Парламент Казахстану позбавив Назарбаєва довічного головування в Раді безпеки

Трансляція засідання ведеться на сайті відомства.

За словами сенатора Ляззат Сулеймен, сенатори підтримали зміни у законодавстві про те, що Раду безпеки та АНК має очолювати глава держави за своєю посадою.

Також, як повідомляє Радіо Свобода, Сенат Казахстану запропонував не погоджувати з Назарбаєвим основні напрямки внутрішньої та зовнішньої політики.

18 січня експрезидент Казахстану Нурсултан Назарбаєв вперше з початку протестів у країні звернувся до народу і заявив, що «нікуди не їхав».

Протести в Казахстані

У перші дні січня 2022 року Казахстан охопили масові протести. Вони почалися як акції проти підвищення цін на газ, але швидко перетворилися на демонстрації з політичними гаслами. Одна з вимог мітингувальників «Старий, іди геть» — повний відхід з влади Нурсултана Назарбаєва. Назарбаєв, який майже 30 років правив країною, очолив Раду безпеки в 2019 році, залишивши посаду президента.

На тлі протестів Назарбаєв передав посаду голови Ради безпеки президенту Казахстану Касим-Жомарту Токаєву.

Протести швидко переросли у сутички з силовиками. Влада Казахстану називає заворушення наслідком дій «терористичних груп». У країні запровадили надзвичайний стан. 7 січня Токаєв наказав силовикам стріляти «без попередження і на ураження» в учасників мітингів.

Ввечері 5 січня Рада ОДКБ (Організації Договору про колективну безпеку) ухвалила рішення ввести війська до Казахстану після відповідного звернення Токаєва.

Свої війська, які в організації називають «миротворчими», в Казахстан направили Росія, Білорусь, Вірменія, Таджикистан і Киргизстан. 6 січня підрозділи ОДКБ почали брати під контроль об'єкти в Казахстані.

11 січня Токаєв заявив про завершення основної місії військ Організації Договору про колективну безпеку в країні. Виведення військ розпочалося 13 січня.

За офіційними даними, під час протестів у Казахстані загинули 225 людей, ще 4578 постраждали.