Заступник генпрокурора Крим розповів, звідки в його дружини російське громадянство

Про це сам заступник генерального прокурора розповів в коментарі Українській правді.

За його словами, у 2014 році його майбутня дружина проживала в Севастополі та, як і інші мешканці окупованого півострова, опинилася в умовах примусової паспортизації. Україна таке примусове набуття російського громадянства не визнає.

У 2015 році жінка залишила окупований Крим, переїхала на підконтрольну українському уряду територію, а згодом вийшла заміж за Максима Крима.

Заступник генпрокурора зазначив, що після виїзду дружина зверталася до російської дипломатичної установи з проханням відмовитися від нав’язаного їй громадянства — відповідні звернення та підтвердження їх направлення збереглися.

Крим наголосив, що ці обставини не нові — вони вже публічно коментувалися раніше — і жодним чином не впливають на його службову діяльність.

«Жодних фактів впливу цих обставин на мою службову діяльність, конфлікту інтересів чи встановлених обмежень для виконання мною повноважень немає. Значна частина моєї професійної роботи була пов’язана з розслідуванням та підтриманням обвинувачення у судах щодо воєнних злочинів РФ та злочинів проти основ національної безпеки України. Тому тут важливо не підміняти факти. Моя дружина жила в окупованому Криму і стала однією із жертв нав’язаної Росією паспортизації. Після виїзду вона вживала документально підтверджених заходів, щоб відмовитися від цього статусу. А всі питання щодо моєї професійної діяльності пройшли відповідні державні перевірки», — заявив Крим.

Операція Карфаген та відставка Руслана Кравченка — останні новини

Зранку 14 вересня тодішній генпрокурор Руслан Кравченко заявляв, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу у підробці офіційних документів для отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі, а також про підозру близькій особі керівника САП Олександра Клименка. За словами Кравченка, представники НАБУ нібито зверталися до керівництва ДБР та Офісу генерального прокурора з вимогою «за будь-яку ціну скасувати повідомлення про підозру Семену Кривоносу».

Водночас сам Кривонос на брифінгу заявляв, що підозру, яку підписав Кравченко, йому не вручали особисто і не привозили безпосередньо в НАБУ. «Сьогодні ми побачили такий незрозумілий винахід, інформаційний жанр — Telegram-підозра… Я не бачив паперового документу, ніхто її [підозру] особисто мені не вручав, ніхто її не привозив у НАБУ та САП», — зауважив очільник НАБУ.

Того ж дня Центр протидії корупції заявив, що Кравченко підписав підозру директору НАБУ в обмін на можливість виїхати за кордон, після чого сам покинув Україну. Джерела РБК-Україна в Офісі президента повідомили, що ініціатива Кравченка щодо вручення підозри Кривоносу та ще одній людині, наближеній до Клименка, була «його особистою самодіяльністю» й не погоджувалася з ОП. Антикорупційні органи пов’язують дії Кравченка з операцією проти шахрайських кол-центрів Карфаген, у межах якої підозру отримав посадовець ОГП Сергій Кропива.

Увечері 14 вересня Офіс генпрокурора заявив, що інформація про підозру Кривоносу не відповідає дійсності, а в межах цього кримінального провадження підозру не отримала жодна людина, адже для такого рішення не було правових підстав.

Після відсторонення Кравченка від посади генпрокурора відповідні «управлінські функції» в Офісі генерального прокурора виконує його заступник Максим Крим. Про це 15 вересня в коментарі Hromadske розповіла керівниця Управління інформаційної політики та комунікацій ОГП Мар’яна Гайовська, уточнивши, що наразі Крима поки «не призначали виконувачем обов’язків генпрокурора окремим наказом чи розпорядженням».