NV Преміум

«Бути з Путіним стає все небезпечніше». Імовірність заколоту у РФ зростає, два наступники вже конкурують за «трон» — інтерв'ю з Пономарьовим

Країни

14 червня 2022, 18:17

Російський опозиційний політик Ілля Пономарьов припускає, що за пів року бути з диктатором Володимиром Путіним стане більш небезпечно, ніж проти нього. А тому, вважає він, ймовірність заколоту і особистої небезпеки для глави Кремля зростає щодня.

Пономарьов в інтерв'ю Радіо НВ пояснив, як зростають опозиційні настрої через перебіг війни в Україні та хто конкурує за «трон» президента РФ.

— Перший заступник адміністрації президента Путіна Сергій Кирієнко в Кремлі призначили курувати окуповані території України. Він замінив на своєму посту, наскільки я розумію, Дмитра Козака. Чому призначили його? Хто це такий?

— Це дуже цікава людина. Його друге ім'я — Кіндер-сюрприз. Це людина, яка в 1998 році раптово стала на короткий термін прем'єр-міністром РФ і була відповідальна за дефолт того року.

Він з Нижнього Новгорода, кар'єра створена [російським опозиціонером, якого 27 лютого 2015 року застрелили,] Борисом Немцовим. Він був заступником Немцова у час, коли той був губернатором Нижегородської області. А потім Немцов його призначив до себе заступником міністра енергетики, а потім — міністром, і потім — прем'єр-міністром.

При Путіні Кирієнко багато років керував Росатомом — це така структура, яка традиційно пов’язана з спецслужбовцями, ще з часів Берії. Він вважається людиною з ближнього оточення Юрія Ковальчука — одного з найвпливовіших друзів Путіна. До цього кола також відноситься [міністр оборони РФ Сергій] Шойгу і [секретар Ради безпеки РФ Микола] Патрушев, [секретар радбезу Олександр] Бортніков, тобто весь цей силовий блок.

— Яка цікава трансформація — від Немцова і до куратора окупованих українських територій.

— Вважається, що принцип Кирієнка — бути технократом, що він не має жодного стосунку до політики. Був певний період, коли він керував СПС (Союзом правих сил), тобто головною ліберальною партією РФ, до якого належав і Немцов, і Чубайс, і Хакамада, і Гайдар та багато кого інших.

Але Кирієнко ніколи не мав якихось власних поглядів. Він належить до такого угрупування в середині російського суспільства, яка називається методологи. Його створив ще під час Радянського Союзу Георгієм Щедровицький.

Це угрупування порівнювало себе з прогресорами з книжок Стругацьких. Тобто вони в ворожому оточенні, але працюють над тим, щоб покращувати систему. Не знищувати її, а поступово покращувати, як в Трудно быть богом — відомій книжці Стругацьких. Кирієнко — справжній адепт цієї секти.

— Апаратник без політичних амбіцій?

— Ні, сто відсотків з амбіціями. Я його дуже добре знаю. І добре пам’ятаю, що ще в 1999 році, вже після його відставки з посади прем'єр-міністра, він мріяв, як повернутися, як брати участь в наступних виборах президента РФ чи щось таке. Тобто з амбіціями у нього все в порядку. Просто він — людина системи, не хоче її знищувати. І він, безумовно, лояльний до самого Путіна, буде йому підкорюватися.

Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

— Після того, як він відвідав окуповані українські території, включно із Херсонщиною і Запоріжжям, в цих регіонах почали заявляти, що готуються до референдуму; що, можливо, ці регіони планують об'єднати в один якийсь російський округ. Я так розумію, ця задача стоїть перед Кирієнком. Впорається до 11 вересня, коли буде єдиний день голосування в Росії?

— Є декілька процесів, які роблять паралельно.

По-перше, я вважаю, що Путін намагається шантажувати українську владу ідеєю, що ці території будуть поєднані з РФ. Там меседж дуже простий: «Давайте перемовини зараз, ви щось вирішуйте, а то потім може бути вже пізно. І коли ці території ввійдуть до складу РФ, ми можемо і ядерну зброю використовувати, щоб їх захищати». Це може бути блефом, але [використовується], щоб натиснути на президента Зеленського, щоб він був більш готовим до перемовин.

Але ще є і другий процес — це піар самого Кирієнко. І там стовідсотково існує певна група людей всередині російської влади, яка бачить в Кирієнко найімовірнішого наступника Путіна. Він належить до цього оточення Ковальчука, не чужий для лібералів, може бути «містком» між сучасною російською елітою та Заходом, якщо скаже, що припинить війну. Тобто він може бути тією людиною, яка примирить одних з іншими, і тому його активно піарять. Але, як ми бачимо, зараз там є і спротив.

Позавчора була дуже цікава стаття на сайті газети Известия

— Була і зникла!

— Так. Вона була підписана Кирієнком, а потім зникла. Це була на сто відсотків очевидна атака, тобто це не стаття від Кирієнко. Але вона так була написана, що він вже президент РФ.

Я вважаю, що це — провокація з боку інших кіл оточення Путіна, які намагалися скомпрометувати Кирієнко. Тому що для Путіна неможливе таке публічне демонстрування [влади]…

— Додам контекст. Напередодні російські журналісти помітили, що на сторінках газети Известия з’явилася стаття за підписом першого заступники глави адміністрації президента Росії Сергія Кирієнка. Матеріал зник через деякий час після публікації, але зберігся в кеші. Там зазначалося, Кирієнко ніби пише, що вся Росія буде відновлювати Донбас, зруйнований, мовляв, фашистами, це коштуватиме кілька трильйонів рублів, які виділять з російського бюджету навіть ціною тимчасового зниження рівня життя росіян. З’явилося декілька версій. Одна з них, що це писав не сам Кирієнко, а його хтось підставляє в їхньому політичному оточенні.

— Це на сто відсотків так і є! Тому що Сергій не міг такого написати. Він дуже досвідчена людина з точки зору політичних процесів. І він зараз керує політичними процесами в РФ, тобто знає, що можна казати, а чого — ні, ніколи. І те, що це з’явилося — це, звичайно, провокація проти нього, і дуже успішна, я вважаю. Тому що з ймовірністю 100% Путін також побачив цю статтю.

— Якщо йому принесли в папці, поклали на стіл, то побачив.

— Так воно і було, для того це і робилося. Я вважаю, що Путін вже думає: «Окей, Кирієнко вже бачить себе в кріслі президента РФ.

— Російські медіа реально називають його можливим наступником Путіна.

— Я вважаю, що так воно і є. Там зараз конкуренція між Кирієнко та Медведєвим. І більше я не бачу там очевидних претендентів на трон.

— Йдеться про колишнього президента та прем'єра РФ Дмитра Медведєва?

— Дмитро, так. У нього ж особиста трагедія — його сина вигнали зі Сполучених Штатів, конфіскували їх активи. Тобто у нього є привід для ненависті.

— В оточенні Путіна залишилися люди, які реально хочуть завершити цю війну з мінімальними втратами для Росії і відновленням хоч якихось можливих зв’язків із Заходом? Наскільки ймовірно, грубо кажучи, відмотати назад? Чи такої людини взагалі немає, а якщо і є, то вона тихо сидить і мовчить?

— Я вважаю, що там переважна більшість, яка саме того і хоче. Зараз немає [більш] опозиційно налаштованого кола всередині російського суспільства, ніж російський уряд. Вони там на сто відсотків в шоці від того, що відбувається з війною, не згодні з цим, але не можуть нічого зробити. Вони не розуміють, що їм зараз вдіяти. [Їм говорять], що це не їх справа, що це рішення великого вождя, і тобто вони просто сидять тихо і все.

— Ніби-то над Путіним весь час нависає загроза того, що його може вбити хтось з його ж оточення. Політичні і військові експерти не виключають, що після Путіна прийде ще більш жорстокий диктатор, який реально вірить в те, що можна повернутися і спробувати взяти Київ за два дні.

— Давайте розділимо ці два питання. По-перше, імовірність якогось заколоту і особистої небезпеки для Путіна зростає кожен день. Це очевидно. Але ще немає певного тригера, який би змусив людей діяти. Їм зараз більш страшно щось зробити проти Путіна, ніж залишатися такими, які вони є. Я вважаю, що з плином часу це буде змінюватися, тому що там і населення дуже незадоволене, і тиск Заходу буде зростати.

Тобто я вважаю, що за півроку бути з Путіним буде більш небезпечно, ніж проти нього. І коли це відбудеться, то імовірність заколоту буде дуже високою. Але ще раз підкреслюю, що це неможливо без тиску знизу, з боку народу РФ.

— Щось тиску знизу немає, мені видається, але ви можете мене поправити.

— Я на сто відсотків не згоден.

Навіть офіційне соціологічне опитування показує декілька десятків мільйонів людей, які не задоволені цією війною. А якщо ми подивимося в середину цих опитувань, то вважаю, що зараз щонайменше 50 на 50 розклад сил всередині РФ.

Але ці опозиційні настрої жодним чином не зорганізовані - люди не знають, що їм робити, у них немає лідерів, у них немає засобів масової інформації; вони слабкі, не рішучі; проти них поліція, ФСБ… Але це буде змінюватися, тому що логіка розвитку ситуації буде до цього підштовхувати. Ми вже бачимо такий ще не озброєний, але вже насильницький протест. І він буде зростати сто відсотків.

— Як ви думаєте, що значить ця заява Путіна — порівняння себе з Петром І. Років 9−10 назад, коли в Путіна запитали, хто його улюблений російський правитель, він відповів, що Катерина ІІ. Як він сказав, «кровища меньше, но дела больше». А тут така трансформація на Петра І. Це з чим пов’язано?

— Путін шукає своє місце в історії. І звичайно, місце Петра І для нього більш привабливе. Він з Санкт-Петербургу, це такий головний герой цього міста. Тобто навіть на інтуїтивному рівні це більш приваблива фігура.

Що таке Катерина ІІ? Це імператриця, яка створювала привілеї для дворянства, аристократію. І це саме те, що відбувалося в Росії до того, як Путін почав воювати в 2014 році. А зараз, звичайно, він щось поміж Петром І та Іваном Грозним.

Інші новини

Всі новини