Питання в бюлетені звучало так: «Чи варто Ісландії відновити переговори про вступ до Європейського Союзу?» Проти відновлення переговорів проголосували 52,8% ісландців, за — 47,2%, різниця становить близько 12 700 голосів. За даними RUV, результати голосування вже відомі в усіх округах.
Столиця Рейк’явік була єдиним районом цієї острівної держави з населенням 400 000 людей, де більшість виборців підтримала референдум, пише AP.
У неділю вранці BBC повідомляла, що на референдумі розгорнулася запекла боротьба: перші результати свідчили, що різниця між тими, хто проголосував «ні» і «так», становила лише 435 голосів. Водночас голосування проти не виключає можливості відновлення переговорів у майбутньому.
Лівоцентристський уряд прем'єр-міністерки Кріструн Фростадоттір планував провести референдум до 2027 року, але переніс його через міжнародну напруженість, зокрема погрози президента США Дональда Трампа щодо Гренландії.
Прихильники вступу до ЄС стверджували, що це могло б гарантувати більшу безпеку на тлі війни РФ проти України й агресивних висловлювань Трампа, пише CNN.
Ісландія вперше подала заявку на вступ до ЄС у 2009 році, коли її невелика економіка постраждала від фінансової кризи. Однак євроскептичний уряд припинив переговори у 2013 році.
BBC зазначає, що Ісландія вже є частиною єдиного ринку ЄС і Шенгенської зони, вільної від митних зборів. Вступ до ЄС дозволив би країні увійти до митного союзу і, зрештою, до єврозони.
Цьогорічні дискусії зосереджувалися переважно навколо рибальської галузі. Як пише корпорація, на неї припадає майже 40% експорту Ісландії, і багато виборців, які голосували проти, побоювалися, що країні доведеться поступитися ЄС частиною контролю над своїми водами, багатими на рибу.
Питання безпеки також відігравали важливу роль напередодні референдуму, пише BBC, оскільки Ісландія не має власної армії й у питаннях оборони покладається на союзників. Місцеві чиновники занепокоєні почастішанням морських маневрів країни-агресора РФ поблизу острова, а також погрозами Трампа анексувати Гренландію.