Досвід Румунії показує, що відчутний економічний прогрес може відбутися навіть у системах зі значними інституційними слабкостями. Але це вимагає поєднання реформ, а не одного флагманського заходу.
Національне управління боротьби з корупцією (DNA) відіграло важливу роль у Румунії, особливо в короткостроковій перспективі. Переслідуючи корупціонерів на високому рівні, воно змінило очікування як у політиці, так і в адміністрації. Це сигналізувало про те, що зловживання владою може бути покаране, і сприяло дисципліні у процесі ухвалення державних рішень.
Однак наш досвід також показує, що самого лише правозастосування недостатньо для тривалих змін. Корупція стосується не тільки окремих осіб, вона вбудована в те, як функціонують системи. Без додаткових реформ вона не зникає, вона зберігається та виживає в системі.
Саме тому більш стійкий прогрес Румунії відбувся завдяки зменшенню можливостей для корупції, а не лише шляхом їх санкціонування. Однією з важливих сфер були державні закупівлі, де підвищена прозорість та суворіші правила зробили процеси більш відстежуваними та менш дискреційними завдяки ухвалі нової стратегії державних закупівель та імплементації чотирьох європейських директив щодо закупівель у національне законодавство у 2015 році. Аналогічно поліпшення доступу до інформації щодо державних витрат допомогли створити зовнішню підзвітність з боку ЗМІ, громадянського суспільства та бізнесу.
Самого лише правозастосування недостатньо для тривалих змін
У фіскальній сфері зміни Податкового кодексу та Податкового процесуального кодексу істотно зменшили неоднозначність, яка часто створює простір для дискреційного тлумачення. Вплив був поступовим. Реальні переваги прийшли від цифровізації.
Гарним прикладом є впровадження Віртуального приватного простору SPV (Spațiul Privat Virtual). Запуск онлайн-платформи для платників податків відбувся під час мого перебування на посаді міністерки фінансів. SPV — безпечна онлайн-платформа, яка дає змогу платникам податків, як фізичним особам, так і підприємствам, отримувати доступ до своїх податкових записів, подавати документи та спілкуватися безпосередньо з податковим органом, не відвідуючи фізично офіс.
Забезпечивши таку взаємодію онлайн, SPV зменшив прямий контакт між громадянами та посадовцями, один із ключових каналів, через які може відбуватися корупція. Це також поліпшило дотримання податкового законодавства, полегшивши платникам податків розуміння та виконання своїх зобов’язань. З часом це сприяло як вищим доходам, так і більш довірливим відносинам між громадянами та державою.
Ще одним практичним заходом було обмеження використання готівки в економіці, заохочення електронних платежів та відстежуваних транзакцій, ініційованих за часів мого перебування на посаді міністра фінансів. Це може здатися технічним, але це має важливий антикорупційний та протиухильний вплив, оскільки обмежує можливості для неформального обміну та підвищує підзвітність.
Щодо України, я б виділила кілька ключових уроків з досвіду Румунії.
По-перше, антикорупційні заходи є необхідними, але вони мають бути частиною ширшого порядку денного реформ, що включає прозорість, спрощення та цифровізацію.
По-друге, зменшення дискреційних прав часто є ефективнішим, ніж посилення контролю, системи повинні бути розроблені таким чином, щоб спочатку було менше можливостей для зловживань.
І по-третє, впровадження має таке саме значення, як і дизайн: реформи повинні здійснюватися послідовно, щоб змінити поведінку, а не лише законодавство.
Прогрес Румунії не був лінійним, і проблеми залишаються. Але поєднання правозастосування, інституційної реформи та практичних заходів щодо зменшення тертя між громадянами та державою сприяло створенню більш функціонального економічного середовища. Це ті сфери, в яких Україна, починаючи з іншого контексту, але стикаючись зі схожими структурними викликами, може ефективно рухатися.