Я б іще зрозумів, якщо б у фонтані стояв писаючий Ленін. Це хоч смішно було б. А так зовсім не смішно. Може, у мене немає смаку, може, я не дуже обізнаний на сучасній естетиці, але на мій хлопський розум — це якась феєрична маячня.
Мова навіть не про гроші, які під час війни планують використати на цей фонтан, але і про це забувати не варто. Хоча, мені кажуть, що дехто в ім'я своєї пихатості і бажання вписати себе в історію Києва готовий профінансувати будівництво фонтана і лояльність чиновників. Мова про інше.
На цьому місці мав би стояти пам’ятник
На цьому місці мав би стояти пам’ятник. Це може бути пам’ятник воїну-захиснику. І я точно знаю, що актуальність цього пам’ятника була б іще багато років на вищому рівні. А уявляєте, скільки б корисних наративів та сенсів можна було б створити навколо нього? І це — лише один із варіантів. Але вирішили фонтан. І кажуть, що цю ідею штовхає такий собі заступник голови КМДА Мондриївський. Не знаю, хто та як його переконав, що це — гарна ідея, але в мене — полярна думка.
І от тут варто згадати, що в подібній дискусії, коли чиновник вважає одне, а містяни інше, то варто нагадати про інструмент, який є у Києва та який уже не один раз добре показав себе. Це голосування. У Київ цифровий так обирали назви вулиць та станцій метро. Були й інші голосування. І це дійсно Vox populi, з яким кияни погоджуються. Тому потрібно виносити це на голосування, і нехай нарешті кияни остаточно вирішують, що буде на цьому місці.
Погоджуєтеся з такою думкою? Чи вам той фонтан окей?
Текст опубліковано з дозволу автора