Проблеми з географією. Як посол Китаю спровокував скандал, висловивши сумнів у суверенітеті пострадянських країн та статусі Криму
Геополітика24 квітня 2023, 14:04
NV розповідає про міжнародний скандал, спричинений цією заявою.
Китайський посол озвучив мрії воєнного злочинця Путіна всупереч офіційній позиції Китаю
21 квітня у китайського посла у Франції Лу Шає в ефірі каналу LCI запитали про його позицію щодо окупованого Криму.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Лу Шає у відповідь заявив, що його позиція «залежить від того, як дивитися на питання», а півострів «спочатку був російським».
Після цього журналіст нагадав йому, що за міжнародним правом Крим є частиною України.
«За міжнародним правом навіть країни колишнього СРСР не мають чинного статусу в міжнародному праві, тому що немає міжнародної угоди, яка б затверджувала їхній статус як незалежних країн», — заявив китайський посол у відповідь.
Російський диктатор Володимир Путін не раз скаржився на розпад СРСР як на «геополітичну катастрофу».
У грудні 2021 року, лише за кілька місяців до повномасштабного вторгнення Росії в Україну Путін заявляв, що розпад СРСР був «загибеллю» «історичної Росії». Він також назвав розпад СРСР «великою гуманітарною катастрофою» та скаржився, що «25 мільйонів росіян у нових незалежних державах раптово стали відрізаними від Росії».
Bloomberg констатував, що заява Лу Шає виглядає як така, що суперечить офіційній позиції Китаю, який визнав країни Балтії та інші пострадянські держави незалежними після розпаду СРСР у 1991 році.
Крім того, під час візиту в Казахстан у 2022 році глава КНР Сі Цзіньпін заявляв про «взаємну підтримку» суверенітету двох націй. Також він згадував про незалежність Казахстану в іншій заяві, зробленій приблизно в той самий час.
Реакція на заяву посла Китаю
Заява Лу Шає спричинила жорстку реакцію не лише в Україні, а й в інших пострадянських країнах.
Український посол у Франції Вадим Омельченко написав у Twitter, що у представника Китаю або «явні проблеми з географією», або його слова суперечать офіційній позиції КНР із приводу «зусиль із відновлення миру в Україні на підставі міжнародного права та цілей і принципів Статуту ООН».
«Питання „Чий Крим?“, як завжди, є показовим. Наступного разу треба додати „Чий Владивосток?“» — зазначив Омельченко.
Радник голови Офісу президента Михайло Подоляк заявив, що таку заяву дивно чути від країни, яка педантично ставиться до своєї тисячолітньої історії.
«Усі пострадянські країни мають чіткий суверенний статус, зафіксований у міжнародному праві. Крім, до речі, Росії, яка обманним шляхом посіла місце в РБ ООН. Дивно чути від представника країни, що педантично ставиться до своєї тисячолітньої історії, абсурдну версію „історії Криму“», — наголосив він.
Радник голови ОП додав, що якщо китайський посол «хоче бути великим політичним гравцем», то йому не слід розповідати «пропаганду російських аутсайдерів».
Слова посла Китаю викликали обурення і у країн Балтії.
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна після цього заявив, що його відомство викликає представника Китаю для пояснення коментарів про суверенітет Естонії та інших колишніх країн СРСР.
Міністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс у Twitter зазначив, що висловлювання китайського посла — одна з причин, «чому країни Балтії не довіряють Китаю „посередництво для миру в Україні“».
Міністр закорданних справ Латвії Едгарс Рінкевичс назвав слова посла абсолютно неприйнятними. Латвійська сторона очікує від Китаю пояснень і спростування заяви.
Латвія та Литва також заявили, що викличуть китайських дипломатів у свої столиці для пояснень, передає Bloomberg.
Голова дипломатії Євросоюзу Жозеп Боррель назвав заяву Лу Шає «неприйнятною».
«ЄС може лише припустити, що ці заяви не відображають офіційну політику Китаю», — додав він.
Франція після заяви Лу Шає заявила про свою «повну солідарність» з усіма колишніми країнами-членами СРСР.
«Що стосується конкретно України, вона була визнана в межах кордонів, що включають Крим, у 1991 році після розпаду СРСР всією міжнародною спільнотою, включно з Китаєм, як нова держава-член Організації Об'єднаних Націй», — заявив представник МЗС Франції.
Він наголосив, що офіційному Пекіну доведеться уточнити, чи відображають ці коментарі китайського посла його позицію чи ні.
Група з 80 депутатів Європейського парламенту закликали голову МЗС Франції Катрін Колонну оголосити Лу Шає персоною нон ґрата.
Євродепутати наголосили у своєму листі, що слова посла Китаю порушують міжнародне право та становлять загрозу безпеці європейських країн.
«Зауваження посла спрямовані на підрив фундаментальних принципів, на яких засновані дипломатичні відносини. Суверенітет — це не дипломатична іграшка, а фундаментальний елемент міжнародних відносин, міжнародного права та Статуту Організації Об'єднаних Націй», — сказано в листі депутатів до французького міністра.
Євродепутати також заявили, що демократичний світ має направити недвозначний сигнал авторитарним країнам у той час, коли в Європі вирує війна через агресію Росії проти територіальної цілісності України.
Реакція Китаю на скандал
24 квітня Bloomberg звернув увагу, що посольство Китаю у Франції видалило стенограму скандального інтерв'ю Лу Шає.
Вранці 24 квітня посольство опублікувало цю стенограму, яка була доступна протягом кількох годин. Зараз вона «вдалена автором». Чому стенограму було видалено, наразі незрозуміло.
Речниця МЗС Китаю Мао Нін сказала, що не знає про ситуацію. На брифінгу вона заявила, що Китай "поважає статус колишніх радянських республік як суверенних країн після розпаду Радянського Союзу", додавши, що позиція країни «незмінна».
Скріншоти уривків з інтерв'ю Лу Шає поширилися у схожій на Twitter платформі китайській платформі Weibo. Багато її користувачів висловили підтримку китайському послу за те, що він нібито наважився «говорити правду» Заходу.
Крім питання суверенітету пострадянських країн, в інтерв'ю йшлося про мільйони загиблих у Китаї за часів правління Мао Цзедуна та переслідування уйгурів у провінції Сінцзян. Лу Шає відкинув критику та заявив, що західні країни стикаються з власними проблемами з правами людини.