«Де було важко — там був він». Призначенню Драпатого передували перевірки та догани, проте у війську його називають «пожежником» — ЗМІ

За словами співрозмовників видання, у Драпатого навіть забирали підрозділи з напрямку, чим послаблювали угруповання. Також, як розповів колишній міністр оборони Михайло Федоров, ексголовком Олександр Сирський виписав три догани Драпатому.

Проте співрозмовник hromadske в Офісі президента розповів виданню, що «Драпатий має високий фідбек від звичайних військових».

«Це інша культура взаємодії, він буде більше відчувати реальність, тому поки максимально даємо йому простір», — сказало джерело.

Також журналісти зазначають, що у війську складно почути погані відгуки про генерал-майора, а більшість тих, хто його знає, і приватно, і публічно дають йому хороші характеристики.

Олександр Вдовиченко, нині начальник центру розвідки тільки 11-го корпусу, розповів, що зустрічав колону українських бійців, яку Михайло Драпатий виводив з оточення із Червонопартизанська на Луганщині.

«Такий втомлений, але такий незламний, такий гордий. І худий-худий. Усі люди, які вийшли разом із ним, теж були дуже виснажені. Їх було понад 200 — з різних підрозділів, вони приєдналися до нього. Мені здавалося тоді, що Михайло Васильович тримався лише на силі волі», — сказав Вдовиченко.

Після цього Михайло Драпатий обіймав посаду начальника штабу 30-ї окремої механізованої бригади, а з 2016 року став її командиром. На початку повномасштабної війни він очолював оборону Кривого Рогу, а згодом керував операцією зі звільнення правобережної частини Херсонської області.

У лютому 2024 року Драпатого призначили заступником начальника Генерального штабу ЗСУ. Після початку наступу російських військ на півночі Харківської області в травні його направили керувати обороною Вовчанська. Уже влітку він очолив оперативно-тактичне угруповання Луганськ, яке відповідало за оборону районів Часового Яру та Торецька.

«Про Драпатого говорять як про пожежника або кризового менеджера. Де було важко — там був Драпатий. І це справді так: йому допомогли, йому давали ресурс, його чули, тому що Михайло Васильович міг виконати задачу та показати результат», — каже Вдовиченко.

У листопаді 2024 року Драпатий став командувачем Сухопутних військ ЗСУ, а потім за сумісництвом керував оперативно-стратегічним угрупованням військ Хортиця і «рятував» Покровськ, пише hromadske.

«Коли треба, він може бути таким вимогливим і дуже злим. Я думаю, що якби можна було записувати брифінги Сухопутки ще рік тому, він був би народним головкомом», — розповіла Шарлотта Хмельницька, яка служила разом із Драпатим у командуванні Сухопутних військ. Наразі вона є керівницею з цифрової трансформації (CDTO) Командування об'єднаних сил.

Журналісти зазначають, що ті, хто служив разом із Драпатим, описують його як «дуже добру й емпатійну людину», з якою приємно працювати. За словами співрозмовників видання, він знає імена солдатів, може запитати про те, як справи в бійців, чи про їхню родину.

Деякі співрозмовники вважають, що через м’який стиль керівництва Драпатого можуть сприймати як недостатньо рішучого для такої посади. Водночас інші зазначають, що для ефективнішої роботи його команди варто було б залучити більш жорстких у прийнятті рішень керівників. Ймовірно, через це десантника Ігоря Скибюка обрали на посаду начальника Генштабу.

«Президент, може, думає, що Драпатий занадто демократичний і не зможе бути авторитарним, коли буде треба. Але це не так — Драпатий зможе, коли треба буде», — зазначає один із комбригів, який раніше служив під керівництвом нового головнокомандувача.

Як пише hromadske, у Командуванні обʼєднаних сил активно розвивалася цифровізація, через що, імовірно, Драпатий і знайшов спільну мову з Федоровим. Під час візитів колишнього міністра до командного пункту Драпатий доповідав про ситуацію не за допомогою паперових карт, а використовуючи систему Delta та цифрові інформаційні панелі.

«Ми вперше почали використовувати дані як зброю. Він розуміє, що це один із небагатьох шансів отримати перевагу над ворогом, тому що ми постійно перебуваємо в умовах обмежених ресурсів. У нас просто немає іншого виходу. Тому він шукав людей і підбирав команду саме за таким принципом», — розповідає Хмельницька.

Звільнення Сирського — що відомо

Увечері 21 липня 2026 року Володимир Зеленський заявив, що Олександр Сирський залишає посаду головнокомандувача ЗСУ, яку він обійняв у лютому 2024 року, після відставки Валерія Залужного. Новим очільником армії став 43-річний командувач Об'єднаних сил ЗСУ Михайло Драпатий.

Звільнення Олександра Сирського відбулося на тлі протестів у Києві та інших містах України, які почалися після відставки Михайла Федорова з посади міністра оборони 16 липня. Ексміністр оборони заявив, що головнокомандувач ЗСУ блокував всі ініціативи його команди та «плів інтриги».

22 липня Сирський прокоментував свою відставку та заявив, що служитиме Україні до перемоги.

Цього ж дня Драпатий заявив, що приступив до виконання обовʼязків головнокомандувача ЗСУ. Начальником Генерального штабу в його команді буде генерал-майор Ігор Скибюк, колишній командувач ДШВ.