Прощання із «Зоряними війнами». Чому масштабне студійне кіно більше не цікавить масового глядача?

З другого боку, Мандалорець і Ґроґу, чергова інсталяція з легендарного всесвіту Зоряних воєн із пригодами маленького Йоди, коштував $165 млн. Як жартують ті самі злі коментатори, Обсесія обійшлася дешевше, ніж один знімальний день Мандалорця. Але новому творінню Діснея вдалося зібрати лише $344 млн.

Мало того що це просто менше, ніж у Обсесії, це ще й робить Мандалорця черговим збитковим релізом Disney. Адже для виходу на чистий прибуток фільму треба зібрати набагато більше за свій бюджет — у даному разі як мінімум $500 млн.

Спокуса назвати це кінцем епохи блокбастерів велика.

Але не поспішаймо. 2026‑й уже дав дві стрічки з мільярдними зборами — Супербрати Маріо: Галактика та біографічний фільм Майкл. А Історія іграшок 5 стала третьою. Студійна система жива й здорова. Проблема в іншому: вона забула, як відрізняти бренд від приводу піти до кінотеатру.

Це і є головний сюжет року.

Справа не в тому, що маленькі перемогли великих, а в тому, що впізнаваність перестала перетворюватися на потребу подивитися.

Глядач, як і раніше, готовий іти до кінотеатру. Він просто перестав робити це за розкладом, який йому видали у відділі франчайзингового планування мегакорпорації із впізнаваною екранною заставкою.

Збитки й розчарування

Три найдорожчі розчарування року на даний момент об'єднує не жанр і не студія, а одна звичка великих продюсерів — вірити в те, що популярність дорівнює інтересу.

Мандалорець і Ґроґу у вищих ешелонах Disney вважали гарантованим хітом. Звісно, адже це перші Зоряні війни на великому екрані за сім років. Серіал про пригоди хороброго воїна-одинака та малюка Ґроґу, який давно став мемом, свого часу був дуже популярний. Окремий повнометражний фільм про них здавався вдалою ідеєю.

Не спрацювало. Старт — $82 млн за перші три дні — найгірший показник для Зоряних воєн епохи Діснея. І це був лише початок. За другий вікенд касові збори впали на 69 %. У підсумку фільм зібрав лише 344 млн, не окупивши витрат на власне виробництво, не кажучи вже про маркетинг. Мандалорець показав ще гірші результати, ніж сольний фільм про Хана Соло (392 млн), який до цього був найнижчою точкою падіння всесвіту Зоряних воєн.

Чому перехід героїв, яких полюбили глядачі на малих екранах, на великий екран не спрацював? Фільм був не надто видовищним, надто передбачуваним і абсолютно необов’язковим навіть для найзавзятіших фанатів франшизи та пригод маленького зеленого вухастика.

У тому, що гучне ім'я та розкручена тема не гарантують успіху, переконався цього року й сам маестро Стівен Спілберг. Людина, ім'я якої давно знають всі, згадала старі часи й зняла фільм День істини про інопланетян. Тих самих, які у 1980‑х остаточно перетворили творця Щелеп та Індіани Джонса на короля блокбастерів.

Бюджет у $115 млн, здавалося б, не можна назвати надто великим, але на маркетинг теж було витрачено чимало. Студія відчайдушно просувала стрічку як новий шедевр від класика та нову кінофантастику для ностальгуючих бебі-бумерів і для сучасної молоді.

Розрахунок не виправдався. Фільм зібрав $232 млн і не окупився. Тих, хто ностальгує за сентиментальними ляльковими інопланетянами, виявилося не так вже й багато, а молоде покоління картину проігнорувало. Ну і вкотре виявилося, що впізнаваність тепер більше не приносить грошей.

Дорого обійшлася така помилка і творцям всесвіту DC, яким нині керує Джеймс Ганн, що колись відзначився фільмом Вартові Галактики.

За задумом Ганна, після не надто вдалого перезапуску Супермена у 2025 році (касові збори — $615 млн проти сукупного виробничого та маркетингового бюджету у $350 млн) настала черга його сестрички. Змучена життям любителька алкоголю і завзята дівчина мала розправитися з черговою пор­цією негідників і надати нового імпульсу всесвіту DC.

Про майбутній фільм Супергьорл говорили як про майже гарантований успіх. Сильний жіночий персонаж у супергеройському сеттингу Міллі Олкок із Дому дракона у головній ролі — що могло піти не так?

Як з’ясувалося, усе.

При виробничому бюджеті у $170 млн і маркетинговому понад $100 млн Супергьорл зібрала у прокаті близько $116 млн. Через місяць після виходу фільм зняли з прокату й виклали на стримінгові платформи.

Він виявився буквально нікому не потрібним. На нього не пішли ані чоловіки, ані жінки. Його, здається, проігнорували навіть фанати DC. Жодного раціонального пояснення порожніх залів, окрім того, що Супергьорл виявилася нудним і невражаючим фільмом, просто немає. Упізнаваність, розкрученість і приналежність до всесвіту, деяким персонажам якого вже пів століття чи навіть більше, не допомогли.

Оригінальність як бізнес-план

На тлі цих провалів весняні успіхи Майкла та Проєкту Аве Марія видаються справді епічними. Обидві стрічки мали бюджети, порівняні з проєктами Disney та DC. Але обидві зібрали відчутно великі гроші.

Майкл — біографічний фільм про легендарного Майкла Джексона від тих самих творців, які вже успішно проявили себе Богемською рапсодією про гурт Queen. Тоді стрічка створювалася під пильним наглядом живих учасників гурту, які, звісно ж, не дозволили сказати нічого ризикованого ані про себе, ані про Фредді Меркьюрі. Цього разу родина Джексонів подбала про те, щоб Майкл поставав у фільмі лише в позитивному світлі.

Багато хто обурювався, що у стрічці Майкл немає жодних натяків на скандали, які оточували співака наприкінці його життя. Але розповідь вправно обривається саме в момент досягнення зеніту слави, тож серйозно сприймати нападки складно.

Майстерно знятий знаменитим режисером Антуаном Фукуа (Тренувальний день, Великий вирівнювач) фільм містить безліч чудових музичних сцен і зворушливих моментів. Самого Майкла грає його справжній племінник Джаафар Джексон, причому грає блискуче.

Вийшло вражаюче, яскраве й позитивне кіно про складне дитинство, становлення особистості у протистоянні з демонічним батьком і в пошуках музичного шляху.

І людям сподобалося. Майкл уже перевалив за $1 млрд касових зборів, і прокат у деяких країнах ще триває. Тепер це найкасовіший біографічний фільм в історії кіно.

Оригінальний сценарій, відсутність моралізування, акцент на візуалізації та музиці. Чуття не підвело керівництво Lionsgate — студії відомої, але за масштабами непорівнюваної з Disney та іншими мейджорами. Наступний фільм про Майкла Джексона вже анонсовано.

Інший успіх цього року — пригодницька фантастика Проєкт Аве Марія. Фільм має чималий бюджет — $200 млн, виділений насамперед заради великої зірки Раяна Гослінга. Ну а в другу чергу — у зв’язку з тим, що в основу сценарію ліг роман Енді Віра, який раніше написав Марсіанина.

Як і Марсіанин, нова книжка Віра — абсолютно оригінальна історія про вченого, який удвох із кумедним інопланетянином Роккі має врятувати Сонце від вимирання.

По суті, це стара добра науково-популярна фантастика для підлітків, на якій виросло покоління 1980‑х. Фільм дещо наївний, але добрий і сентиментальний.

Відсутність супергероїв і прив’язки до усталених франшиз не завадила Проєкту Аве Марія зібрати $677 млн.

Майкл і Аве Марія наочно продемонстрували, що студії середнього штибу вміють краще розпоряджатися грошима, ніж мейджори, і краще відчувають аудиторію.

Спільним для цих двох картин є не ощадливість (бюджети в них якраз чималі), а форма. Обидві — завершені історії з чітким емоційним центром. Жодна з них не позиціонувалась як частина чогось більшого. Глядачеві не потрібно було нічого переглядати заздалегідь і чогось чекати після перегляду. Достатньо було прийти до кінозалу й дістати задоволення.

YouTube захоплює кінозали

Але справжнім відкриттям 2026 року поки що вважаються дві інші стрічки. І саме вони остаточно руйнують стереотипи.

Обсесія Керрі Баркера розповідає про хлопця, безнадійно закоханого у свою подругу дитинства. Вона не відповідає взаємністю, і тоді він використовує чарівну паличку, яка перетворює ні в чому не винну дівчину на закохану зомбі.

Фільм обійшовся у $750 тис., що дорівнює гонорару якогось діснеївського актора другого плану. Компанія Focus Features зробила творців фільму багатіями, викупивши права на Обсесію за значні $14 млн. І, ймовірно, це найкраща угода за 24‑річну історію компанії.

Наразі Обсесія зібрала $403 млн. Це перший фільм за останні 40 років, у якого і другий, і третій вікенди виявилися вищими за стартовий за зборами.

Фільм жахів на основі простої історії про відсутність взаємності був прийнятий на ура насамперед молодою аудиторією. 26‑річний Баркер до цього вів свій YouTube-канал, а сценарій Обсесії писав вісім місяців, паралельно працюючи в кав’ярні.

Ще більш вражає історія 20‑річного Кейна Парсонса, який тепер є наймолодшим режисером в історії, чий фільм став фінансовою сенсацією.

Парсонс спочатку зняв YouTube-серіал про лімінальні простори на основі вірусного допису в соціальній мережі 4chan 2019 року. Потім підприємливі продюсери дали близько $10 млн на те, щоб Парсонс зняв за цим матеріалом повнометражну картину Бекрумс: Закулісся реальності про власника меблевого магазину, який знаходить у підсобці двері до нескінченної анфілади порожніх кімнат і зникає. Його психотерапевт вирушає слідом.

На сьогодні Бекрумс зібрав уже понад $396 млн, ставши найкасовішим проєктом в історії студії A24.

Спільний знаменник обох фільмів — не дешевизна, а точність. Аудиторія була сформована ще до виходу стрічки, і сформована безкоштовно. Причому не на основі персонажів, які всім набридли, у трусах поверх штанів (коли що, це жарт, який Супергьорл виголошує з екрана про свого брата Супермена), а на основі справді потужних і дуже актуальних трендів у соцмережах.

Творці Обсесії та Бекрумсу ніби кажуть: не варто недо­оцінювати глядача. Так само, як і молодих режисерів, які вчилися налагоджувати близький контакт з аудиторією не в найкращих вишах, а на бойових полях YouTube.

А що великі студії?

На тлі успіхів низькобюджетних фільмів жахів, що беруть початок на YouTube, у соціальних мережах інколи можна натрапити на досить бурхливі дискусії, у яких пророкують швидку загибель найбільших студій та їхніх високобюджетних франшиз із героями, що вже набридли.

Однак великі гравці не мають наміру здаватися.

Вони вже поспішають відігратися, і в рукаві у них вагомі козирі.

Так, студія Universal витратила $250 млн на виробництво та, за різними оцінками, від $100 млн до $120 млн на маркетинг фільму Одіссея Крістофера Нолана.

Феміністичне прочитання Гомера, антивоєнний пафос, перетворення гіпермаскулінного хитруна Одіссея на старого, що кається у своїх бойових подвигах, чорношкіра Єлена Прекрасна та багато інших креативних рішень Нолана вже викликали бурхливий захват у прогресивних лівих колах, так само як і люте обурення у консервативних.

Однак фільм, про який протягом останнього року розповідали на кожному кроці, потужно стартував: $264 млн у перший вікенд світового прокату. У другий вікенд падіння становило всього 30 %. А загалом Одіссея перевалила за мільярд.

Цікаво, що при всьому своєму розмаху та наявності зіркової аури Крістофера Нолана Одіссея частково підтверджує описаний вище тренд. Як і Обсесія з Бекрумсом, та й Майкл із Проєктом Аве Марія, фільм Нолана — це самостійний твір, не прив’язаний до жодних франшиз.

Успіх Одіссеї у прокаті може означати не лише те, що авдиторія сприйняла чорношкіру актрису в ролі білокурої красуні Гомера, а й те, що великі дядьки все ще не втратили хватки.

Та однак тут є ще й фактор Нолана, справді зіркового режисера, що досяг статусу, який раніше мали хіба Спілберг, Лукас і Кемерон.

Перевірити, чи справді мейджори не втратили хватку, можна буде наприкінці року — коли в один день, 18 грудня, у прокат вийдуть Дюна: Частина третя та Месники: Судний день.

Це абсолютно різні за духом і змістом фільми, обидва розраховані на серйозні касові збори.

Режисер Дюни канадець Дені Вільнев є, мабуть, найсерйознішим суперником Нолана серед кіновізіонерів. Дві перші стрічки трилогії зібрали чималі кошти ($429 млн і $715 млн відповідно) і вже набули майже культового статусу. Трейлери третього фільму викликають у фанатів справжній захват, стрічку чекають із нетерпінням. Її касові збори можуть бути досить значними, що може переконати великі студії в тому, що масштабні проєкти з величезними бюджетами та зірковим складом усе ще працюють.

Конкуренцію Дюні складе її повна протилежність — максимально студійне кіно Месники: Судний день.

Фільм зняли брати Руссо, які вже працювали над франшизою. До акторського складу ввійшла добра половина Голлівуду. Наприклад, Роберт Дауні-молодший, який уже відслужив у ролі Тоні Старка, тепер грає Доктора Дума.

На відміну від Дюни, знятої за мотивами культової книжки, Месники повертаються з черговим набором пригод для героїв всесвіту, про який уже знято десятки фільмів.

Якщо картину чекає доля Мандалорця, а Дюна стане тріум­фатором прокату, значить, чаша терезів справді перехилилася. Якщо ж нові Месники виявляться успішними, це означатиме, що великі студії, озброєні більшою мірою маркетингом, ніж творчістю, як і раніше, вміють створювати гігантські хіти. Чого вони більше не вміють — робити їх автоматично.

Цей матеріал опубліковано в журналі NV № 4 за серпень 2026 року.