«Гайки закручуються, різьба зривається». Бійня у Дагестані і не включена сирена в Севастополі пов’язані — інтерв'ю з Денисенком

З приходом Мелікова, який вирішив, що він переламає всі старі схеми і побудує нову схему, здавалося, на перший погляд, що все вдалося втихомирити і все вдалося утримати в певних межах. Навіть в Росії вийшла дисертація з цього приводу якогось політолога, який розповів про те, що історію Мелікова треба мультиплікувати на інші кавказькі республіки.

Але тут втрутилися фактори, які Кремль явно недооцінював. Ці фактори — це національний фактор (повторююся, 20 національностей) і те, що ми бачили з даргинцями. Це просто образило даргинців, а це найбільший другий за величиною народ — їх 600 тисяч і більше 300 тисяч в Дагестані живе.

Другий і визначальний, насправді, момент — це момент двох проповідників-салафитів, які визнані в Росії терористами, які знаходяться десь за межами Росії, весь час кочують з країни в країну, але мають неймовірну популярність саме в Дагестані, причому в різних народів — і в даргинців, і в кумиків, і в лезгинів тощо. Їх слухає фактично весь Дагестан.

Ще один фактор, на який у нас взагалі мало хто б звернув увагу, — це те, що головна соцмережа Дагестана — це Інстаграм, який заборонений в Російській Федерації. І ним користуються абсолютно всі.

І таким чином створюється достатньо дивний симбіоз, який останнім часом був помножений на Сектор Гази і на ситуацію з тим, що росіяни самі розпалили антиєврейську історію, а тому з’явився напад на синагогу. Я, чесно кажучи, зараз навіть не можу пригадати, чи в Росії взагалі відбувалися напади на синагогу до цього моменту.

І другий момент — це чітко антиколоніальна історія. Захоплення двох храмів і витісненням росіян, по суті, це знак, що «россияне, уходите вон из Дагестана». Їх не багато, їх на сьогодні близько шести чи семи відсотків в Дагестані, згідно з останнім переписом. Але вони, очевидно, почали займати певні позиції в середній ланці і трошки вище середньої.

На перший погляд, не дуже було б помітно з Києва чи з Москви навіть, але дуже чітко кланово-корупційна система [помітна] всередині Дагестана, не можна було не побачити. І я тут хотів би звернути увагу на те відео, коли Москва заявила про те, що вбитий заступник керівника місцевої поліції із прізвищем очевидно кавказьким, а далі вони не назвали, а хто ж ті інші поліцейські, які були вбиті. І от на відео дуже чітко було чутно російську мову, і чутно було російську мову без акцента. Можна припустити, що насправді великою мірою вбивали поліцейських-росіян.

І ще один дуже важливий аспект, на який не можна звернути увагу, — це те, що в усіх подібних республіках завжди на керівні посади в поліції, в ФСБ, в інші структури ставляться люди із місцевих. Тобто це все люди, пов’язані своїми кланово-родинними стосунками, і вони не можуть не закривати очі на все те, що відбувається.

І оцей весь симбіоз і призвів до вчорашньої історії.

— Цю подію вже почали називати маленьким, але «чорним лебедем» для російської влади. Наскільки приклад Дагестану, з погляду національного визволення, може бути мотивуючим для інших?

— Тут немає прямої кореляції, її не може бути. Тобто в кожній національній республіці та й в кожній навіть російській області є своя ситуація. І я з початку цього року говорю про те, що цей рік — рік маленьких «чорних лебедів», тому що гайки закручуються і різьба зривається.

Я можу сказати одну просту річ, яку наштовхнув мене один з моїх знайомих. Він сказав, що не включена сирена в Севастополі, про яку вчора почали говорити, і ситуація в Дагестані між собою споріднені. Тому що влада вважає, що можна ігнорувати багато речей, пов’язаних з народом, тому що народ не є суб'єктом, з точки зору нинішньої російської влади.

А це, в свою чергу, безумовно буде призводити до зривів гайок в будь-яких критичних ситуаціях. Неважливо, вони спричинені паводками, як в Оренбурзькій області, чи вони спричинені проповідниками-салафитами, як це зараз відбулося в Дагестані. Такі речі будуть накопичуватись, вони будуть зриватися.

Чим ця історія важлива для нас? Вона важлива для нас навіть не мовчанням [російського диктатора Володимира] Путіна, тому що всі вже звикли, що Путін в критичних ситуаціях мовчить. Вона важлива тим, що навіть «единороссы» почали активно говорити: «Зачем вы нам врете?» Мається на увазі, коли почали говорити про те, що теракт в Дагестані пов’язаний із українцями. Коли цю заяву зробив [експрезидент Росії Дмитро] Медведєв, видно було, що він писав про Севастополь, далі з’явився Дагестан, і він вирішив об'єднати два пости в один.

Після цього з’явилася реакція достатньо впливових по російських мірках політиків. І насамперед [ексголови Роскосмоса Дмитра] Рогозіна, який сказав: «Навіщо ми говоримо про український слід, коли ми всі прекрасно розуміємо про те, що тут українського сліду немає».

Цей момент «брехня-не брехня» дуже важливий в питанні морально-психологічного стану будь-якого суспільства. А суспільство, яке знаходиться в ситуації вічної тривожності і пошуку, як би «пропетлять», він стає особливо дуже важливим.

Чи будуть повторюватись ці «чорні лебеді»? Вони будуть повторюватись. Чи призведе це до якогось великого «чорного лебедя»? Відповісти на це питання зараз, я думаю, що не готовий ніхто.