«Розслідування покаже». У МЗС Казахстану спростували причетність Назарбаєва до заворушень на протестах
Країни19 січня 2022, 11:27
Про це повідомляє Euractiv.
«Не думаю, що Назарбаєв і його родичі причетні до заворушень, але розслідування покаже», — сказав він.
18 січня експрезидент Казахстану Нурсултан Назарбаєв вперше з початку протестів у країні звернувся до народу і заявив, що «нікуди не їхав».
Протести в Казахстані
У перші дні січня 2022 року Казахстан охопили масові протести. Вони почалися як акції проти підвищення цін на газ, але швидко перетворилися на демонстрації з політичними гаслами. Одна з вимог мітингувальників «Старий, іди геть» — повний відхід з влади Нурсултана Назарбаєва. Назарбаєв, який майже 30 років правив країною, очолив Раду безпеки в 2019 році, залишивши посаду президента.
На тлі протестів Назарбаєв передав посаду голови Ради безпеки президенту Казахстану Касим-Жомарту Токаєву.
Протести швидко переросли у сутички з силовиками. Влада Казахстану називає заворушення наслідком дій «терористичних груп». У країні запровадили надзвичайний стан. 7 січня Токаєв наказав силовикам стріляти «без попередження і на ураження» в учасників мітингів.
Ввечері 5 січня Рада ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку) ухвалила рішення ввести війська до Казахстану після відповідного звернення Токаєва.
Свої війська, які в організації називають «миротворчими», в Казахстан направили Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан і Киргизстан. 6 січня підрозділи ОДКБ почали брати під контроль об'єкти в Казахстані.
11 січня Токаєв заявив про завершення основної місії військ Організації Договору про колективну безпеку в країні. Виведення військ розпочалося 13 січня.
За офіційними даними, під час протестів у Казахстані загинули 225 людей, ще 4578 постраждали.