NV Преміум

Що почалося в Дагестані, доки Путін зайнятий Україною

Погляди

24 червня 2024, 16:21

Іван Преображенський

Кандидат наук, публіцист, політичний аналітик

У Дагестані соціальний протест набуває форм релігійних виступів

Збройний напад на православні храми і синагоги в Махачкалі абсолютно точно не пов’язаний безпосередньо з невдоволенням у зв’язку з війною, хоча опосередковано, звісно, пов’язаний. Адже ситуація в російській економіці погіршується, а Дагестан — одна з найбідніших республік у складі РФ. Це один із найбідніших регіонів, де гігантське безробіття. Соціальний протест набуває форм релігійних виступів. Це, очевидно, були виступи салафітів — ісламістських радикалів. Причому абсолютно російська класика. Діти глави одного з районів Дагестану беруть участь у цих бойових зіткненнях із поліцією, їх убито, його будинок узято штурмом, його заарештовано. І вочевидь, він їх не покривав.

Ця молодь, яка дивиться на цих зажерливих, злодійкуватих корупціонерів,

Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень

Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою

Перший місяць 1 ₴. Відмовитися від передплати можна у будь-який момент

дедалі більше переконується в тому, що мають рацію ісламські радикали, які говорять про те, що треба від цих товстопузих паразитів очистити світ і побудувати тут шаріат, де все буде чесно і справедливо. Вони вірять у це, йдуть убивати. Поки що їхній вплив не настільки великий, доки їх хтось ще провокує.

Дагестан — дуже складний регіон. Там постійно триває боротьба між різними кланами, народами. Там тільки офіційних письмових мов 14, а реально — більше сотні. Мова міжнаціонального спілкування при цьому — російська, тому що люди часто один одного не розуміють. Це дуже складна російська територія, яка мов лакмусовий папірець, — вона перша запалюється, щойно починається якась нестабільність.

Вони вірять у це, йдуть убивати

Треба нагадати, що після заколоту Євгена Пригожина, що відбувся 24 червня, Путін 29 червня насамперед приїхав до Дагестану. Тому що, як кажуть, аналіз соцмереж показав його адміністрації, що Дагестан був практично повністю на боці Пригожина. Він був за те, щоб центральна влада «впала», а вони б зайнялися самі собою, умовно кажучи. Там дуже сильні сепаратистські тенденції, з одного боку, а з іншого, за соцопитуваннями, коли вони ще в Росії відносно нормально проводилися, більшість росіян не вважала Дагестан територією РФ. Тож це взаємне взаємовідношення дагестанців з рештою росіян і навпаки.

Загалом це ознака того, що в Росії за час, поки ФСБ і взагалі російські спецслужби були зайняті повномасштабною агресією проти України, відновилося ісламістське підпілля, воно завдає удар за ударом. Теракт у Крокус Сіті холі, який божевільні кремлівські люди похилого віку спробували списати на Україну, а тепер новий теракт уже в Дагестані. Я впевнений, що будуть і наступні, тому що вони зайняті тим, що борються з інакомислячими — умовно кажучи, з тими, хто волосся в синьо-жовті кольори пофарбував.

Кількість формально оголошених убитих бойовиків у Дагестані — не більше шести осіб. Авжеж, такі масштабні виступи проводила явно більша кількість людей. Отже, ці бойовики десь залишаються. Знову починаються теракти в Чечні. Північний Кавказ поступово підігрівається, але до вибуху там ще дуже далеко. Якщо багатомісячне вимкнення електроенергії, нестача води; те, що відбувається в Дагестані і що абсолютно не видно за межами Росії, не призвело до того, що там почалися соціальні виступи, що виливаються в якісь серйозніші протести, то уявити собі, що нечисленне, хоча й впливове ісламістське підпілля зможе щось всерйоз зробити, поки що не доводиться.

На чолі республіки — російський силовик Сергій Меліков, колишній заступник голови Росгвардії (його батько — Алім Нур-Магомедович Меліков, був полковником, командував бригадою внутрішніх військ МВС СРСР, родом із Дагестану, за національністю — лезгін). Вони в змозі (як вони і зробили) дуже швидко перекинути туди різні поліцейські та військові підрозділи з інших сусідніх північнокавказьких республік. Згадаймо самі лише тікток-війська Рамзана Кадирова, які, можливо, воювати нормально на фронті й не в змозі, але вже в поліцейських акціях, де можна постріляти по своїх співгромадянах, — це вони в перших рядах. Тож поки що ситуація залишається під контролем у російської влади. Але будь-яке відволікання ресурсів, звісно, важливе. Я вважаю, це відволікання ресурсів буде наростати. Питання в тім, що це не перспектива серйозного вибуху ситуації в найближчі місяці. Можливо, до наступного року назріє така реальна ситуація, що доведеться запроваджувати режим надзвичайної ситуації. Але навіть постійний режим НС при тому, скільки в Росії силовиків, не вимагає перекидати війська з фронту.

У Росії ж практично не чіпали нікого після перших тижнів, коли були знищені елітні підрозділи російської поліції і спецназу. Далі нікого не чіпали. Вони всі сидять на своїх місцях і отримали захист від мобілізації. Це той ресурс, який Путін залишив для охорони себе, свого режиму всередині Росії, на війну їх не відправляє. Більша частина Росгвардії, яка створювалася для придушення будь-яких спроб протестів усередині Росії, поліція, ті ж спецслужби… Так, вони пропускають ісламських терористів, але опозиціонерів вони «хапають» досить ефективно. Звісно, тітоньок і 15-річних хлопчиків, які намагаються поширювати якісь антивоєнні плакати, ловити легше.

Повну версію інтерв'ю з Іваном Преображенським слухайте на Radio NV

Інші новини

Всі новини