подіях того часу.

«Я від цих питань відмовився. Я не ухвалював жодних рішень», — сказав він.

Водночас журналісти зіставили його підпис під документами 2004 року і нинішній, уже в статусі керівника секретаріату Конституційного суду, — і вони збігаються.

Секретаріат, очолюваний нині Віктором Бесчастним, у Конституційному суді України перевіряє всі звернення до суду і вирішує: виносити їх на розгляд чи ні, йдеться в матеріалі.

Разом із Бесчастним проєкт рішення про референдум погодив, зокрема, Олександр Зац, який на той час був заступником голови Донецької обласної ради. Сьогодні Зац — член Національного олімпійського комітету України.

У 2022 році, вже під час повномасштабного вторгнення він виїхав за кордон як волонтер і не повернувся. Зв’язатися з ним журналістам не вдалося.

Прізвище нинішнього судді Харківського окружного адмінсуду Владислава Єгупенка було у складі виконавчого комітету, створеного 26 листопада 2004 року на надзвичайній сесії Харківської облради, який мав узяти всю повноту влади від Києва.

На той час він був депутатом Харківської обласної ради і керував міліцією на харківській Південній залізниці. Депутати цієї ради того ж дня ухвалили рішення про перепідпорядкування міліції в області та залізниці, телебаченні, зупинили перерахування коштів до держбюджету. У коментарі журналістам Владислав Єгупенко сказав, що деталей уже не пам’ятає, але був проти всіх рішень.

Олександр Попов був одним зі спікерів на з'їзді в Сєвєродонецьку, на якому закликали створити Українську південно-східну республіку. Згідно зі стенограмою з'їзду, він у статусі міського голови Комсомольська (теперішня назва Горішні Плавні) привітав кандидата в президенти Віктора Януковича з перемогою і пообіцяв підтримку.

Сьогодні Олександр Попов є депутатом Київської міської ради. У коментарі журналістам він пояснив, що досі вважає, що той з'їзд був «за розвиток України».

«Я точно можу сказати, що жодного антидержавного підходу або будь-якого бачення проти України не було. Навпаки», — підкреслив депутат.

Надзвичайні сесії в Донецьку, Харкові, Луганську та з'їзд у Сєвєродонецьку Луганської області проходили на підтримку кандидата в президенти України Віктора Януковича — на тлі Помаранчевої революції.

Наступного дня після Сєвєродонецького з'їзду і рішення Донецької облради про проведення референдуму, СБУ порушило кримінальну справу за статтею «посягання на територіальну цілісність і недоторканність України». У 2006 році цю справу було закрито, а всі звинувачення знято.