«РФ готується до ескалації». Як Путін планує використати Білорусь і Придністров'я, і якими будуть повітряні атаки по Україні — Мусієнко

Це для того, щоб фактично кожен воєнний злочин мав чітку прив’язку з метаданими — дати, часу, місця вчинення і конкретних людей, відповідальних за це. Це доказова база, яка буде збиратися і вона продовжує збиратися Збройними силами України для того, щоб притягувати до відповідальності відповідних росіян і верифікувати кожен факт, і на міжнародній арені показувати, що чинить Путін.

І от тут в контексті продовження відповіді на ваше запитання, а що ж чинить Путін? Які плани Кремля? Що ми маємо розуміти, виходячи з того, що вони готують удари по так званих центрах прийняття рішень? Які в них, вочевидь, вже були, такі ж плани не розробляються, мабуть, за кілька хвилин. А це означає, що це черговий виток ескалації.

Що ми побачили? Ми побачили, що президент Сполучених Штатів Америки [Дональд Трамп] закликав російського диктатора Путіна до припинення вогню. Висловлював сподівання президент Трамп, що, можливо, цей режим так званого припинення вогню буде продовжений і після 11 травня.

Путін відповів масштабним ракетно-дроновим ударом, черговим воєнним злочином, черговими ударами по житлових будинках, де, на превеликий жаль, загинули і постраждали люди, цивільні люди в містах. Тобто Путін відповідає актом ескалації.

Зараз ми бачимо, виходячи із тих планів, які перехоплені українською воєнною розвідкою, що Росія не готується до чергових мирних переговорів. Вони готуються до ударів, вони готуються до ескалації в цій агресії. Вони вважають, що все ж таки в них ще є якісь сили і спроможності для того, аби змусити Україну піти на непопулярні поступки і компроміси.

І вони думають, що таким чином, ось цими актами терору, посиленням обстрілів, намаганням знищити середмістя Києва, так звані центри ухвалення рішень і так далі, можуть схилити Україну до капітуляції.

Але як дуже слушно, правильно зазначив президент, питання ж не просто у президентові, питання в тому, що український народ бореться. І тут можна бити скільки завгодно по Банковій, по інших місцях, але це не означає, що все, ми зупиняємося.

Тому я думаю, що оці намагання ескалувати ситуацію, які є з боку Кремля… Вони остаточно не відкинули ідею перемовин, але у них є етапність. Вони виходять з такої позиції, це помітно в цій війні, особливо за минулий рік, що спочатку завдають ударів, йде ескалація, а потім перевіряють, наскільки Україна готова прийняти якісь умови і піти на поступки, чи не готові. Якщо ми не готові, вони продовжують.

Ми будемо робити, переносячи війну на територію Росії, певні речі у тому, щоб зменшити спроможності ворога до війни і підвищити їхню готовність до укладення якихось мирних домовленостей. Але я на горизонті просто зараз цього не бачу.

Найближчі тижні так точно видно, що ситуація йде до чергового витка ескалації. Ворог свої наміри чітко задекларував, і ми бачимо ці плани від нашої розвідки. А ми будемо своєю чергою оборонятися і поширювати географію і масштаби наших ударів по території Росії.

— Зеленський розповів, зараз розглядає Російська Федерація плани операцій за напрямками на південь і на північ від території Білорусі або проти чернігівсько-київського напрямку в Україні або проти однієї з країн НАТО, але саме з території Білорусі. Каже, доручив Силам оборони посилити відповідний напрямок, представити план реагування, який буде розглянутий і затверджений на Ставці. Не лише про інформаційний тиск йдеться, а може бути така реальна загроза?

— Щодо Білорусі. У нас фіксуються факти, які свідчать про те, що [відбувається певна активність на їхній території], по-перше, дійсно, і це відбулося не вчора, і це відбулося не тиждень тому. Це почало відбуватися з моменту російського повномасштабного вторгнення, коли Росія використала територію Білорусі для агресії проти України. І пізніше ця активність дещо була зменшена на території Білорусі.

Але новий виток пішов після того, коли російські Іскандери зайшли туди, коли стало питання про передислокацію туди навіть Орєшніка в якихось одиночних екземплярах, коли стало питання про розміщення тактичної ядерної зброї на території Білорусі.

Ми переживали різні витки [загрози агресії] з території Білорусі, і коли перебували там вагнерівці. Зокрема за допомогою українських спецслужб був зірваний сценарій по інфільтрації вагнерівців на територію Польщі під виглядом нелегальних мігрантів з метою вчинення актів терору і диверсій безпосередньо на території Польщі.

Зараз наступний етап. Чим він характеризується? Він характеризується тим, що Кремль хоче використати Білорусь в двох цілях. Перша. Те, що вони вже використовують. Це те, що ворог намагається використовувати Білорусь, з точки зору посилення ефективності атак російськими дронами. Антени, ретранслятори, підсилення сигналу. Якщо ми подивимося на прольоти російських дронів цього тижня, які летіли якраз через Полісся, через Житомирщину, Рівненщину, далі на Луцьк, на Волинь і били там теж по житлових будинках, вони летіли вздовж кордону.

Відповідно, чому так відбувалося? Це відбувалося ще й тому, що, вочевидь, з території Білорусі вони підтримують додатковий сигнал і це дає можливість їм летіти далі, зокрема на захід України. Тобто це перша загроза.

Друга загроза — це посилення розвідки з території Білорусі - радіотехнічної, радіоелектронної розвідки і так далі. Противник намагається це робити, ми цьому протидіємо. І це поки що головні загрози, які є для нас з Білорусі.

Ударних угруповань військ — ні білоруських, ні російських — біля нашого кордону немає. Є активність, яка свідчить про потенційну підготовку до розміщення цих військ, тобто додаткове військове містечко, шляхи підвезення, захисні споруди. Але вони зараз не заповнені особовим складом, не заповнені операторами БПЛА, іншими засобами і так далі. Що означає, що це потенційно, на майбутнє.

Якщо таке перекидання військ буде відбуватись, воно не залишиться непоміченим. І у нас будуть розв’язані руки, зокрема, щоб завдавати превентивні удари по російських військах там.

А щодо НАТО, це теж загроза. Подивіться, що в латвійському уряді сталося. Фактично міністр оборони, прем'єр-міністр вимушені піти в відставку через те, що відбувалися інциденти з дронами, і система протиповітряної оборони належним чином не спрацювала.

Давайте собі поставимо питання. Це надихає Кремль? Чи це переконує Кремль, що не потрібно вчиняти жодних там провокацій? Я думаю, що надихає. На гібридні операції запуску дронів, зокрема з території Білорусі, можливе порушення кордону, перевірки безпеки кордону країн, які межують з Білоруссю, країн НАТО, можливі провокації, особливо щодо дронів і не тільки.

У нас зараз, якщо ми говоримо про північ, про країни Балтії, Балтійське море, зростають ризики інцидентів у Балтійському морі, бо Росія планує супроводжувати свої судна тіньового флоту безпосередньо кораблями. І їм теж потрібне посилення на території Білорусі для того, щоб контролювати балтійський простір, розуміти, які плани там.

Тобто, звичайно, що з точки зору глобальних геополітичних планів Кремля і з точки зору загроз для країн північної Європи, насамперед країн Балтії, Білорусь завжди Росією розглядалася як потенційний майданчик.

Але для України, станом на сьогодні, є ті загрози, про які я сказав, атаки з повітря. На суходолі прямо зараз військ не накопичено, і говорити про наступ на Чернігівщину, Київ поки що немає якихось підстав. Якщо раптом з’явиться, то це стане відомо.

— Путін спростив отримання громадянства Російської Федерації у невизнаному Придністров'ї. Здавалося б, політична історія, але чи може вона бути корисною Путіну в військовому сенсі? Чи є реальні загрози для Одещини, для Молдови?

— По-перше, розумієте, дати паспорти — це можливо. Але питання в тому, що в подальшому з цим робити?

Особливість невизнаного Придністров'я — це те, що вони відрізані, не мають прямого кордону з Росією, а це проблематично, з точки зору логістики і підтримки діяльності там, попри все.

Друге, там не демонструється сьогодні велике бажання серед місцевого населення вступати у бойові дії, будь-які - чи проти Молдови, чи проти України. Немає там великого ентузіазму.

Третє, чим воювати? Ми прекрасно розуміємо, що для того, щоб вести якісь дії, потрібно мати відповідні ресурси, а відповідні ресурси треба якимось чином завозити. Для того, щоб вести масштабні дії, потрібна постійна підтримка логістична. Там цього немає.

З точки зору можливих терактів, провокацій і так далі, Україна готова, у нас постійно ведеться моніторинг активності. Але я розумію, що цей указ більше, знаєте, в психологічній площині.

Це ще, до речі, один із прикладів російської ескалації в тому сенсі, що Путін цим натякає, що ідея прокладення коридору до невизнаного Придністров'я, яка була озвучена російським військовим керівництвом у 2022 році, нікуди не зникла. Тобто плани є в подальшому воювати, воювати далі за південь України, воювати за те, щоб відрізати Україну від Чорного моря. І от вам, будь ласка, спрощують процедуру для надання громадянства у невизнаному Придністров'ї, тобто «ми їх будемо вважати своїми громадянами, своєю територією».

Але питання в тому, що Молдова крокує в Європейський Союз теж і до зближення з Румунією. Я не думаю, що в Бухаресті і в Кишиневі позитивно будуть реагувати на такі речі. Але це про психологічну манеру і це про декларування майбутніх намірів Кремлем, які вони не полишили, незважаючи на те, що зараз немає для цього достатніх воєнних ресурсів і можливостей.