«Серйозний психологічний тиск». Навіщо РФ відправила до Кишинева дрони та як Україні безпечно відновити польоти авіації — інтерв'ю зі Світаном

Тобто військові літаки можуть базуватися на цивільних аеродромах. До того ж, є певна впевненість у тому, що для президентських бортів різного рівня прокладено відповідні маршрути.

Тому там однозначно є свої люди, свої очі. Причому всюди — фактично всередині самих компаній, які виконують польоти. Ну і, звісно, обслуговують аеродром.

Немає нічого дивного в тому, що росіяни могли підготувати провокацію. Це провокація в чистому вигляді.

Навряд чи дрон міг би якось пошкодити сам літак: зрештою, існують системи наведення, керування тощо. У цьому сенсі це дуже складно.

Але з погляду наміру «покошмарити» — змусити аеродром запровадити план Килим і зупинити вильоти — це серйозний психологічний тиск. Тим паче після заяв про вплив на цивільні аеродроми.

Будь-який цивільний аеродром — це аеродром подвійного призначення. Розміщення військових об'єктів на такому аеродромі перетворює його на законну військову ціль. Було оголошено про тиск на ці аеродроми і завдання по них ударів. У відповідь росіяни могли спробувати створити проблеми для одного з наших маршрутів руху.

У нас цивільні аеродроми практично не працюють. Щоправда, з Чернівців до Молдови вже почали літати літаки. Але майже всі аеродроми закриті. У такий спосіб вони могли провести й ІПСО — інформаційно-психологічну спецоперацію, особливо перед вильотом на важливі зустрічі в Північній Європі.

— Я читав, що з Чернівців Ан-32 здійснив короткий переліт на військовий аеродром на півночі Молдови. Чи можна припустити, що зараз у такому обмеженому режимі перевіряють можливість використання принаймні тих аеродромів, які розташовані досить далеко від Росії? До Чернівців, власне, не так багато чого долітає. Що нам варто знати про Ан-32, що це за літак?

— Це базовий невеликий транспортний літак, здатний виконувати різноманітні завдання, хоча й розрахований переважно на невелику вантажопідйомність. Менше з тим, на цивільних авіалініях він може перевозити й вантажі — залежно від їхніх габаритів.

Такі літаки точно можна використовувати приблизно на п’яти аеродромах на заході нашої країни. Це досить керована машина, здатна виконувати круті маневри. Вона доволі вертка, а керованість дуже добра завдяки малій вазі та відповідним площам поверхонь.

Літаки такого типу могли б виконувати рейси, скажімо, до країн ближнього зарубіжжя. Чому б і ні? Вони здатні швидко злітати й сідати, а також виконувати зліт і посадку на коротких дистанціях. Також є можливість переміщення по аеродрому за допомогою власних двигунів — тобто літак навіть не обов’язково буксирувати.

У нас чимало літаків такого типу. Є також близько пів дюжини різновидів бортів різних типів, які можна було б використовувати.

Питання полягає в дозволі ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації — Ред.) та в безпеці, пов’язаній, наприклад, зі страхуванням. Компанії можуть обмежити страхування, тому доводиться певною мірою покладатися на власні сили.

Існує чимало нюансів, і якщо їх удасться подолати, приблизно п’ять-сім аеродромів на заході країни могли б використовувати свої злітно-посадкові смуги для таких повітряних суден в обмеженому режимі.

— Я подивився: Ан-32 — це щось виглядом схоже на Ан-26, можливо, у вдосконаленішій версії. Пишуть, що такий літак може перевозити 50 солдатів, 42 десантники або 24 поранених на ношах. Наскільки я розумію, усе залежить від компонування салону. Якщо вміщується 50 солдатів, то приблизно 45−50 осіб можуть розміститися і в пасажирській версії. Чи можливі такі конфігурації?

— Ви слушно його порівняли — він приблизно такого ж рівня як за габаритами, так і за можливостями. Це «робочі конячки» середнього класу. Звісно, з Іл-76 чи Ан-12 його не порівняєш — там уже «сараї» з крилами, значно більші.

А це маневрені машини, здатні виконувати безліч завдань — аж до зльоту й посадки на ґрунтовій смузі. Їх можна використовувати для військових транспортних цілей.

Хоча з погляду можливості інтеграції озброєння для застосування та протидії дронам його також можна використовувати. Його можна модернізувати й розмістити на крилі значну кількість дронів-перехоплювачів, а обладнання, яке він здатен нести й піднімати в повітря, дасть змогу використовувати такі системи повною мірою.

Ця лінійка літаків середнього класу — Ан-24, Ан-26, Ан-32 — у принципі дозволяє їх використовувати. Якщо є п’ять аеродромів на заході, то це можливо робити на гранично малих висотах і за умови забезпечення прикриття бодай на певний час. Також можна використовувати й аеродроми в центральній частині країни.

Наближатися на них до лінії фронту чи кордону ближче ніж на 300−350 кілометрів не варто, оскільки можуть дістати російські швидкісні ракети, як-от Іскандер, KN-23, Онікс і Циркон.

Але в бойовому режимі такі літаки мають літати на гранично малих висотах — росіяни їх не побачать.