«Цар непоганий, бояри погані». Які приховані меседжі несе гучна заява Федорова і до кого насправді він звертався — аналіз NV

«Стиль Зеленського»

«Суть і форма, зміст його звернення і тональність — це перехід в опозицію, — упевнений Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень Пента. — Це фактично для Федорова рубікон його відносин із Зеленським. Можливо, не пряма опозиція саме Зеленському, за змістом цього непомітно, але це точно опонування колективному Зеленському».

Політолог зазначив, що вперше за роки повномасштабної війни у Зеленського з’являється прямий публічний опонент. У прийнятті громадської думки і раніше була альтернатива президенту у вигляді колишнього головнокомандувача та посла у Британії Валерія Залужного. Але той явно не виступав проти команди президента і дистанціювався від теми виборів — «не на часі».

Фесенко зауважив, що відеозвернення за форматом нагадує стиль Зеленського. «Якщо ми і далі побачимо такі ж вечірні звернення Федорова, хай і не кожен день, то це буде явне інформаційне опонування Зеленському, — додав експерт. — Це принципово нова ситуація і явна заявка Федорова на роль опозиційного лідера».

Водночас політолог Ігор Рейтерович не трактує звернення Федорова як 100% перехід в опозицію, адже «коли ти переходиш в опозицію до влади, ти називаєш прізвища, а вони не прозвучали». Так, на відео присутній відеоряд із натяками на деяких політиків, але, на думку експерта, Федоров говорить про політику в цілому, а не про ту систему влади, яку побудував Зеленський.

«Хоча, звісно, детальний опис проблем цієї системи дуже показово і смішно виглядає, — зауважив політолог. — Тому що це говорить людина, яка була плоть від плоті цієї влади і деякою мірою цю владу створювала і формувала».

Рейтерович вважає найслабшим моментом звернення Федорова якраз оце питання: чому він раніше не говорив про проблеми, не згадував про лояльні призначення тощо? «Виходить, що поки тебе все влаштовувало, усе було добре, а коли перестало влаштовувати, усе стало погано», — пояснив політолог.

Федоров описав проблеми системи, яку будував Зеленський ще з 2019 року, і до створення якої, зокрема, ексміністр доклався й сам. Тому, на думку Рейтеровича, правильним було би взяти частину відповідальності за проблеми на себе. «Сказати, що я теж був частиною цієї системи, що вона не виходила за межі відвертого порушення закону, тому я мовчав, сподівався і так далі. А зараз мовчати вже не можу, — пояснив він свою думку. — Це йому політтехнологи не підказали, тому воно трохи виглядає як звернення людини, яка образилася і тепер вирішила сказати всю правду-матку».

Тезу про те, що Федоров розпочав політичну діяльності, Рейтерович парує тим, що той і раніше нею займався. «Коли він каже, що не політик і так далі, то він, мабуть, погано читав закон про Кабінет міністрів України, де чітко зазначено, що міністр — це політична посада, — наголосив експерт. — Просто зараз починається вихід у громадсько-політичну площину».

Новий сенс для картонкового Майдану

Своїм зверненням Федоров хотів одразу «вбити двох зайців», вважає Рейтерович. По-перше, спробувати активізувати протести за повернення на посаду та вплинути на голосування за призначення Хмари. Та політолог впевнений, що це завдання повністю провалилося. Адже слова Федорова про корупцію ілюструвалися заблюреними та незаблюреними фотографіями депутатів, що точно не налаштує їх допомагати ексміністру.

І дійсно, 19 серпня парламент більш ніж 300 голосами підтримав пропозицію Зеленського призначити Хмару повноцінним міністром оборони.

Також, на думку Рейтеровича, ексміністр хотів через звернення відповісти протестувальникам, які домагаються його повернення в МО, та розповісти про свої подальші плани. Це він і зробив, проте доволі нечітко.

«Він обрав стиль відверто монологічний, — зазначив Рейтерович. — Думаю, що людям буде цього недостатньо, тим більше, що деякі речі, які прозвучали, були достатньо контроверсійно сприйняті суспільством».

На думку Фесенка, Федоров уже зрозумів, що не повернеться на посаду, а своїм зверненням спробував висунути нові цілі та сенси для протестувальників.

«Обговорення теми виборів, боротьби за демократію, за збереження демократії в Україні, — ось це буде новий сенс для картонкового Майдану, для прихильників Федорова, а також і для критиків Зеленського», — зазначив політолог.

Та показовим моментом буде те, чи вступить Федоров у пряму комунікацію з протестувальниками. «Як мінімум інформаційно він прямо претендує на роль їхнього лідера і формулює певну програму дій на наступний період», — додав Фесенко.

Політтехнологічна ставка

Тема виборів, яку піднімає у своєму зверненні Федоров, безумовно контроверсійна. Проте Фесенко наголошує, що «батько» Дії не говорить про необхідність проведення виборів саме зараз — він радше розпочинає дискусію про можливість голосування під час війни.

Навколо виборів більше питань, ніж відповідей, а Федоров хоче зняти з цієї теми табу. «Він намагається сформулювати змістовний сценарій: що робити далі - його прихильникам, тим, хто хоче оновлення влади, — зазначив експерт. — Як Зеленський сформулював сценарій майбутнього розвитку ситуації і зміни влади своїм серіалом Слуга народу, так зараз Федоров робить приблизно те саме, просто в іншій формі і в інших обставинах. Він каже: а якщо війна затягнеться ще на декілька років, то що, чекати?»

На думку Фесенка, ексміністр намагається виступити в ролі каталізатора та змінити порядок денний. «Він хоче запустити дискусію спочатку в суспільстві, у громадській думці, потім у парламенті. І далі впливати на все це, — припустив політолог. — Оскільки ти автор ідеї, то ти так чи інакше будеш визначати й контролювати ініціативу у внутрішньополітичному процесі».

Чимало експертів вважають заяви Федорова про вибори фальстартом, проте Рейтерович допускає, що мета цих тез — інакша: «Знову в черговий раз всі зрозуміли, що вибори зараз неможливі, і тоді треба якась альтернатива — переформатування системи».

На думку політолога, головний меседж Федорова полягає у політичній децентралізації влади — делегуванні повноважень, відмові від призначень за принципами лояльності тощо. І саме в такій системі ексміністр може себе далі бачити і виступати основою цих змін.

Та Рейтерович вважає, що втілення його бажання залежатиме від реакції Офісу президента. «Щось мені підказує, що реакція Федорову не сильно сподобається, — сказав він. — Тому що такі речі там не пробачають, і навряд чи в нього тепер є можливість у цю владу повернутися».

Наразі в ОП вичікують, та згодом на Банковій, на думку політолога, можуть почати діяти: проводити інформаційну кампанію (зокрема і з тезами про те, що Федоров не у війську), піднімати якісь минулі контроверсійні справи. Якщо команда Федорова піде з Міноборони, то можуть посипатися звинувачення у недержавницькій позиції: ви думаєте про себе, а не про країну.

Рейтерович також наголосив, що відеорядом про можливих корупціонерів Федоров поспалював мости зі значною частиною депутатського корпусу.

«Після цього йому шляху туди [налагодження відносин із Радою] не буде, і прилітати буде ще і в цьому форматі. Якась парламентська слідча комісія буде розслідувати роботу Міноборони за часів Федорова, — запевнив експерт. — Не є якоюсь проблемою створити йому певні проблеми, від яких він змушений буде відбиватися».

Кадри з Єрмаком та Арахамією у відеозверненні ексміністра, на думку політолога, це ще й натяк на те, що обидва зійшлися у необхідності зняття Федорова з посади. Також відставний очільник МО міг вирішили зіграти на випередження, сподіваючись, що найближчим часом з’являться якісь нові факти щодо розслідувань у корупції від НАБУ і САП.

Фесенко вважає згадані його колегою кадри опонуванням колективному Зеленському без прямих звинувачень на адресу президента.

«Федоров обрав тих, хто викликає найбільш контроверсійне ставлення зараз до себе з різних причин. Це люди, які стали символами тіньової влади. Федоров фактично робить натяк, що є влада публічна, офіційна — президент Зеленський, до якого він ставиться з повагою, але навколо є символи тіньової влади. І тут же йдуть звинувачення в корупції і в управлінській кризі, — пояснив політолог. — Федоров таким чином натякає на те, хто править країною або поруч з Зеленським, або, якщо комусь це подобається, замість Зеленського».

«Зверніть увагу, хто там обраний — колишній голова ОП з мінусовим рейтингом довіри, народні депутати, яких люди, м’яко кажучи, не люблять, — наголосив Рейтерович. — Тому тут ставка чисто політтехнологічна».

Федоров критикує систему влади, але прямо не згадує про Зеленського, адже не хоче переходити у публічний конфлікт, вважає політолог.

«Мені здається, що головний посил Зеленському, що цар, може, і непоганий, але бояри погані, то давайте ми цю боярську систему переформатуємо — децентралізуємо, розширимо, залучимо інших людей і побудуємо іншу систему», — пояснив експерт.

До того ж, президент іще є і верховним головнокомандувачем, якого ризиковано критикувати під час великої війни, адже можна потрапити під звинувачення у підіграванні російській пропаганді.

Варіантів обмаль

Події навколо звільнення Федорова зробили з ексміністра популярного політика — згідно з липневим опитуванням групи Рейтинг, він став третім за рейтингом можливим кандидатом у президенти з підтримкою у 13,4%. Попереду лише Залужний (14,9%) та Зеленський (22,3%). При чому у випадку виходу до другого туру колишній очільник МО виграє у чинного очільника держави.

Політичний рейтинг Федорова буде триматися на високому рівні ще тривалий час, вважають експерти. «Він зберігає за собою і навіть посилює той статус, якого від нього очікували, — статус нового опозиційного лідера», — зазначив Фесенко.

Якби Федоров змовчав на тлі призначення Хмари міністром оборони, така пасивність не сподобалася б людям, — і ексміністр отримав би, на думку експерта, поступове, але помітне охолодження у ставленні до себе з боку електорату. Натомість публічна активність як мінімум збереже «відставнику» достатньо високий рейтинг.

Та залежатиме все від його подальших учинків, — а своїм зверненням Федоров залишив собі не багато варіантів.

На думку Рейтеровича, колишній соратник Зеленського тепер вже точно не повернеться у владу. Тому йому залишається варіант допомоги Силам оборони через третій сектор та громадсько-політична діяльність з певною опозиційністю до Зеленського.

Політолог вважає, що своєю заявою про вибори Федоров міг втратити частину свого потенційного електорату, — тих, хто був про принципи, а не про політику. Проте якщо ексміністр стане чіткіше артикулювати свої позиції з претензією на певну опозиційність, то у нього з’явиться «ядерний», 100% його електорат.

Рейтерович також допускає, що Федоров із часом може запустити власний політичний проєкт. «Але точно не найближчим часом, тому що зараз суспільство це не дуже позитивно сприйме, — запевнив політолог. — Скажуть: він, виявляється, про політику, про посади, а не про щось інше».