Я перший керівник митниці, про якого ніхто не може сказати, що він крав гроші. Інтерв'ю НВ з Нефьодовим

— У нас були наради десь раз у місяць-півтора.

— Як складалися ваші стосунки з ОП, коли керівником був Андрій Богдан?

— У мене стосунки з ОП — із паном Богданом, і з паном [теперішнім керівником ОП Андрієм] Єрмаком — складалися однаково. В підтримці чи постійному спілкуванні банально не було потреби. Основний стейкхолдер для митниці - це Міністерство фінансів, певною мірою Кабінет міністрів, і парламент з точки зору прийняття необхідних законів.

Казати про щоденну комунікацію з ОП мені складно. Тому що я жодного разу не просив підтримки, наприклад, розібратися з якимось депутатом, який свариться зі мною у ЗМІ.

— Але незважаючи на це в одному зі своїх інтерв'ю Богдан казав, що підтримує вас. Та, на його думку, вам не вдавалося проводити реформи через більш сильну позицію старої системи. Чи були з його сторони натяки про можливу допомогу?

— Як може Богдан чи Єрмак розібратися зі старою системою? Більше того, розібратися — це не питання грюкання кулаком по столу. Митниця — це велика система, у яку залучені 11 тисяч митників, СБУ, прикордонники та інші правоохоронні органи. І зрозуміло, що десятки та сотні тисяч компаній, які займаються експортом та імпортом. Це ціла екосистема. І змінити щось досить складно, якщо просто грюкнути по столу і змусити усіх працювати краще.

Підтримка ОП потрібна в координації з силовиками, співпраці з правоохоронними органами. Якщо вже казати про те, хто має побороти контрабанду, то це в першу чергу СБУ, ДБР, Нацполіція, але точно не митниця сама по собі. Тому що митниця — не правоохоронний орган. І на цей час, як ми бачимо, немає не те що вироку, навіть жодної доведеної до якоїсь стадії справи проти відомого контрабандиста. Так контрабанду ми будемо бороти довго.

— Богдан підтверджував, що по митниці у нього в радниках був колишній голова митниці 2007−2009 рр. Валерій Хорошковський. Його можна назвати «смотрящим» від ОП за митницею?

— У ОП є право брати собі консультантів чи радників, які їм можуть щось розповідати. Та зараз, після звільнення, можу ще раз підтвердити, що я не бачив суттєвого та помітного впливу Хорошковського на митниці. Від нього не було ніяких формальних чи неформальних «смотрящих». Ми не зустрічалися. І що саме він радив Богдану — позитивне чи негативне про мене — залишилося між ними.

— Як складалась комунікація з новим керівником ОП Єрмаком?

— З Андрієм я був знайомий ще до того, як його призначили в ОП. У нас було таке саме ввічливе загальне спілкування. Якогось супер негативу не побачив.

Він мені декілька разів телефонував стосовно літаків з гуманітарними вантажами, які митниця намагалася оформлювати в пріоритетному форматі. На цю ж тему мені і президент телефонував. Це звичайна операційна робота.

— До речі, як митниця оформлювала всі вантажі з засобами першої необхідності в період коронавірусу, в тому числі і вантаж на літаку Мрія для мережі супермаркетів Епіцентр, який особисто зустрічав Зеленський?

— Я не знаю, як було з Мрією, це вже відбувалося після мого звільнення [літак зустрічали 23 квітня, Нефьодова звільнили 24 числа]. Але я на 99% впевнений, що вантаж оформлювався так само, як і всі попередні. Вони не оформлювалися як гуманітарні в юридичному сенсі слова. Тому що гуманітарний вантаж вимагає визнання його як гуманітарним комісією з Мінсоцполітики. Так оформлювалися лише декілька вантажів, які йшли на благодійні організації.

— Тобто, ці вантажі можна назвати комерційними?

— Якщо називати їх комерційними, то це буде носити характер, що вони обов’язково були продані. Вони не були гуманітарними з юридичної точки зору. Але всі направлялися на боротьбу з коронавірусом. Вони оформлювалися саме таким чином. І звільнялися від сплати ПДВ та мита за рішенням ВР [відповідним законопроектом від 17 березня]. Головною метою було наповнити внутрішній ринок необхідними засобами захисту.

— Чи вбачаєте ви в цьому корупцію?

— Я не бачу. Тут можна казати про виправданість чи невиправданість піару окремих компаній. Але корупції тут точно не було.

«Не думаю, що олігархи мають дуже багато інтересів на митниці»

— Коли Єрмак взяв собі у радники пана Уманського, який критикував вашу діяльність, чи здивувало вас це?

— Якщо чесно, то це все проходить повз мене. Тому що з паном Уманським за його 26 днів на посаді я спілкувався один раз. Після того ми спілкувалися через месенджери. Коли я просив про зустріч чи просив прискорити підписання документів, він ввічливо відмовляв.

Вже потім з преси я дізнався, що мене двічі хотіли звільнити. І це досить дивний стиль управління. Якщо є претензії по роботі митниці чи якогось органу, мені здається, що логічно принаймні запитати якусь інформацію. Якщо є інформація про злочин, який у стадії вчинення, то правильно було б сказати про це митниці чи податковій, щоб ми припинили його. Тому що реформа митниці тільки розпочалася. І я не можу ручатися за весь керівний склад, що він абсолютно бездоганний.

— Уманський неодноразово стверджував, що вас вже давно вивели з гри і ви лише формально керуєте митницею. Також вас активно критикував і депутат від Слуги народу (СН) Андрій Холодов, звинувачував, що ви не справляєтесь з роботою та не боретесь з контрабандою і корупцією. Чи можете ви зараз сказати, хто був замовником цієї критики?

— По-перше, я сприймаю всі ці слова, як комплімент. Тому що я перший керівник митниці, про якого ніхто не може сказати, що я крав гроші. І саме такі натяки, звинувачення для мене показник того, що реально звинувачень немає. Ніхто не може сказати, що Нефьодов вступив у злочинну змову з кимось.

Але хто інший міг керувати митницею, якщо саме я підписую документи і ні з ким не погоджую свої рішення. Напевно, це й є одна з причин, якою мені дорікали більшість депутатів профільного комітету. Інколи від них можна було почути претензії, чому я не раджуся. «У мене стільки ідей, я можу порекомендувати кадри, а ти робиш призначення сам», — жалілися деякі. На мене тиснули, але я не погоджувався. До мене приходили стосовно своїх друзів, яких зупиняли на митниці. Але я всім відмовляв, тому на мене було багато «чорнухи» у ЗМІ.

— Хто з депутатів приходив?

— Я не буду називати конкретні прізвища. Тому що я нікому не пішов на зустріч.

— Депутати зі Слуги народу до вас приходили?

— Депутати СН звичайно приходили. Тому що більшість з них щиро вважає, що призначення в центральні органи виконавчої влади, а тим більше в митницю, це є їх певна прерогатива. Я не кажу, що всі, хто приходив, корупціонери.

— Особисто Холодов приходив?

— Він особисто не приходив. І його критику я відношу, скоріш, до політичних питань. Тому що він інколи критикуючи нас, плутав митників і прикордонників.

— В таких історіях досить часто головними замовниками бувають олігархи. Зі сторони оточення якого олігарха ви відчували найбільший тиск?

— Я не думаю, що олігархи мають дуже багато інтересів на митниці. Олігархи самі по собі з митницею перетинаються мало. Їх основні бізнеси не відчувають митних проблем. Тому якщо вони і мають вплив, то це скоріше на регіональному рівні. Але у мене ніколи не було на посаді спілкування з олігархами. Ні від [Ріната] Ахметова, [Віктора] Пінчука, [Ігоря] Коломойського ніхто не приходив з якимись проханнями.

— Якщо ви насправді все контролюєте і не піддаєтесь тиску зі сторони, то я знову питаю: чому вас звільнили?

— Є політичний фактор, що митниця недовиконує цифри, які написані в бюджеті.

— Тобто це єдина проблема?

— Мені ніхто не називав іншої.

У президента сформована думка, що митниця погано працює. Але не існують якісь магічні способи отримувати на 50 млрд грн більше. Ще є люди, які були незадоволені, що я самостійно призначаю людей.

— Хто вклав Зеленському в голову цю думку про неймовірні доходи митниці?

— Депутати, напевно, якісь правоохоронці.

— Хто претендує на ваше місце?

— Я не знаю. Я так розумію, зараз проходить цілий парад людей, які намагаються розказати про те, що вони за місяць зможуть показати потрібні результати. У мене є велика довіра до Юрія Драганчука, заступника міністра фінансів по питанням митниці. Дуже сподіваюся, що йому вдасться втримати ситуацію і не довести до того, що митницю, вибачте, просто продадуть.

— Василь Цушко, екс-міністр МВС, екс-міністр економіки, — що ви про нього чули? Він претендував на ваше крісло?

— Коли я почув про цю прекрасну кандидатуру, то знайшов його статтю шестирічної давності, де було написано, що Янукович — кращий реформатор. Що я можу сказати? Якщо хтось може пояснити, чим такі люди кращі за звільнену мою команду, то хай це зроблять.

— Тобто, його розглядають і досі?

— Наскільки я розумію, зараз вже ні.

— Хто його намагався проштовхнути?

— Певна група народних депутатів, яка вважає, що це — правильні кадри. У них є нелюбов до таких, як я, вони вважають нас занадто західними, занадто освіченими і розумними. А їм подобаються «господарники». Вони їм близькі по духу.

Але я чув, що Зеленський був здивований кандидатурою Цушка.

— Хто ще є потенційним кандидатом?

— Мені дуже важко сказати. Я знаю, що розглядаються декілька людей, і ці прізвища були в пресі - митники, народні депутати. Але більшою інформацією я не володію.

— За інформацією наших джерел проти вашого звільнення до цього виступав прем'єр Шмигаль. Що вам про це відомо?

— Я один раз був на нараді зі Шмигалем і декілька разів по операційним питанням з ним переписувався. Чесно кажучи, ніяких розмов на тему, як він оцінює мою роботу, чи він мене захищає, чи може не бачить на цій посаді, у мене не було. Мені просто здається, що Шмигаль, принаймні з його слів та виступів, справляє достатньо позитивне враження людини, яка має системне бачення, і якій здаються дивними ці кадрові рішення.

— Ви погоджуєтесь з тим, що рішення про ваше звільнення прийшло з ОП?

—  Я не знаю. Напевно, це рішення якось координувалося. Але я не хочу робити якісь звинувачення чи припущення.

Фізично заяву про моє звільнення подавав міністр фінансів Марченко. Тому я вважаю, що це його рішення. Він не казав, що йому наказали мене звільнити.

— Міністр Марченко після призначення казав, що ні до вас, ні до Сергія Верланова немає питань, і звільнення не на часі. Зараз він говорить про необхідність розслідування тих звинувачень, про які говорив Уманський…

— У мене через три-чотири дні після звільнення була коротка зустріч з Марченко, де він сказав, що рішення приймав він. Але зрозумілих пояснень я не почув. Марченко сказав, що митниця не виконує план. Я йому пояснив, що його нереально виконати, бо він складався під зовсім інші макроекономічні реалії. Також Марченко сказав, що зараз не час для тих реформ, які я планував.

— Ви неодноразово казали, що не вдалося виконати ті макроекономічні прогнози, які були закладені в бюджет. Ви говорите, що в бюджеті на 2020 було закладено зростання імпорту на 11%. Але насправді, ми спостерігаємо інші цифри і навіть деяке падіння. І з ваших слів, падіння відбувалося ще до введення карантину в світі. При складанні бюджету на 2020 рік Кабмін екс-прем'єра Гончарука радився з вами? Можливо тодішній міністр фінансів Оксана Маркарова обговорювала, чи реальними будуть закладені зростаючі доходи від імпорту?

— Я можу сказати, що з митницею ніхто не радився ні при підготовці того бюджету, ні при підготовці змін після введення карантину. Саме тому я відчуваю себе заручником цих цифр. Чому в цей процес не залучена митниця, мені дивно.

«Контрабанда — це своєрідний бізнес. І на нього є попит»

— З веденням карантинного режиму можна говорити про зменшення кількості контрабанди?

— Так, вона суттєво зменшилася. Тому що у нас банально не літають літаки, у нас закриті піші пункти пропуску і немає «піджаків» [схема, за якою велику партію товарів розділяють, та декларують як товар не для продажу. Це використовується для уникнення оплати митного податку], обмежені автомобільні пункти пропуску. Крім цього, суттєво впав обіг контейнерів з Китаєм. І банально цю контрабанду немає де продавати, бо закриті ринки, не працюють магазини. Але я не можу говорити, що ми поборили контрабанду, закривши кордони.

— В яких регіонах країни найчастіше митниця зіштовхується з контрабандою?

— Насправді, основні потоки контрабанди співпадають з основними торгівельними потоками. У нас на сході України її майже немає. Можливо, є нелегальні цигарки, які виробляються на окупованих територіях. В зворотному напрямку, можливо, тягнуть ковбасу та інші продукти харчування. Але це зовсім маленькі та нецікаві обсяги.

Основні потоки контрабанди — це, звичайно, західний кордон і морські порти, в першу чергу, Одеса. Також авіакарго і те, що «прилітає» поштою з закордону.

І все між собою взаємопов'язано: менше заходить контейнерів, значить більше будуть везти товарів «бусіками», менше буде «бусіків» — більше поштою під виглядом фейкових поштових відправлень. Це взаємопроникненні потоки. Споживча група — одяг, взуття, електроніка, побутова техніка, косметика тощо. Возять те, що люди споживають. Чим більш компактні та дорогі ці товари, тим вигідніше займатися контрабандою.

— Назвіть головних контрабандистів України.

— Я думаю, що основні контрабандисти України широко відомі. Я вже якось називав сім чи вісім прізвищ, а потім деякі люди передавали мені «привіти», чого я їх не згадав. Ображалися, що я їх ніби-то не вважаю великими гравцями.

І це питання достатньо складне. Мені було б легше, якби я міг сказати, що у нас є стільки-то чорних бізнесменів з наколками, які збираються в ресторані під шансон, і займаються контрабандою. Насправді, це своєрідний бізнес. І на нього є попит.

Економіка контрабанди досить складна. Бороти її - це питання і митниці, і правоохоронних органів.

— Чи є серед народних депутатів ті, хто керує мережею контрабанди?

— Депутати — це плоть від плоті народу. Тому я буду здивований, якщо в парламенті немає представників-контрабандистів.

— Назвіть їх імена.

— У мене є підозри, але за руку я їх не ловив. Тому критикувати не буду.

— Ви дуже активно розвивали ІТ-напрям на митниці. Розкажіть, як це може допомогти побороти корупцію?

— Якби я міг, я би розвивав цей напрям ще активніше. Врешті я зрозумів, що саме в ІТ багато в чому прихована голка Кощія Безсмертного і його смерті. Саме тому існує великий спротив на самій митниці будь-яким змінам в ІТ складовій митниці.

Почнемо з того, що митницю взагалі можна розглядати, як оптимізаційну задачу. У нас є інфраструктура, яка дозволяє щось контролювати, — ваги, сканери. У всьому світі контролюється лише декілька відсотків вантажів. Україна контролює десь 7% і це дуже багато за світовими мірками. Як правило, контролюються 3−4%. Але виникає питання оптимізації: як із 100% того, що ми могли контролювати, визначити ті 7%, які ми можемо контролювати. І звичайно ІТ тут грає основну роль.

По-друге, ми повинні зробити якісний сервіс для всіх. Наприклад, пошта. Чому в Україні немає онлайн-можливості оформлення посилок? Ми повинні наймати брокера, який бере з нас більше грошей за свої послуги, ніж є будь-яке мито, яке йде в бюджет. У мене є величезна підозра, що це дозволяє маскувати поштову контрабанду.

По-третє, у нас на митниці багато корупції. Чому? Тому що у нас є митники-корупціонери (не всі), тому що ми платимо їм мало грошей, погана інфраструктура, мало сканерів, ваг. Що потрібно робити? Принаймні відкрити інформацію, хто і як оформлює.

Тому ІТ — не панацея, але це зброя, якою ми повинні вчитися користуватися для того, щоб подолати корупцію.