Довгострокова стратегія. Китай непомітно налагоджує відносини з посадовцями та елітами, які керуватимуть РФ після Путіна — WSJ

Про це йдеться у розгорнутій статті The Wall Street Journal (WSJ), присвяченій тому, як Путін перетворився на «молодшого партнера» лідера КНР Сі Цзіньпіна та на «прохача» в їхніх відносинах.

Як зазначається у статті, Пекін розвиває зв’язки з посадовцями та елітами, які формуватимуть країну після відходу Путіна.

На думку деяких аналітиків, антизахідні настрої настільки міцно вкоренилися в російському суспільстві та інституціях, що переживуть людину, яка їх розпалювала.

«Ця траєкторія вказує на те, що було б немислимим для Росії десятирічної давнини», — пише WSJ.

У статті також зазначається, що Росія дедалі частіше виявляє спроби китайського шпигунства серед посадовців середньої ланки. Однак Москва не надає цьому розголосу й не обговорює це з Пекіном, не бажаючи псувати відносини.

За словами аналітиків і джерела, близького до російських спецслужб, Росія також дедалі частіше виявляє спроби китайського шпигунства серед посадовців середньої ланки, проте Москва не наважується оприлюднювати ці факти чи обговорювати їх із Пекіном, побоюючись зіпсувати відносини.

Зараз Росія потребує Китаю значно більше, ніж Китай — Росії, констатує WSJ.

Роки повномасштабної війни проти України та економічної ізоляції перетворили Путіна на прохача у відносинах із Сі, які стають дедалі більш незбалансованими, а часом і напруженими, зазначається у статті.

WSJ також зазначає, що Пекін підтримує життєздатність російської воєнної економіки та дозволяє Москві витримувати західні антиросійські санкції.

США та Європа закликали КНР чинити тиск на Москву з метою припинення війни, але безрезультатно.

Китай є найбільшим імпортером російської нафти і за перші п’ять місяців 2026 року наростив цей імпорт на 20% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Також Китай є найбільшим покупцем російського газу.

Крім того, китайські компанії допомагають російському тіньовому флоту, а також постачають товари необхідні для виробництва російської зброї.

29 червня Китай закликав Росію та Україну якнайшвидше повернутися до переговорного процесу для завершення війни. Відповідну заяву заступник постпреда КНР при ООН Сунь Лей зробив під час засідання Ради Безпеки ООН.