Лукашенко два дні фактично провів в арешті на Валдаї, де, як пишуть міжнародні аналітики, агентства, його весь час Путін схиляв до того, щоб він вступив у війну. Але вступати Лукашенку нічим, він страшенно наляканий ультиматумом української сторони. Він знайшов хитрий хід: поїхав до Пекіна шукати в Сі Цзіньпіна відповідь.
Вони зустрілися з Сі Цзіньпіном. Той указав, що двосторонні білорусько-китайські відносини досягли піку. Після цього в них відбулася «сімейна вечеря» в резиденції голови КНР.
Вже майже 10 років тому родина Лукашенка придбала будинок достатньо комфортабельний будинок в сільській місцевості у Китаї. Тому нині я можу в думках коливатися від того, що Лукашенко поїхав перевірити — куди доведеться тікати, до того — що
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
привіз прохання до Сі Цзіньпіна. Не випадково в діалозі з Сі Цзіньпіном Лукашенко проговорився про те, що в нинішній ситуації для того, аби вдосконалювати ОПК та інше, вкрай необхідні постачання мікросхем, компонентів, станків, обладнання подвійного призначення тощо.
Тому щось Сі Цзіньпін робитиме
Таке враження, ніби він говорив не для білорусів, а для Росії. Очевидно, там, на Валдаї, не стільки його вмовляли, скільки більше зосередилися на тому, що проситиме Лукашенко в Сі Цзіньпіна. Однак, як ми розуміємо, відкритої відповіді ми не отримали. Та в нинішній ситуації не тільки давати відповідь, а і робити щось для Сі Цзіньпіна дуже ризиковано. Бо на даний час ситуація схиляється до повної втрати Москвою тактичної і стратегічної ініціативи.
Я знаю лише двох осіб, з якими Сі Цзіньпін мав «сімейну вечерю», — це Лукашенко і Путін. Поки що третьої особи я не пригадую. Тому тут ідеться про набагато ширші відносини, це по-перше. По-друге, з того, що я читаю, навіть із прямої мови, сказаної Сі Цзіньпіном і Лукашенком, я розумію, що Путін дав Лукашенку список речей, які він має випросити в Сі Цзіньпіна.
Суть вечері зводилася до того, що коли члени «сім'ї» могли щось вечеряти, в закритій частині цієї вечері йшлося про те, що в нинішній ситуації для порятунку московської шмарклі може дати Сі Цзіньпін.
Зрозуміло, серйозно втручатися він зараз не може, в силу того, що це означатиме для нього проблеми на європейському ринку, думаю, проблеми зі США. Тому він буде стримувати себе, з одного боку. А з іншого боку, завжди треба пам’ятати фразу, що не в інтересах Китаю поразка Росії в цій війні.
Тому щось Сі Цзіньпін робитиме. Думаю, що це «щось» стосується, насамперед, мікросхем, тому що те, що Росія почала ставити на безпілотники і всі типи ракет білоруські мікросхеми, явно вказує на те, що там є проблема. Плюс треба пам’ятати і про те, що в рамках спільного технопарку між Білоруссю і Китаєм є ціла низка розробок воєнного характеру. Тому очевидно, що і в рамках цього технопарку, зокрема, відбувається розробка або навіть виробництво певної зброї для російської армії. Тут я не можу однозначно стверджувати, але ж не випадково під час зустрічі з Сі Цзіньпіном Лукашенко згадав про цей технопарк. Потрібен він йому 100 років, якби він не мав там фінансового інтересу не тільки для держави, а і для себе. Це очевидно.
Я вже не кажу, що він прямим текстом говорив відкрито про те, що йому потрібні станки подвійного призначення, станки з програмним управлінням, роботи для виробництва певних видів продукції. Тобто явно це не потреби Білорусі, це потреби Москви. Очевидно, московський царьок розраховує на те, що щось із того, що є в цьому листі, який привіз, умовно кажучи, із переліком видів товарів, буде надано Китаєм. Хоча далеко не все, бо ще раз кажу, Китай ризикує потрапити у вагон для тих, хто не курить.
Я би запропонував нам із вами вилку. З одного боку, якщо Лукашенко не повертається до Білорусі, стають очевидними результати цієї історії наперед. Якщо він повертається до Москви, це означає, що він говорить про те, що нас відправили гуляти. А якщо він повертається до Мінська і певний період не контактує з Путіним, це означає, що якийсь середній варіант: щось дали, щось — ні, і воно буде розтягнуто в часі.
Я думаю, він повернеться на цей раз, однак привезе лише часткове задоволення того, що возив як поштар. Або, як спецпосланець московського царька.
Я переконаний у нинішній ситуації проти України інфраструктуру в Білорусі можна використовувати тільки в електронному розумінні. Посилювати сигнал, управляти безпілотниками, ракетами. Те, про що ми з вами говорили і рік, і два, і давно: Білорусь бере участь, але це швидше можна назвати використанням потенціалу Білорусі, ніж участь самої Білорусі.
Але в чому я переконаний? Білорусь готують як плацдарм для проведення операцій проти країн Балтії, Скандинавії. Очевидно, британських островів. Тут уже залежить від того, що планується, які кроки робитиме московський цар.
Зрозуміло, що він піде на це. Те, що широко обговорюється, і це добре, що обговорюється — питання оголошення загальної мобілізації або, скажімо, друга річ, яку теж проговорюють, — застосування тактичної ядерної зброї — ці два кроки неможливі. Бо вони не вирішують проблеми, а створюють додаткові труднощі, навіть катастрофічного характеру. А от використання гібридної і комбінованої операції проти якоїсь країни або частини країни, зайняття якогось острова — цей варіант можливий.
Причому, якщо це буде робитися з максимальним інформаційним поширенням і якимось інформаційним вибуховим ефектом, безумовно, на це московський диктатор піде. Тому тут є величезною послуга Білорусі. Річ у тім, що Білорусь і Калінінградська область, де розташовані найпотужніші антени, які забезпечують зв’язок зі стратегічними бомбардувальниками, з підводними човнами, можуть управляти операціями зокрема у відкритому океані. Це теж не треба знімати з рахунку, коли ми говоримо про нинішню ситуацію.
Ця пауза, з погляду міжнародної активності, не думаю, що вона була присвячена виробленню рішення встановити кулемети на танкерах підсанкційного флоту. Очевидно, йде розробка якихось кроків, які або приведуть до зіткнення якихось країн, або операції під чужим прапором, або ще якоїсь підлості, якою завжди страждала Москва. Тому в цьому відношенні Білорусь і може бути використана.
Як цьому запобігти? Білорусь, із погляду її координат у системі цієї війни, — це як територія Криму. Якщо Україна завдає удар по законних військових об'єктах, навіть та русня, яка зараз сидить у Білорусі, побіжить звідти з великою швидкістю. Річ у тім, що не мені про це говорити, це мають сказати військові, які чудово розуміють, що всі балачки про тактичну ядерну зброю, Орешники тощо, залишилися балачками, це по-перше. По-друге, захищати Білорусь конвенційним способом на даний час просто неможливо, тому що з неї все випотрошила Москва. Вивезли все, починаючи від боєприпасів, закінчуючи бронетехнікою тощо. І встановлення вогневого контролю, зокрема над Білоруссю, це і перелякало Лукашенка і Путіна. Вони довго вмовляли одне одного, не знаю, в чому, ймовірніше, шукали відповіді на ці питання. І, порадившись, Лукашенко повіз прохання до Сі Цзіньпіна. Але і той не поспішатиме в нинішній ситуації. Китай зробив максимально, що зміг.
Нині ситуація виглядає так, що нарощування участі Китаю в російській агресії проти України занадто відкриє Китай, і зробить його сателітом Москви, що помножить на нуль будь-які перспективи Китаю в розвитку своїх програм, торгівлі з Європою, розширення взаємодії зі США. Я вже не говорю про ситуації, що пов’язані з Тайванем, це різко загострить ситуацію. Тому навряд Сі Цзіньпін кинеться із відкритим забралом. Але щось таки зробить. Що — нам треба в найближчі дні розгадати.
Повне інтерв'ю з Романом Безсмертним читайте тут та слухайте на Radio NV