NV Преміум

«Серйозний психологічний тиск». Навіщо РФ відправила до Кишинева дрони та як Україні безпечно відновити польоти авіації — інтерв'ю зі Світаном

Події

10 вересня, 22:25

Полковник запасу ЗСУ, пілот-інструктор Роман Світан в інтерв’ю Radio NV розмірковує, з якою метою над Кишиневом перед вильотом літака президента Володимира Зеленського могли кружляти дрони та за яких умов можливий початок використання аеродромів в Україні.

— У небі над Кишиневом зафіксували два невстановлені безпілотники, і доки вони не відлетіли, виліт літака Зеленського до Норвегії було дещо затримано. Чи росіяни цілеспрямовано полювали на президентський літак? Чи це просто спосіб «покошмарити» дружню нам Молдову й трохи поганяти румунську ППО, змушуючи піднімати в повітря їхні F-16?

— Російська розвідка має дуже багато своїх конфідентів у Європі. Біля кожного аеродрому, який можна використовувати як військовий. А практично всі цивільні аеродроми можуть використовувати як військові. Приводні, локаційні та курсоглісадні системи дають таку змогу.

Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

Тобто військові літаки можуть базуватися на цивільних аеродромах. До того ж, є певна впевненість у тому, що для президентських бортів різного рівня прокладено відповідні маршрути.

Тому там однозначно є свої люди, свої очі. Причому всюди — фактично всередині самих компаній, які виконують польоти. Ну і, звісно, обслуговують аеродром.

Немає нічого дивного в тому, що росіяни могли підготувати провокацію. Це провокація в чистому вигляді.

Навряд чи дрон міг би якось пошкодити сам літак: зрештою, існують системи наведення, керування тощо. У цьому сенсі це дуже складно.

Але з погляду наміру «покошмарити» — змусити аеродром запровадити план Килим і зупинити вильоти — це серйозний психологічний тиск. Тим паче після заяв про вплив на цивільні аеродроми.

Будь-який цивільний аеродром — це аеродром подвійного призначення. Розміщення військових об'єктів на такому аеродромі перетворює його на законну військову ціль. Було оголошено про тиск на ці аеродроми і завдання по них ударів. У відповідь росіяни могли спробувати створити проблеми для одного з наших маршрутів руху.

У нас цивільні аеродроми практично не працюють. Щоправда, з Чернівців до Молдови вже почали літати літаки. Але майже всі аеродроми закриті. У такий спосіб вони могли провести й ІПСО — інформаційно-психологічну спецоперацію, особливо перед вильотом на важливі зустрічі в Північній Європі.

— Я читав, що з Чернівців Ан-32 здійснив короткий переліт на військовий аеродром на півночі Молдови. Чи можна припустити, що зараз у такому обмеженому режимі перевіряють можливість використання принаймні тих аеродромів, які розташовані досить далеко від Росії? До Чернівців, власне, не так багато чого долітає. Що нам варто знати про Ан-32, що це за літак?

— Це базовий невеликий транспортний літак, здатний виконувати різноманітні завдання, хоча й розрахований переважно на невелику вантажопідйомність. Менше з тим, на цивільних авіалініях він може перевозити й вантажі — залежно від їхніх габаритів.

Такі літаки точно можна використовувати приблизно на п’яти аеродромах на заході нашої країни. Це досить керована машина, здатна виконувати круті маневри. Вона доволі вертка, а керованість дуже добра завдяки малій вазі та відповідним площам поверхонь.

Літаки такого типу могли б виконувати рейси, скажімо, до країн ближнього зарубіжжя. Чому б і ні? Вони здатні швидко злітати й сідати, а також виконувати зліт і посадку на коротких дистанціях. Також є можливість переміщення по аеродрому за допомогою власних двигунів — тобто літак навіть не обов’язково буксирувати.

У нас чимало літаків такого типу. Є також близько пів дюжини різновидів бортів різних типів, які можна було б використовувати.

Питання полягає в дозволі ICAO (Міжнародна організація цивільної авіації — Ред.) та в безпеці, пов’язаній, наприклад, зі страхуванням. Компанії можуть обмежити страхування, тому доводиться певною мірою покладатися на власні сили.

Існує чимало нюансів, і якщо їх удасться подолати, приблизно п’ять-сім аеродромів на заході країни могли б використовувати свої злітно-посадкові смуги для таких повітряних суден в обмеженому режимі.

— Я подивився: Ан-32 — це щось виглядом схоже на Ан-26, можливо, у вдосконаленішій версії. Пишуть, що такий літак може перевозити 50 солдатів, 42 десантники або 24 поранених на ношах. Наскільки я розумію, усе залежить від компонування салону. Якщо вміщується 50 солдатів, то приблизно 45−50 осіб можуть розміститися і в пасажирській версії. Чи можливі такі конфігурації?

— Ви слушно його порівняли — він приблизно такого ж рівня як за габаритами, так і за можливостями. Це «робочі конячки» середнього класу. Звісно, з Іл-76 чи Ан-12 його не порівняєш — там уже «сараї» з крилами, значно більші.

А це маневрені машини, здатні виконувати безліч завдань — аж до зльоту й посадки на ґрунтовій смузі. Їх можна використовувати для військових транспортних цілей.

Хоча з погляду можливості інтеграції озброєння для застосування та протидії дронам його також можна використовувати. Його можна модернізувати й розмістити на крилі значну кількість дронів-перехоплювачів, а обладнання, яке він здатен нести й піднімати в повітря, дасть змогу використовувати такі системи повною мірою.

Ця лінійка літаків середнього класу — Ан-24, Ан-26, Ан-32 — у принципі дозволяє їх використовувати. Якщо є п’ять аеродромів на заході, то це можливо робити на гранично малих висотах і за умови забезпечення прикриття бодай на певний час. Також можна використовувати й аеродроми в центральній частині країни.

Наближатися на них до лінії фронту чи кордону ближче ніж на 300−350 кілометрів не варто, оскільки можуть дістати російські швидкісні ракети, як-от Іскандер, KN-23, Онікс і Циркон.

Але в бойовому режимі такі літаки мають літати на гранично малих висотах — росіяни їх не побачать.

Інші новини

Всі новини