«Забіяка, якого легко налякати». Погрози Трампа більше не діють на союзників і ворогів — WP

Як зазначається в матеріалі, коли у квітні 2025 року Трамп прийшов до Трояндового саду Білого дому з плакатом своїх нових мит, «світ здригнувся». Ринки втратили трильйони доларів, понад 75 урядів кинулися вести переговори зі США, а дехто відмовився від ретельно розроблених контрзаходів, аби якнайшвидше укласти торговельні угоди. Однак тепер, коли Трамп погрожує анексувати Канаду, захопити Гренландію, вийти з НАТО чи знищити Іран, «сигнали тривоги затихли»: світові лідери реагують повільніше, бачачи, як рішення президента США оскаржують суди й блокує Конгрес, а його рейтинги падають.

Коли в липні Трамп оголосив про нові мита через звинувачення у «порушенні законодавства про дитячу працю», світ «знизав плечима», а фінансові ринки майже не відреагували, зазначає WP.

Автори матеріалу, посилаючись на аналітиків і посадовців, пишуть, що одна з головних сильних сторін Трампа — вміння шокувати, роздмухувати паніку в соцмережах і перетворювати цю паніку на бажані результати — починає слабшати в міру наближення до середини його другого терміну.

У США Трамп досі визначає політичний порядок денний, однак йому не вдалося змусити контрольований республіканцями Сенат відмовитися від розсекречення «файлів Епштейна» чи ухвалити його закон Про порятунок Америки, йдеться в матеріалі. Іран відмовляється капітулювати перед американськими бомбардуваннями та відкривати Ормузьку протоку, російський диктатор Путін продовжує війну проти України, а торговельні партнери США байдуже поставилися до останніх мит.

«Для світу, втомленого від здатності Сполучених Штатів сіяти хаос, гучні заяви стали звичною справою, погрози часто виявляються блефом, а президент, який так любить викликати шок і трепет, зрештою часто відступає», — йдеться в матеріалі.

Джеремі Шапіро, директор американської програми аналітичного центру Європейська рада з міжнародних відносин, заявив, що був здивований тим, «наскільки ефективними досі були його [Трампа] гучні заяви». За його словами, посадовці «починають помічати, що він поводиться як забіяка і його доволі  легко налякати».

WP звертає увагу на те, що Китай у відповідь на погрозу США запровадити 100-відсоткові мита відмовився йти на поступки, а згодом змусив Вашингтон відступити, тиснучи на ринок рідкісноземельних мінералів і призупинивши закупівлю американської сої. Інші уряди світу також засвоїли урок: жорстка позиція часто змушує Трампа поступатися, пишуть журналісти.

Президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва проігнорував 50-відсотковий тариф, який мав би запобігти судовому переслідуванню колишнього президента Жаїра Болсонару. Його все одно визнали винним в організації збройного перевороту й засудили до 27 років позбавлення волі.

Однак послаблення ефекту від бравади Трампа найочевидніше в Ірані, де режиму аятол вдалося зберегти контроль над Ормузькою протокою попри кампанію бомбардувань з боку США та Ізраїлю, пише WP. Трамп висунув Ірану низку ультиматумів, зокрема погрожуючи «знищенням іранської цивілізації», але протока залишилася закритою. Президенту США також не вдалося втягнути у війну з Іраном європейські країни, попри погрози союзникам у разі відмови.

Прихильники Трампа з табору Америка передусім очікували від нього скорочення витрат, однак він «розгортав американські війська за кордоном агресивніше, ніж будь-який інший президент останніх років», пише газета. У січні США здійснили рейд у Венесуелі з метою захоплення диктатора Ніколаса Мадуро, через місяць розпочали війну проти Ірану, а також почали атакувати судна, що нібито перевозили наркотики в Карибському басейні та Тихому океані.

У США Трамп направив Національну гвардію патрулювати Вашингтон, а його жорсткі антиімміграційні заходи «занурили американські міста в хаос», що супроводжувався рейдами агентів ICE, випадками смерті та протестами. Однак, як зазначається в матеріалі, навіть готовність застосовувати силу не повернула Трампу колишньої поваги, і посадовці та політики як у США, так і за кордоном готові протистояти його погрозам або ж ігнорувати їх.

Автори зазначають, що протягом більшої частини першого року президентства Трампа європейські лідери дотримувалися тієї самої стратегії лестощів і умиротворення, що й під час його першого терміну. Зокрема, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн прилетіла на шотландський гольф-курорт Трампа для врегулювання торговельної угоди, а Велика Британія запросила його здійснити безпрецедентний другий державний візит.

«За словами європейського дипломата, який безпосередньо брав участь у переговорах з адміністрацією, лідери й далі готові лестити Трампу, особливо в приватних розмовах, але вони менш схильні йти на поступки, яких він домагається», — пише WP.

Дипломат, що побажав залишитися неназваним, розповів, що ситуація навколо Гренландії стала поворотним моментом, який продемонстрував, як погрози Трампа зійшли нанівець під тиском об’єднаного опору Європи. Китай також показав, як рішуча відсіч може схилити президента на свій бік, тоді як «капітуляція Європи перед початковим торговельним тиском Трампа призвела лише до нових вимог з його боку», йдеться в матеріалі.