Хвилинка науки у світі Зодіаку. Є наукові дослідження про те, що демографічна структура суспільства помітно визначає злочинність.
Велика частка молодих чоловіків з обмеженими економічними перспективами є набагато сильнішим і стабільнішим фактором рівня побутової злочинності, ніж культурна різноманітність суспільства.
Якщо у вас в країні багато молоді, якій нема де реалізуватися, зростає злочинність, або загальна схильність до насильницьких переворотів. Про це писав норвезький політолог Генрік Урдаль в A clash of generations? Youth bulges and political violence.
Він дослідив, що коли частка молодих чоловіків 15−24 років перевищує 20% дорослого населення, різко зростають ризики насильства, заколотів і злочинності, особливо якщо це поєднується з безробіттям, урбанізацією та обмеженими шансами нормально влаштувати життя.
Ось його графік для Ірану і як цей графік читається:
По горизонталі, ось Х — це час від 1950 до 2050 року, 2050 — це проєкції ООН.
Дві осі Y:
1) синя лінія — це частка молоді у віці 15−24 років у дорослому населенні країни, у відсотках;
2) червона лінія — кількість годувальників (людей працездатного віку) на одного утриманця.
Чим вище червоне число, тим цих годувальників більше.
З 1950 до 1990 років Іран жив із дуже високою кількістю молоді — близько 35% дорослого населення становила молодь 15−24 років. При цьому support ratio був низьким, тому що багато дітей і молоді створювали велике навантаження на тих, хто працював. Саме на цей пік припадають Ісламська революція 1978−1979 років, ірано-іракська війна 1980−1988 років, масові протести початку 1980-х.
Близько 1990 року Іран здійснив одне з найшвидших в історії падінь народжуваності. На графіку це момент, коли дві лінії починають розходитися: синя падає, а червона стрімко злітає, бо молодь 1970−80-х доростає до робочого віку, а нових дітей за нею вже не так багато.
З 2005 по 2035 рік — це вікно демографічного дивіденду, найбільш сприятливий період до зростання економіки й гірший — для протестів молоді.
Молоді меншає й далі, і після 2035 року цей процес пришвидшується.
****
Україна — стара країна, тому наша злочинність помірна. Ми цим спокоєм пишаємося і пов’язуємо з багатьма іншими факторами — з тим, що у нас така хороша толерантна культура, або що ми тут всі однорідні.
Втім, Україна була відносно молодою двічі. В 1990-х роках, і тоді ми мали хвилю бандитизму і «страшно було по вулицях ходить» (ця хвиля була трохи зміщеною, бо діяли й інші фактори). І у 2008−2010 роках, коли ми мали одночасно і молоде населення, і велику кількість годувальників (те саме вікно демографічного дивіденду) — це була точка, де ми могли починати збільшувати наш ВВП шаленими темпами, але це були часи Януковича, корупції, блокуючих інститутів.
У підсумку:
— ми постарішали раніше, ніж досягли певного рівня забезпеченості — це раз, і вже не матимемо такого вікна демографічних можливостей, бо впустили його у 2010-ті роки;
— ми не маємо такої злочинності, як країни західніше або південніше від нас, де годувальників менше, а молоді більше, але не матимемо і їхніх економічних перспектив — це два.
Текст опубліковано з дозволу авторки