Достукатись до Банкової. Чому картонкові протести у Києві не зупиняються і що думають мітингарі про «глухість» Зеленського — репортаж NV
Політика18 серпня, 06:39
«Умєров — чорт! Умєров — чорт! Умєров — чорт!».
На заході сонця, поміж спокійного недільного вечора 16 серпня без повітряних тривог та на тлі пожовклого листя каштанів, у самому центрі Києва лунали голоси сотень людей:
«Умєров — чорт! Умєров — чорт! Умєров — чорт!».
Усі ті, хто скандував прізвище нового голови Служби зовнішньої розвідки Рустема Умєрова, зібралися біля Арки свободи українському народу на Європейській площі, аби пройти з мирною ходою від київської філармонії до Інститутської і далі на Банкову.
Протестувальники вже місяць виходять на протести — з того часу, як президент Володимир Зеленський неочікувано перезавантажив уряд, а разом з тим звільнив і міністра оборони Михайла Федорова.
З тих пір люди з картонками своїми постійними акціями домоглись звільнення головкома ЗСУ Олександра Сирського. Проте головна ціль мітингарів — поновлення у Міноборони Федорова — залишається недосяжною. Водночас і Зеленський так і не отримав схвалення з боку депутатів кандидатури нового очільника воєнного відомства, яке зараз очолює у статусі «в. о». колишній шеф СБУ Євгеній Хмара.
За кілька днів Верховна Рада повернеться з канікул, і розгляне кадрове питання Міноборони. Отже, вперті люди з картонками вирішили підтвердити президенту свою вимогливість. А заразом нагадати усім, хто на протесті чи ж просто за ним спостерігає на літніх терасах столичних ресторанів, про корупційні справи наближених до президента людей.
Ось тому й «Умєров — чорт!»
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
З надією та дронами
Проте, далі над площею залунало інше прізвище:
«Федоров! Фе-до-ров! Фе-до-ров!»
Разом з усіма його старанно скандує айтішниця Леся Кацалова. В руках вона тримає російський знешкоджений дрон — той передали українські аеророзвідники із сумського напряму. Всередину безпілотника вставлено ліхтарики — і вночі він світиться.
Такі самотужки «модернізовані» дрони жінка виставляє на аукціони, а отримані кошти віддає на потреби 101-ї бригади, в якій раніше служив її брат.
Проте, говорити багато про цей дрон Кацалова не збирається. Киянку турбують інші, більш глобальні питання. Головне з яких — чому президент не хоче чути протестуючих?
Її власні відповіді навряд чи підбадьорили б Зеленського. Адже Кацалова вважає, що той може бути дотичним до корупції на оборонних закупівлях. Про це айтішниця почала думати ще минулого року, коли Банкова та ВР спробували обмежити незалежність НАБУ та САП. А рішення про звільнення Федорова лише укріпило її в підозрах.
Проте Кацалова має й полегшену версію пояснення чому Зеленський не чує вимог протестувальників. «Багато кажуть, що це політичні амбіції, які не дають тримати біля себе людину, яка буде створювати конкуренцію», — додає вона.
Федоров для Кацалової - найперспективніший міністр оборони за всю історію української незалежності. Бо той був чиновником із стратегічним мисленням, який вмів вибудовувати роботу підлеглих. «Я дуже сподіваюся, що протест призведе до того, що Федорова повернуть в МО», — додає айтішниця.
Далі вона починає розповідати про те, що одразу по звільненні Федорова вона замислилась над тим, а чи справді президент хоче закінчити війну?
Та її слова заглушують українські народні пісні, — їх почали наспівувати протестувальники перед тим, як рушити ходою центром Києва.
На цьому тлі один із мітингарів у гучномовець звертається до присутніх, аби вголос нагадати, скільки вже пройшло акцій на підтримку Федорова. Спочатку він каже «тридцять одна», а потім сам себе виправляє - «тридцять дві».
Впродовж місяця на ці численні протести ходила Ірина Шевченко, 34-річна столична науковиця, яка працює в сфері урбаністики.
У неділю вона прийшла на мітинг разом зі своїми двома дітьми та чоловіком, який служив в роті зв’язку 93-ї бригади Холодний Яр.
Усією сім'єю вони у 2022-му переїхали до Києві з Мелітополя, де на початку великої війни опинились під окупацією. І цей досвід змушує їх стояти за свої принципи стільки, скільки потрібно.
«В мене таке враження, що наша держава рухається не туди. Не так має діяти президент європейської країни, — пояснює Шевченко. — Я думаю, що президент нас чує, але робить вигляд, що ні. Він думає, що це так пройде. Але він в 2019 році теж думав, що з Путіним треба домовлятися і якось не вийшло».
Протестувальники співають дужче.
«У мене таке враження, що Зеленський не хоче до кінця усвідомлювати, що таке український народ, — додає науковиця. — Напевно, він не дуже в контексті 2014 року».
Місце біля Арки поступово заповнюється людьми з картонками. Хтось приніс вже готові з собою, хтось малює їх прямо на місці. Гасла на них, як і думки Кацалової та Шевченко, навряд сподобались би Зеленському.
А поруч — звичайний вечірній Київ: продають холодні лимонади та солодку вату.
Мітингувальники починають скандувати наступне гасло, і NV помічає в натовпі організатора протестів — ветерана Дмитра Козятинського. Той неодноразово збирав людей на площі біля театру Франка, під вікнами ОП: влітку цього року — за Федорова, а влітку минулого — аби відстояти незалежність НАБУ.
«Все ще сподіваємося на реакцію президента та діалог», — каже Козятинський у відповідь на питання «як довго триватимуть протести?». І уводить людей за собою.
Колона впертих людей з картонками рушає через Хрещатик і далі - Алеєю Героїв Небесної Сотні у бік Банкової. Вони йдуть туди, де працює людина, яка так само вперто не хоче почути вимоги протестувальників.
Через деякий час хода завершилась. Проте, головне питання залишилось відкритим: до чого призведуть протести?
Відповідь стане відомою згодом — коли Верховна Рада повернеться з канікул та розгляне питання міністра оборони.