«Перевести всіх на дистанційку — не можна»: ексміністерка освіти Новосад про проблеми з укриттями в школах

На думку Новосад, перевести всіх дітей на дистанційку лише тому, що так дешевше, — не можна.

У 2025 році благодійний фонд savED, який заснувала ексміністерка спільно з експерткою з інституційної підтримки об'єднань і громад Анною Пуцовою, опитали майже дві тисячі школярів. За словами Новосад, серед підлітків, які навчаються офлайн, 57% казали, що мають багато друзів серед однокласників. Серед тих, хто вчиться виключно дистанційно, таких був 41%.

«Це дуже промовистий показник того, що школа дає дитині значно більше, ніж дистанційний урок із математики чи української мови», — зазначила вона.

Серед недоліків дистанційного навчання, вважає колишня міністерка освіти, — освітні втрати. Наприклад, «прогалина, яка виникла в дитини, у п’ятому класі, нікуди не зникає сама собою. Вона переходить із дитиною у шостий, сьомий, восьмий клас — та ускладнює засвоєння наступних тем».

«Тож питання „укриття чи дистанційка“ я б узагалі не розглядала в площині „що дешевше“. Адже дистанційне навчання теж має ціну. Просто вона дасться взнаки пізніше. І перекладати відповідальність за безпеку дитини завдяки дистанційці виключно на батьків теж неправильно. Батьки відповідають за своїх дітей, але держава не може через це відмовитися від обов’язку створювати належні умови для їхньої освіти», — сказала Ганна Новосад.

Вона також зазначила, що проблеми з укриттями доволі типові: надмірна вологість, відсутність гідроізоляції, погана вентиляція, холод, недостатня кількість санвузлів, слабке освітлення, затікання через відсутність стічних труб на дахах тощо.

«Минулого навчального року в окремих прифронтових громадах тривоги тривали по чотири-вісім годин на добу, іноді й довше. Якщо дитина весь цей час просто сидить на лавці в коридорі підвалу, ми її фізично захистили, але навчальний день вона втратила. Тому я б розділяла дві проблеми: наявність шкільного укриття за документами і його придатність до нормального навчального процесу», — сказала Новосад.

Ексміністерка додала, що формально відповідальність за укриття в школах лежить на місцевій владі, адже засновником більшості шкіл є громада. Водночас найбільше укриттів потребують громади, які найбільше постраждали від війни. У цих громадах зруйнована інфраструктура, менше бізнесів, менше доходів місцевого бюджету, часто скорочується населення, тому «вимагати, щоб вони самі профінансували дорогі безпекові об'єкти, нереалістично».

«Побудувати окрему підземну школу з нуля й відремонтувати хороший підвал під школою — абсолютно різні бюджети. На вартість впливають площа, кількість дітей, стан конструкцій, ґрунтові води, вентиляція, інженерні мережі тощо. Нове будівництво може коштувати десятки мільйонів гривень, а подекуди й значно більше. Очевидно, що школа сама ці гроші не знайде. Тому потрібна участь держави. Донорські кошти можуть посилювати бюджетний ресурс, але вони не в змозі замінити відповідну державну політику й фінансування», — зауважила Ганна Новосад.

Нагадаємо, напередодні МОН розіслало нові рекомендації щодо навчання під час повітряних тривог.