«Через нього дезінформували РФ». Доступ до яких секретів мав керівник Штабу Антитерористичного центру і чому його затримував саме Малюк
Події12 лютого 2025, 19:11
— Що це за Штаб, доступи до якої інформації може мати керівник такого штабу?
— Це досить високоінформована особа.
Антитерористичний штаб — це структура, створена при СБУ, нібито діє автономно, але, відповідно до законодавства про боротьбу з тероризмом, була створена у зв’язку з тим, що саме на СБУ покладено обов’язки по координації боротьби з тероризмом в Україні.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
При Штабі мають бути координатори з усіх органів, які можуть бути задіяні у протидії терактам, починаючи від силових структур, ЗСУ, НГУ, МВС, напевно, насамперед, прикордонники, ті, хто відповідають за якісь дії з порятнку, медики. Всі органи, які можуть бути задіяні у протидії та ліквідації терактів.
— Незабаром буде три роки повномасштабної російської агресії. Чи можна хоча би припустити, яку інформацію міг передати цей потенційний агент, провину якого поки не доведено?
— Ця структура хоч і автономна, але її керівник — це рівень приблизно начальника департаменту, будемо говорити так. Допуск до держтаємниці в нього досить високий. Є багато речей, які через нього можуть проходити.
У нього є можливість контактувати і ставити якісь запитання, на які він може отримувати відповідь, бо не виникає сумнівів, для чого йому це потрібно — можливо, для роботи. Він може підписувати якісь запити до відомств, щоби з’ясувати ту чи іншу інформацію, наскільки готові ті чи інші до протидії.
Сказати, що він може мати доступ до оперативної або стратегічної інформації. Можливо, якщо були задіяні… Це все було дуже небезпечно на початку нашої війни з Росією, у 2014 році, коли була оголошена АТО, коли СБУ взяла на себе відповідальність за координацію протидії тому, що відбувалося на сході України.
Я один із тих, хто скептично ставиться до цієї ситуації, бо це приблизно та ж ситуація, яка зараз у Росії, коли ФСБ очолила, як у них називається, контртерористичну операцію на Курщині.
Спецслужба — є спецслужба, вона може проводити операцію на окремо взятій невеличкій ділянці, звільнити будинок, літак, заручників, у крайньому випадку звільнити якесь місто, якщо воно оточене. Але точно не проводити військові операції.
Тому в Україні прийшли до [такого] висновку і ця відповідальність зі Служби була знята, передана військовим. І зараз в Україні за все, що відбувається з війною, відповідає Генштаб.
На цьому етапі, думаю, за останні років п’ять-шість точно, якась значна інформація, пов’язана зі фронтом, не думаю, що могла потрапляти до Штабу. Хоча опосередковано людина такого рівня могла мати доступ до такої інформації.
Та бачите, чітко вказано в оприлюдненій СБУ інформації, що вони тривалий час проводили зовнішню гостру операцію по дезінформуванню ворога і через нього просували зокрема інформацію, що не відповідала дійсності. Я сподіваюся, те, що було для нас критичним за останній період, точно не могло потрапити до нього в руки. Тому сподіваюся, що його шкода за останній період була мінімізована.
— Процитую слова Василя Малюка, опубліковані в офіційному пресрелізі СБУ: «Це була надскладна розробка і подальша багатоходова реалізація, під час якої ми використали всі можливі гласні та негласні форми та методи нашої діяльності, а також всю можливу палітру оперативно-технічних заходів. За рахунок шифрованих програмних закладок ми проникли в гаджети зрадника, мобільні термінали, комп’ютери. Ми фактично з ним жили, проводили аудіо-відеоконтроль. У процесі цього всього нам удалося якісно задокументувати збір і передачу зрадником відповідної інформації ворогу». Коли ви побачили цю новину, наскільки великим було ваше здивування, чи не було великим?
— Я не був здивований, тому що мене завжди запитують, а чи всю агентуру Росії вичистили в СБУ або в інших органах. Я завжди говорю, що ні, вона завжди присутня, тому що ворог не був би ворогом, не намагаючись просувати своїх людей у СБУ.
Зрозумійте правильно, вони, на відміну від нас… Ми намагаємося швидко отримати результат і дуже швидко показати його, пропіаритись. Росія має можливість працювати стратегічно на випередження на багато років вперед.
Вони можуть собі дозволити знайти родину, хлопця, спробувати впровадити його ще в академію СБУ. Я тільки про Службу говорю, а вони таке можуть робити і в інших структурах, органах. І вести цю людину роками, допомагаючи йому проходити ті чи інші щаблі, підкидаючи якісь моменти, аби він розкривав якісь злочини або отримував якісь [бонуси], коли людина працює і не займається корупційною діяльністю. Бо в нас СБУ набирала офіцерів, а вони насамперед думали, як би вижити. Я пам’ятаю часи, коли 15 доларів зарплата була, і її ще три-чотири місяці не виплачували.
А тут є людина, яка постійно займається роботою, якісь результати, він росте і виростає до якогось рівня. Вони це собі можуть дозволити, ми це бачили у Криму. Досить багато людей, які проявили себе під час окупації, виявились або прихованими агентами, або тими, що контролювались ФСБ багато років.
Тому я не дивуюсь. Це неприємно. Але добре, що вони викрили його, добре, що вони працюють і якісно. Я сподіваюся, ці викриття будуть не тільки у Службі, а в інших структурах.
— Чи ви колись чули про полковника Дмитра Козюру?
— Зараз намагаюся згадати. Не пам’ятаю, щоб я перетинався.
— Ми звернулися до своїх джерел у СБУ, аби зрозуміти, наскільки великою є проблема. Почули інформацію про те, що в цьому Антитерористичному центрі при СБУ завжди було ніби як пороблено. Нагадали про справу проти Валерія Шайтанова, він був першим заступником керівника Центру спеціальних операцій СБУ. Нібито не мав прямого стосунку до антитерористичного центру, хоча тут питання. Про що йшлося? Його затримали у квітні 2020 року, звинувачували у шпигунській діяльності, що він працював на Росію. За результатами судового розгляду його було засуджено на 12 років за ґратами з конфіскацією майна. За даними наших джерел, у цьому антитерористичному центрі з маленьких посад ще троє-четверо також були зняті саме з такими підозрами. Чи пам’ятаєте ви, щоби в Антитерористичному центрі при СБУ відбувалися саме такі події?
— Шайтанов жодного стосунку до Антитерористичного центру не мав. Це помилка, тому що назва Альфи, коротка назва, — це спецпідрозділ по боротьбі з тероризмом, він подібний до антитерористичного центру. Вони навіть не паралельні.
Щоби ви розуміли, Антитерористичний центр не є структурним підрозділом СБУ. Цей центр створений при СБУ і він напівавтономний. Так, він у переважній більшості і гроші отримує через Службу, і фінансування, але це [існує] окремо і паралельно. Це напівавтономна структура при Службі, навіть розташована в окремому приміщенні, далеко від приміщення на Володимирській.
Це перша для мене новина, що саме в тому Антитерористичному центрі на такому рівні є затримання агента ворожих спецслужб.
— Той факт, що безпосередньо очільник СБУ Василь Васильович Малюк цим займається, про що говорить?
— Думаю, це вдала реалізація спецоперації. І взяття її під контроль Малюком говорить про рівень того, що намагалися ФСБ дізнатися. Я думаю, це рівень засекреченості цієї реалізації. Я думаю, статус голови Служби дозволяв певні речі підлеглим не пояснювати, щоби не розшифрувати перед підлеглими реалізацію і проведення цих заходів. Голові Служби набагато простіше підписати якийсь документ без проведення його через певні щаблі.
Це і показує рівень реалізації, рівень важливості перед суспільством. Я тільки вітаю те, чим це все закінчилось.
— На фотографії СБУ Малюк тримає за шкірку підозрюваного, його обличчя не закрите. Чи це говорить нам також про те, що треба продемонструвати, наскільки важливою була ця операція?
— Якщо людину фактично розшифровують перед суспільством при тому, що операція реалізована, значить, вона досягла своєї мети.
Ми через нього реалізували якусь серйозну дезінформацію, яка сприяла проведенню тих чи інших заходів, які не дозволили ворогу або щось реалізувати, або достукатися до чогось. Як правило, [так вчиняють], коли стає зрозумілим, що ми знаходимося на етапі неможливості подальшої операції та проведення дезінформаційної роботи, і що розкриття перед суспільством і ворогом того, що ми це все контролювали і проводили, важливіше за засекречення обличчя. Думаю, це так само багато про що говорить.