Дуже хороший приклад того, що насправді зараз відбувається в російській економіці — це сільське господарство. На перший погляд, що там може зламатися або вийти з ладу. У російському полі росте трава, її їдять місцеві корівки, потім дають молоко і м’ясо для місцевих споживачів. До чого тут Захід, до чого тут санкції? Виявляється, що до всього.
Сучасне промислове сільське господарство, що виробляє у великих обсягах м’ясо, молоко і що-небудь іще, потребує високих технологій. Тобто для розведення худоби, наприклад, потрібен генетичний матеріал, стійкий до різних хвороб. Тваринам і птахам потрібні щеплення, їх потрібно годувати особливими кормами зі спеціальними добавками, лікувати спеціальними ліками, обробляти різними засобами від паразитів, створювати для них умови — спеціальне світло, ще температуру і так далі. Усе це, авжеж, західне — всі ці витратні матеріали, обладнання.
Налагодити своє виробництво, виготовляти це все самотужки дуже дорого. Тому що скласти конкуренцію вже усталеним західним постачальникам практично неможливо. У них все одно буде краще і дешевше. Для того щоб зробити щось подібне, потрібні були б десятиліття роботи і дуже круті фахівці, яких у Росії, звісно, немає і взятися їм нізвідки. Та, власне, і не треба було ніколи, тому що для росіян завжди було дешевше і простіше, і розумніше просто купити все необхідне на Заході для створення власного нормального сільського господарства.
Але зараз Росія залишилася без усіх цих необхідних для вирощування худоби чи рослин історій. Немає навіть насіння, немає саджанців. Я вже мовчу про різноманітну техніку на кшталт тракторів, комбайнів, косарок. Усе залишилося на Заході, взяти це ніде. І Володимир Путін при цьому на блакитному екрані заявляє, що Росія вийшла на цілковите самозабезпечення продовольством.
Повернулося слово дефіцит, якого давно вже не було
Ну, в принципі, можна сказати, вона раніше, так, дійсно вийшла, коли імпортне насіння, корми, інкубатори, трактори, ліки і все-все-все прямувало імпортно, без перешкод, всередину Російської Федерації. Ну, а коли всього цього нема, коли потік цей вичерпався, то доводиться повертатися до якихось методів вирощування рослин і тварин, якими користувалися селяни в 19 столітті. І ось тут виникає, відповідно, проблема. Тому що де-небудь на галявині буде пастися корова або десяток курей. У принципі, це жодної проблеми не становитиме. Але продуктивність цієї корови і цих курей буде досить низькою. Тобто порівняно з найкрутішими сучасними зразками, це буде повна відсталість. Ну, а якщо ви спробуєте на тих самих методах побудувати велику птахофабрику з мільйоном курей, то у вас цей мільйон курей (якщо він узагалі з’явиться на світ) швидко вимре від хвороби, від нестачі кормів, від нестачі ліків. Тобто це просто нереальна, непідйомна робота. Так воно не працює в сучасному світі.
І ось зараз Росія дуже швидко перетворюється з експортера їжі на імпортера. Хоча зовсім нещодавно Путін сам робив так звані антисанкції — забороняв імпорт продовольства і розчавлював тракторами всілякі сири, хамони і польські яблука.
І ось зараз по всій Росії відбуваються дуже цікаві події, які я б назвав дежавю ще з радянських часів. У вільному продажу зникли звичайні курячі яйця. А якщо вони десь і з’являються, то за абсолютно космічними цінами. У результаті за яйцями шикуються черги. Пам’ятаєте, як це Лукашенко говорив — взявся за яйця, молоко зникло. Ось зараз російський уряд теж намагається взятися за яйця, але у них зараз там шикуються черги за яйцями. Зранку до відкриття магазину десятки людей стоять у цю лінію і чекають на морозі, щоб «викинули» яйця. Через це магазини обмежують продаж яєць по 10 штук в одні руки, а люди приходять з дітьми, зі своїми дружинами і чоловіками, затарюються, всі холодильники забивають яйцями. Повернулося слово дефіцит, якого давно вже не було.
Тобто відбуваються якісь абсолютно дикі дивні речі. У чому ж справа? Справа все в тій же залежності Росії від західних постачань. Влітку поточні виробники курячого м’яса в Росії почали підвищувати ціни на свою продукцію, тому що, знову ж таки, корми західні, яйця ці самі інкубаторські — західні, все західне. Невигідно було годувати курей, якщо не підвищувати ціну на куряче м’ясо. Почали підвищувати ціни. І тут уряд Росії зажадав зупинити зростання цін і заборонив навіть експорт продуктів із курей — ніжки, грудки. Загалом заборонив експорт. А експорт, до речі, переважно в Китай прямував. Чому? Щоб наситити внутрішній ринок. Уряд наказав: ось поки внутрішній ринок не буде насичений, експортувати нічого не можна. І ціни підвищувати теж не можна.
Ну і виробники зрозуміли, що з російським урядом сперечатися не можна, доведеться підкоритися. І вони підкорилися. Як вони підкорилися? Вони просто взяли і перерізали всіх наявних курей, оскільки далі утримувати їх було просто невигідно. Кури таким чином на деякий час заповнили магазини, ціни на кури стабілізувалися, але після цього, цілком логічно, з’явився дефіцит яєць. Оскільки якщо всі кури полягли смертю хоробрих у боях з урядом РФ, то хто нестиме яйця в цьому випадку? Не буде ж прем'єр-міністр Михайло Мішустін займатися виношуванням яєць? Без курей, відповідно, і яйця стали дефіцитом, і ціни на ці яйця поповзли вгору. Ну а потім, коли всі побачили, що ціни на яйця зростають, почався ажіотаж, почалася паніка, і залишки цих нещасних яєць зняли з полиць магазинів. Тепер у російських магазинах немає ні курей нормальних, ні яєць, ні грошей на їхню купівлю, і нема навіть якоїсь нормальної перспективи виходу із цієї ситуації, бо імпорт заборонено всього цього, і взяти все це ніде з-за кордону.
Зараз, звісно, влада намагається якось розв’язати це питання, як я сказав, узялася за яйця, намагається дозволити імпорт із так званих дружніх країн, з Ірану, мабуть, звідкись іще, бо залишити дорогих і не дуже дорогих росіян без такого важливого продукту, як яйця, просто безпосередньо перед Новим роком, це навіть для звичайного російського уряду, якому народ байдуже, не дуже. Бояться вони якихось народних збурень, тому зараз якось поспіхом намагаються вирішити цю проблему з яйцями. Але яйця завезуть звідкись, проте вони будуть, авжеж, набагато дорожчими, ніж раніше були, оскільки санкції діють, і везти яйця з-за кордону дорожче набагато, ніж вирощувати місцеві, плюс інфляція, яка в Росії підскочила вже відсотків на 20.
У результаті своїми абсолютно геніальними менеджерськими рішеннями уряд Росії тільки собі гірше зробив. По суті справи, він створив соціальну проблему, яка переросла із соціальної в економічну, а з економічної зараз уже стає політичною, тому що, в принципі, кури і яйця — це головне джерело недорогого білка для незаможних і злиденних росіян. А бідні та злиденні росіяни — це приблизно три чверті, якщо не чотири п’ятих усього населення країни. А отже, через те що ці люди залишилися без білкової їжі, вони не дуже щасливі. І в цієї проблеми можуть бути політичні наслідки, тому що нестача їжі — це, мабуть, єдине, що по-справжньому розлючує росіян. Ну так, усім відома ця битва телевізора і холодильника, але в холодильнику має бодай щось бути, щоб він міг битися. А так, коли там нема нічого, тут починаються прям серйозні проблеми. Тобто бурчання в порожньому животі, воно, так би мовити, спонукає людей на якісь не дуже лояльні думки. Викликає недовіру до керівництва, власне.
Я чомусь говорю про цю яєчну тему. За своєю природою це точно така сама криза насправді, як і криза з російською авіацією. Ця криза з’явилася через Володимира Путіна, через війну і через санкції. І стратегічно цю кризу з яйцями можна вирішити теж тільки одним способом — усунувши Володимира Путіна від влади. Інших способів вирішення цієї проблеми просто не існує, навіть якщо зараз знайдуть якесь локальне рішення.
Більше слухайте у відеоблозі Івана Яковини на Радіо NV