Чи зможуть країни БРІКС (Бразилія, Росія, Індія, Китай, Південна Африка) коли-небудь запровадити спільну валюту, щоб кинути виклик домінувальному становищу долара США у світовій економіці?
Як і багато традиційних міжнародних економістів, я загалом відкидаю цю ідею, незважаючи на свою роль у створенні абревіатури БРІКС, яка призвела до створення офіційного клубу БРІКС (згодом розширеного до БРІКС+ із додаванням п’яти нових членів).
Згідно зі стандартними критеріями історичного розвитку основних резервних валют, однією з вимог є повністю конвертований рахунок капіталу, щоб інвестори як усередині країни, так і за кордоном могли вільно інвестувати в країну-емітента та виводити кошти з неї в будь-який час. А коли йдеться про загальну, спільну валюту, таку як євро, необхідно створити новий центральний банк, що означає, що центральні банки кожної країни, яка бере участь, втратять свою незалежність, зокрема можливість проводити грошово-кредитну політику відповідно до внутрішніх умов і пріоритетів.
Решта світу не збирається миритися з агресією США
З огляду на ці вимоги, важко повірити, що десять членів БРІКС+ зможуть піти на необхідні жертви, щоб підтримати справжнього конкурента долара. Чи можете ви уявити, що Індія відмовиться від незалежності центрального банку, щоб просувати новий валютний блок, до якого також входить її давній суперник, Китай? І чи можете ви уявити, що Індія або Китай відмовляться від контролю над капіталом? Китайський юань не широко використовується на міжнародному рівні, тому що китайська влада завжди свідомо не дозволяла капіталу вільно входити і виходити з Китаю.
Це дійсно серйозні перешкоди. Проте останніми місяцями я почав ставити під сумнів власну думку з кількох причин.
По-перше, сам президент Китаю Сі Цзіньпін висловив зацікавленість у тому, щоб юань відігравав важливішу роль як глобальна резервна валюта.
По-друге, лідери кількох країн БРІКС+ ясно висловили свою незгоду з постійним домінуванням долара, а їхні економічні радники, безумовно, знають про грошову історію і теорію не менше ніж я.
По-третє, є ефект Трампа. Нинішній президент США веде війну проти тих самих інститутів, які лежать в основі домінування долара, зокрема шляхом проведення політично мотивованих кримінальних розслідувань щодо членів ради Федеральної резервної системи США. Адміністрація Трампа також відкрито відмовилася від ролі Америки як зберігача і постачальника глобальних суспільних благ. В ім'я «Америка насамперед» Дональд Трамп повністю потурає своїй одержимості тарифами, внаслідок чого долар США значно ослаб.
Решта світу не збирається миритися з агресією США. Більшість інших країн, зокрема, багато давніх союзників США, укладають між собою нові торговельні угоди. Тільки за останні кілька тижнів було оголошено великі угоди: між Канадою і Китаєм, Європейським союзом і МЕРКОСУР (Аргентина, Бразилія, Парагвай і Уругвай), ЄС та Індією тощо. Сполучені Штати, як і раніше, можуть бути найбільшою економікою світу, на частку якої припадає 25% світового ВВП. Але це залишає 75% світового ВВП все ще на столі переговорів.
По-четверте, ці нещодавні події змусили мене засумніватися в тому, чи дійсно основні світові резервні валюти вимагають вільного руху капіталу. У широкому історичному контексті це було вірно тільки після краху Бреттон-Вудської системи в 1971−73 роках. Крім того, євро успішно використовується як валюта обміну між країнами-учасницями. Якщо він і не став повністю інтернаціоналізованим, то почасти тому, що його найбільший член, Німеччина, ніколи не хотіла безпосередньо кидати виклик долару і довгий час не хотіла допускати створення справді загальноєвропейського ринку облігацій.
З огляду на успіх євро, можливо, члени БРІКС+ — особливо великі з них — могли б розглянути можливість введення спільної валюти для розрахунків між собою, навіть якщо вони чинять опір лібералізації своїх рахунків капіталу. Спочатку цей процес, безумовно, буде складним і, ймовірно, потребуватиме створення кошика валют країн-учасниць, зваженого за їхнім ВВП. Але якщо це буде частиною ширшого процесу щодо забезпечення вільнішої та об'ємнішої торгівлі всередині БРІКС+, то це може коштувати витрачених зусиль.
Це підводить мене до заключної думки. Прихильники стабільних монет, номінованих у доларах, та інших цифрових валют стверджують, що вони розширять і поглиблять домінування долара. Але в цьому аргументі є велика проблема: ті самі технології також полегшать BRICS+ розроблення альтернативних платіжних систем для розрахунків між собою.
Чи є валюта БРІКС реальністю чи все ще фантазією? Ми дізнаємося це досить скоро.
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікація повної версії тексту заборонена
Copyright: Project Syndicate 2026