«Задобрювання звіра не працює». Як пройшов візит Кушнера та Віткоффа до Києва й чому до переговорів вперше долучили європейців — Городницький

Вони взагалі не розуміють, що відбувається в Україні, якщо чесно. Їх це мало цікавить.

Дуже цікаво було спостерігати, як вони відповідають на запитання. І це було максимально сухо.

Я розумію, що вони намагаються грати нейтральну роль. Оскільки вони є переговірниками, вони не можуть повноцінно висловити ту чи іншу позицію. І це є головною проблемою саме цієї переговорної групи. Вони намагаються грати роль нейтральних, але ніхто їх до цього не зобов’язував.

[Журналіст Дмитро] Гордон задав їм запитання цілковито логічне, воно фактично висвітлює всю теперішню ситуацію. Тобто ви зустрічаєтеся з терористом-вбивцею і фактично немає жодних результатів. Я розумію, якби на другій-третій зустрічі ви б отримали якісь релевантні результати, а так на восьму зустріч…

Добре, цю зустріч не чіпаємо, тому що ми не знаємо, що буде по фіналу. Ми підозрюємо, що 99% нічого не відбудеться. Але після семи зустрічей жодних результатів.

Кожен день по Україні, по Києву, по всіх інших містах летять ракети. Це єдиний результат.

Ваш підхід і ваша тактика культурного «задобрювання звіра» не працює. І ви намагаєтеся надалі таким чином діяти дипломатично, розказуючи про те, що Путін «нас приймав досить таки поважно та добре, ми в чайхані посиділи, поїли чебуреків» і все інше.

Тобто вся ця маячня надалі продовжує існувати в плані глобальної політики. І саме через те, що Трампові потрібно налагоджувати цей процес, бо в нього вибори і потрібно показати, що «я великий миротворець». І зробити ще один крок.

Добре, що є хоч якийсь миротворчий процес, я погоджуюсь. Але якщо це не працює у такому форматі, то навіщо надалі штурхати палкою у мертве тіло?

[Долучення до переговорів у Києві представників Німеччини, Франції та Великої Британії] - це продовження попереднього треку по залученню європейських партнерів до переговорного процесу і взагалі до війни в цілому. Тому що їхня інтеграція максимально посилилася після приходу Дональда Фредовича Трампа.

Майже вся підтримка лежить на їхніх плечах. Ми намагаємося максимально їх інтегрувати у цей процес, показати, що дивіться, ось ви в переговорах, але не з нейтральної сторони, а зі сторони нашого партнера.

Усе дуже просто. Тобто ви сторона конфлікту, відповідно, ви отримуєте ту чи іншу інформацію. Ви бачите, що відбувається, і ви можете релевантно реагувати, допомагаючи Україні тими чи іншими засобами.

Ми отримали конфлікт між Німеччиною і Росією. Відповідно, одразу ж підняли питання щодо дронів, фінансування України та іншого. Тобто тут якраз є певне розуміння ситуації. Європейські партнери мають бути за столом переговорів, тому що нам це вигідно на даному етапі.

І все це призводить до того, що у майбутньому вони також матимуть своє слово як сторона конфлікту. І точно буде потужніше. Ми будемо разом відповідати за ті чи інші ситуативні рішення.

Поки що все просто, але це дуже класна ситуація. Раніше ми сиділи одні за столом переговорів, а з протилежної сторони були росіяни, і, на жаль, частково Дональд Фредович Трамп, який намагався перетягнути ковдру на свою сторону і показати, що нібито він нейтральний, але чомусь постійно вирішував питання за Росію і тиснув на Україну через призму інтересів РФ. І чомусь завжди поступатися мала тільки Україна.

Зараз розмовляють про те, що до України привезли ще одні вимоги. Сам Віткофф підтвердив на пресконференції, що дві сторони мають у чомусь поступитися.

До них ще досі не прийшло, що Україна не має чим поступатися. Ми й так поступаємося тим, що припиняємо вогонь на лінії розмежування. Це вже великий поступок згідно чинного міжнародного законодавства і нас всіх.

Але вони цього не розуміють, їх це мало взагалі цікавить. І тому посилення в переговорному треку нашими партнерами європейськими — якщо вони будуть адекватно до цього ставитися і релевантно відповідати — це позитив. Дві голови краще, ніж одна.