Макрон доручив розробити план захисту критичної інфраструктури Франції від гібридних атак Росії

Про це повідомляє France24.

За словами Макрона, Франція відчула загрозу російських гібридних атак протягом останніх кількох тижнів.

«Останніми тижнями загроза, зокрема російська гібридна загроза, яка нависла над європейцями та Францією, посилилася», — сказав Макрон журналістам після зустрічі в Парижі з лідерами політичних партій.

Макрон заявив, що загроза з боку російських тіньових операцій посилюється по всій Європі.

За словами Макрона, міністр внутрішніх справ Франції провів зустріч із регіональними префектами, щоб посилити «пильність у відповідь на російські гібридні атаки».

Президент Франції доручив уряду «підготувати план захисту нашої критичної інфраструктури», а також «найбільш чутливих» об'єктів оборонної промисловості та технологічних підприємств від атак із використанням дронів і кібератак.

Французький президент заявив, що, попри загрози з боку Росії, Франція продовжить підтримувати Україну.

Він також пообіцяв, що Франція відповість на гібридні атаки Росії.

«Це не залишиться без відповіді», — сказав Макрон, не уточнивши, про яку саме відповідь йдеться.

«Мета цих дій — залякати нас і зірвати зусилля з підтримки українців. Наслідок буде протилежним. Ми не залякані, тому що знаємо: сьогодні на кону в Україні стоїть наша безпека», — додав він.

17 вересня телеканал CNN повідомив, що гібридні атаки Росії проти Європи мають на меті створити відчуття наближення війни, не переходячи до прямого конфлікту. Однак рано чи пізно Москва може припуститися помилки та перейти межу, що змусить НАТО відповісти силою.

За оцінкою видання, російський диктатор Володимир Путін переслідує дві ключові цілі. Перша ціль полягає в тому, щоб витрати на підтримку України сприймалися європейським суспільством як дедалі більший тягар. Друга — перевірити готовність НАТО реагувати на загрози та фактично випробувати принцип колективної оборони, закріплений у статті 5 Північноатлантичного договору.

Гібридні атаки РФ проти Європи — останні новини

13 вересня російські агресори атакували дроном локомотив пасажирського потяга на станції Ягодин, за 2 км від польського кордону. Минулося без постраждалих. А вже 17 вересня Дональд Туск заявив, що ще один російський ударний дрон впав поблизу кордону України з Польщею у Волинській області. За словами польського прем'єра, дрон впав неподалік пункту пропуску Ягодин—Дорогуськ, під час російської атаки на АЗС.

Інститут вивчення війни (ISW) писав про те, що удар держави-агресора РФ по району міжнародного пункту пропуску Ягодин—Дорогуськ мав на меті поранити або вбити чинних та колишніх європейських урядовців, які їхали з України.

14 вересня один із військових гелікоптерів Збройних сил Данії був обстріляний сигнальними ракетами з російського фрегата. 3 вересня керівник контррозвідки Служби безпеки Данії Еміль Гресхольм повідомив, що розвідка викрила плани та підготовку російського саботажу на данських підприємствах оборонної промисловості.

15 вересня у Литві впав російський безпілотник. Сапери знешкодили вибуховий пристрій, виявлений на дроні. За даними агентства LRT, безпілотник прилетів з боку Білорусі — його збили італійські винищувачі, дислоковані на авіабазі в Шяуляй, над Кайшядорським районом неподалік Круонісської гідроакумулюючої електростанції.

Крім того, російські дрони періодично знаходять на території Молдови, Румунії, Латвії, Естонії та Польщі. Підозрілі чи невідомі дрони помічали над стратегічними об'єктами та критичною інфраструктурою у Фінляндії, Данії та Бельгії.

У Німеччині вже неодноразово розслідували диверсії та шпигунські операції, у яких підозрюють Росію. Серед таких епізодів — підготовка атак на маршрути постачання військової допомоги Україні, підпал посилки в логістичному центрі DHL у Лейпцигу, а також інцидент із безпілотником, оснащеним вибухівкою, поблизу українського вантажного літака Антонов в аеропорту Лейпциг/Галле.