«Ціль — не Зеленський, а зробити так, щоб ми програли війну». Давидюк — про дестабілізаційний план РФ «Майдан-3», Арестовича і Telegram

Я вам більше того скажу. Найбільше російське ІПСО на нашій території - це буде виборча кампанія. І ось нам треба, дай Боже розуму, не допустити виборів. Бо якщо ми увійдемо в виборчу кампанію, ми делегітимізуємо інституції.

Ми делегітимізуємо саму цю важливість виборів, з іншої боку — важливість війни. Вийде так: «Якщо ви вже вибори проводите, так а навіщо вам тоді війну зупиняти? Та воюйте вже собі. Афганістан воює все життя, Ємен воює все життя, а ви що, не зможете?»

І ще одна річ, третя. Вони нас будуть розколювати, вони будуть розламувати, вони будуть щодо цього працювати. З’явиться велика кількість кандидатів. Добре, що в [колишнього радника ОП] Арестовича рейтинги невисокі. Але такі кандидати будуть з’являтися як гриби після дощу.

[Співачка] Світлана Лобода вже приїхала. Ви ж не знали, а вона ж велика захисниця української мови, як виявляється. Там ще деякі персонажі займаються теж підривною діяльністю. Дуже важливо розуміти, що ось ці маленькі речі на кшталт протестів, мітингів, якихось вкидів — це насправді мізер. От вибори — це буде дійсно велика російська кампанія по психологічному впливу на населення. Ось це треба розуміти і пам’ятати.

І найголовніше, що я тут теж через кому хочу поставити. На BBC з’явилась новина, що Росія хотіла тут вчинити голодомор. Це ВВС робить розслідування. І от згадайте російських політиків, які зараз будуть йти на вибори, які зараз з Ніцци, з Монако мовлять, російських політологів, проросійських політологів, блогерів, які, пам’ятаєте, в перші дні казали: «Ничего не происходит, оставайтесь в домах, Россия бьет только по инфраструктурных объектах, по военных объектах». І тут ми отримуємо інформацію, що вони хотіли захопити [Україну], а потім організувати голод і вимирання українського населення. Ви розумієте цинізм цих людей? Вони ж знали. І коли вони запрошували нас всіх залишайтеся вдома, не воюйте, не беріть в руки зброю, «они не идут убивать, только изменить правительство»… Бойко, Шуфрич, навіть деякі депутати-мажоритарники, в яких міста вирізали, мовчать. Щось ці дівчата і хлопці вже змінили риторику. Розумієте, ось цей цинізм? Зараз вони беруть нові прапори… Вони вже не за Росію, вони за російську мову.

Тому я бачу, що є, але ситуація контрольована. Просто треба приймати правильні рішення. Не треба замикатися в собі. Треба розуміти, що треба працювати всією Україною проти цього, берегти не партійний значок, а державність і державний прапор. І тоді ми це точно пройдемо.

Насправді найбільша боротьба — це боротьба Збройних сил. Ось це ті, хто дійсно тримає удар. А оці всі політичні хвилі легко відбивати, знищувати, зачищати. Слухайте, перекрийте потік грошей російських сюди (а це російські активи, їх же ніхто не чіпав), перекрийте людей, на кому це зав’язано — пять-десять політтехнологів. Мережа цих «верблюдів» з одного ж телефона потім збирається.

Насправді, це легко і швидко закрити. Місяць роботи і цього всього не буде.

— Ти через кому на початку перелічив якісь ознаки того, що Росія намагається мати вплив на Україну чи то через мову, чи то через культуру, чи то через російську аналітику. На ефіри до російських блогерів ходять навіть українські політичні діячі, інформаційні радники, і годинами сидять в їхніх ефірах. Мені здається, тут варто про це теж згадати.

— Це питання до радників: на кого вони працюють, що вони роблять. А потім сидимо і жаліємося, що проти нас працюють. Самі їх прокачали, самі їх виростили, самі їх сюди впустили, нагодували.

Я більше скажу: українські YouTube-канали платять російським коментаторам половину прибутку з Google-реклами. Давайте теж чесно говорити: а це не фінансування тероризму? Коли віддають половину грошей і кажуть: «Дякуємо, що ви нам тут розказуєте, який Путін хороший».

А потім виходить [російська журналістка] Латиніна і розповідає в Штатах, (статтю Голос Америки нещодавно запостили) що [в Україні] мобілізація впала, зброю давати нема кому, все, що дають, крадуть. Почекайте, а чому вона розписується за Україну? Ну що, ми якісь тупоголові, що ми самі не можемо щось розказати? Чого Латиніна представляє в Штатах народ України? Російська агентка, граюча роль лібералки. І вона розказує, що в Україні відбувається.

Та йди, розкажи, що в Росії відбувається. Вчора ресторан з мусульманами накрили і всіх потягнули на фронт. Чи з мечеті забрали хлопців, які молилися в п’ятницю ввечері.

— Ти вже згадував про Арестовича, який колись був офіційним радником Офіса президента. Щодо нього відкрили кримінальну справу після того, як група депутатів звернулася до ДБР. Арестович, звісно, зараз буде казати про політичні переслідування з боку влади. І він це вже говорить на різних міжнародних майданчиках, де він їздить, лекції читає. Миколо, а яка його ціль? Ти розумієш? Він це саме від себе робить, чи це його хтось уповноважує робити? А що переслідує українська влада, якщо справді вони будуть на нього відкривати якісь справи чи переслідувати? Секретар РНБО Данілов казав, що нібито СБУ займається Арестовичем.

— Я б не підміняв поняття. Інфотейнмент і читання лекцій — це трошки різні речі. «Курс личностного росту» — це не лекції. Це інфотейнмент.

— Він вважає, що він лекції читає.

— Там так і написано: «Личностный рост, как разбогатеть, как достичь психологического баланса». Це називається інфотейнмент. Це те, що роблять російські блогери, які продають за рублі накачані однотипні презентації, які читають відомі люди.

Лекція як мінімум має на увазі певний академізм і академічні знання, а не YouTube чи Telegram-заголовки, які гарячі, які розносять. Але ми не про це.

Я думаю, що політичним переслідуванням це точно назвати не можна. Тому що Арестович сам їздив, знайомився з американськими дипломатами і знайомився з американськими лобістами. Є така інформація. Тому, насправді, він вів політичну діяльність, а в країні ця політична діяльність зараз не ведеться.

Друге: запит і клопотання опозиційних депутатів. Це ж не Офіс президента дав команду своїм орлам, а це опозиційні депутати в змаргіналізованому парламенті, найменші фракції. Тому важко, з натяжкою можна назвати політичним [переслідуванням].

І третє: свідома заява про нескоєний злочин. Тобто він займався поливанням бруду, а зараз йому прилетіла справедлива відповідь.

Я думаю, що Арестович в ідеальному задумі Зеленського — це технічний кандидат. Єдине, що Арестович не справляється зі своєю технічністю. Він має дуже багато шуму, вереску, але не має рейтингу.

Рейтингу немає, тому і як технічний кандидат Зеленському він може бути нецікавим. Як людина, яка шумить і розносить зраду, — так. Але як людина, яка представляє частину країни, — ні.

Усі ці посади ось цих радників вигадані за аналогією до американських посад. Але це просто небажання подавати декларацію призвело до того, що всі працюють радниками.

Велике політичне розслідування повинно бути через те, що всі радники, ніхто ні за що не відповідає. А потім, коли їдуть в делегацію, треба брати з собою чи якогось міністра, чи якусь валізу, щоб делегацію прийняли. Бо делегацію радників ніхто приймати не хоче.

— Ти ж так завуальовано говориш, що люди можуть не зрозуміти, про кого йдеться. Голова ОП Андрій Єрмак поїхав до Сполучених Штатів, взяв з собою багато своїх радників і міністерку економіки Юлію Свириденко. І сказав, що на чолі делегації - Юлія Свириденко, але вона дуже рідко з’являлася на цих спільних фотографіях. І Андрій Єрмак, мабуть, рекордсмен з кількості радників. І ці люди, я так розумію, не декларуються.

— [Є плітки] про віцепрем'єрку, яку дуже часто всі люблять запрошувати з собою в делегацію, бо вона, президент і прем'єр мають право на державний борт, чартерний літак красивий… І її запрошують, тому що з нею вигідно літати. Ти летиш не Air France чи LOT, чи якимись авіалініями, а ти летиш державним бортом, де дуже комфортно: гарне харчування і не треба з собою тягати валізи.

Тому дуже часто наявність окремо взятих осіб — це, скажімо так, має логістичне виправдання. І тому дуже часто її так використовують, на жаль. Насправді економіку можна було б використовувати набагато сильніше, з точки зору реальних перемовин, реальних домовленостей. Тому що економіка у нас просто страждає.

Міністр економіки повинен бути міністром економіки, а не людиною, яка гарантує вам чартерний літак.

— Свириденко одна з небагатьох, в якої є доступ до чартерного літака? Чи що?

— Я не хочу бути джерелом такої інформації. Так депутати говорять в Слузі народу, я не знаю. Я ж не літав жодного разу цим літаком, тому я не можу це спростувати чи підтвердити. Але депутати так говорять. Всі хочуть дружити, тому що це дуже комфортно. Заздрісні депутати так говорять.

— Повернуся до Арестовича. А він «зраду розводить» з власної ініціативи? Чи ти вважаєш, що йому хтось ставить такі завдання?

— Я думаю, що могла бути певна комунікація між Офісом і Арестовичем, або олігархами, з якими він дружить. Через те, що занадто сильно воно гралось красиво, танцювалось, і воно дуже допомагало один одному.

Думаю, що все ж таки рішення щодо президентських виборів президент буде приймати в грудні. Зараз все одно всі готуються, всі проводять співбесіди, думають, де брати гроші, де брати людей, як будувати мережі. Переписують управління каналів на себе. [Роблять] технічні речі, що, насправді, у війну, напевно, не найбільш важливе — забирати в управління канал, який і так в марафоні. Але це говорить про те, що марафон може закінчитись, наприклад, з січня.

І потім будуть так звані вільні, незалежні канали — чотири з п’яти будуть в руках однієї команди. І ось це теж ризики. Тому що, крім протистояння російському ІПСО, нам вже треба за війну не скотитися до диктатури і нам треба не скотитися до автократії.

Так, є самовільна відмова від частини прав в країні, але з доброю метою — перемога в війні. Але якщо мета зміниться на цинічну — для узурпації влади, як кажуть піаністи, в чотири руки — тоді дійсно може бути проблема.

Ми зараз бачимо, що є внутрішні процеси, політичні, але вони дуже однобокі. І за цим теж треба слідкувати. Бо в якийсь момент ми зрозуміємо, що все, пізно, пазли склалися. І потім з цього кола вийти буде дуже складно.

На нашу [користь] грає те, що росте YouTube, що телевізор менш значний, багато інших речей. Але одним YouTube державну політику робити не будеш. І YouTube конкурує з TikTok, який китайський, з Telegram, який російський, і з телевізором, який буде в одних руках.

Скажімо так: бити в дзвін не треба, але повинна бути нормальна дискусія.

І міністра інформаційної політики немає. А те, що його так довго шукають, означає, що хочуть просто якогось ручного падавана, який буде знову задавати цензуру, викидати людей з марафону: цей подобається, цей не подобається; чорні списки. Оце теж проблема.

Але наше найголовніше завдання — розводити політичні гойдалки не серед українців. Наше завдання — делегітимізувати вибори Путіна. Зробити, щоб там були гойдалки, протести, проблеми. Ми трошки не в ту гру граємо. Не тут, там мають бути проблеми.

Чи розбирається наша країна в виборах? Розбирається. Чи можуть наші ці Арестовичі там створювати проблеми? Можуть. Його медійна присутність там не менша, ніж тут — і у відсотках, і в кількості.

— Він там дуже відомий насправді.

— Так. Але. Він агітує там за розвал Росії? Він агітує там проти Путіна? Він ставить під сумнів їхні інституції? Він працює проти їхньої армії? Ні. Тисячу разів ні. Так тоді оце питання.

Ми розуміємо, що можна робити різні речі, але давайте думати, що ми хочемо в війну. Перемогу? Чи тут всім пересваритися і довести, хто найрозумніший, хто найкрасивіший? Такого нам точно не треба.

Тому вся оця політична енергія, в кого є зайва, закидайте її на сторону Росії — хай там буде політична пожежа. А не треба тут собі лоби бити.

Путін не придумує нічого нового. Він бере сталінську методичку і використовує її. Якщо ми зараз погрузнемо знову в перипетіях, як сварилися київські князі чи гетьмани й отамани, Директорія і Центральна Рада — програємо державу, не буде нас. Ось це найдурніше, що може бути.

І мені дуже не подобається, коли вони ці технічні проєкти придумують, коли на вибори миляться. Які вибори? Виграти вибори легко, але програти державу може бути ще легше. Ось проблема. І потім сказати, що це російське ІПСО — буде найлегше. Але чи хтось в це повірить? Треба зараз зберегти державу.

— Секретар РНБО Олексій Данілов вважає, що має відбутися деанонімізація Telegram-каналів. Я не уявляю, як це можливо. Данілов сказав, що, з його точки зору, є велика загроза путінського режиму на 10-мільйонну українську аудиторію через Telegram-канали, з яких багато анонімні. І багато з них, заради справедливості, ведуть ті ж радники анонімно.

— Telegram треба закривати. Це російська мережа, вона тут працює. Найпопулярніше джерело новин — Telegram. Але ми самі створюємо, щоб він такий був, коли тривога звучить не в державних додатках, а тривога звучить в Telegram. Ви серйозно? І коли представники влади ведуть офіційне представництво на російських мережах, ви серйозно? Розумієте?

Закривати до біса цей Telegram. Він не має права бути в Україні. Не має права. Реальний власник Telegram — Путін. Ось це треба розуміти. Треба просто закрити його, як свого часу закрили Вконтакті. Крапка.