Про що пишуть світові ЗМІ. Японією керує «залізна леді», Обама грає проти Трампа, а молоді британці відмовляються від алкоголю

Спочатку голова уряду має провести економічні реформи і подолати незадоволення японців постійним зростанням цін. Наприклад, рис, основний продукт харчування в Японії, зараз досяг рекордної вартості.

Нова прем'єрка прекрасно знає про обмеження з 9‑ї статті Конституції: Японія відмовляється від права вести війну і мати збройні сили. Проте Такаїчі впевнена, що настав час збільшувати витрати на оборону, ще й дозволити імпорт і експорт зброї.

Сили самооборони Японії формально вважаються особливим видом поліцейських сил і діють усере­дині країни. Премʼєрка може перетворити їх на повноцінну армію і в такий спосіб підвищити статус своєї країни в регіоні.

При Такаїчі країну чекає консервативне управління з правим ухилом. Вона буде змушена налагодити непрості відносини з Трампом, але її зовнішня політика потенційно здатна загострити конфлікт із Китаєм.

«Японська консервативна політика — це сильна позиція у безпеці та відносинах із Китаєм, — вважає Стівен Нагі, професор політики та міжнародних досліджень Міжнародного християнського університету Японії. — Це також міцні стосунки зі Штатами та захист імператорського устрою».

Велика Британія

The Telegraph

Британська молодь обирає здоровий спосіб життя і все частіше відмовляється від алкоголю. У результаті в бюджеті країни мільярдна діра — доходи від податків на спиртне і тютюнові вироби падають.

Відсоток молодих людей, що обрали тверезість, збільшився до 50 %, а сім років тому їх було 28 %, підрахувала благодійна організація Drinkaware.

Лора Віллоубі, засновниця центру Club Soda, бачить у тренді культурне перезавантаження, а не данину моді.

«Думка про необхідність алкоголю для гарного відпочинку безнадійно застаріла», — вважає вона.

Проте безалкогольне пиво має найбільший попит. Люк Боуз, засновник бренду Lucky Saint, зауважує, що цей напій коштує дорожче за хмільний аналог, і пояснює чому: таке пиво готують шість тижнів з додатковими витратами на випарювання алкоголю.

Financial Times

Сотні галерей у Лондоні опинилися на межі закриття: організація виставки — дороге задоволення в епоху економічного спаду. Хоча мис­тецтвознавці не втрачають надію і переконані: писати некролог галузі зарано.

Мережа галерей Lisson працює безкоштовно цілий рік. На піку розвитку галерея проводила 16 виставок на рік, а зараз — максимум 10. Однак її гендиректор Алекс Логсдейл переконаний у перебільшенні чуток про смерть галузі.

«Люди не хочуть бачити відомі їм речі, — каже він. — Успіх зараз мають художники-експериментатори».

Інші галеристи залучають молодь на виставки безплатним алкоголем. А Оскар Сандер­ленд, співзасновник артпростору Oscar Chloe Directory, визнає, що, на відміну від молодих, у старшого покоління досить важко розпалити пристрасть до мистецтва.

США

The Washington Post

Барак Обама, 44‑й президент США, спробував підірвати єдність республіканської більшості. Зокрема, влітку він із ексгенпрокурором Еріком Холдером обговорював реакцію демократів на безпрецедентну спробу Дональда Трампа додати п’ять місць для республіканців у палаті представників і виявляв готовність сприяти аналогічному кроку, але для демократів.

«Ми робили те, що суперечило нашим заявам, — пояснює Холдер. — Але ми вирішили, що усіма силами потрібно зберегти демократію».

Своїми закулісними іграми Обама створив чимало перешкод нинішньому лідеру Дональду Трампу, визнають деякі політики. «Обама залишив Білий дім і пішов звичним для багатьох експрезидентів шляхом — відстоював власні професійні та інші інтереси», — каже конгресмен Джеймс Клайберн, давній поплічник Обами.

Сам 44‑й президент стверджує, що на кону були не особисті політичні амбіції, а бажання не дозволити владі «маніпулювати демократією».

Сьогодні жоден демократ не має такого авторитету і впливу, як Обама. А Білий дім вважає його союзників «змовниками і зрадниками», стверджуючи, що під керівництвом Обами вони нібито робили все для поразки Трампа на президентських виборах у 2016 році.

НІМЕЧЧИНА

TAZ

Канада інвестує мільярди у модернізацію свого застарілого підводного флоту й укладає контракти з Німеччиною. Підводні човни — найдорожче німецьке озброєння, і Канада хоче придбати до 12 нових субмарин. Перші човни будуть готові до середини 2030‑х років, а поки що на озброєнні канадської армії залишилась одна боє­здатна субмарина.

Міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус просуває виробника Thyssenkrupp Marine Systems, який зараз будує 10 підводних човнів за контрактом на 18,5 млрд євро. Допомагає йому в лобіюванні міністр оборони Норвегії Торе Сандвік.

Південна Корея обіцяє виготовити субмарини дешевше і швидше. Але Німеччина, Норвегія, Канада та Данія зберігають морське партнерство і прагнуть випередити Росію й Китай в освоєнні Арктики.

ZDF

Москва тисне на свою опозицію, а Німеччина створює візові перепони для тих, хто тікає з Росії від репресій. Після початку повномасштабної війни в Україні до 2.200 росіян отримали гуманітарні німецькі візи. Згодом Берлін змінив політику, тепер візи видають лише в особливих випадках.

Михайло Ходорковський, один із найвідоміших російських критиків Кремля у вигнанні, попереджає про ризики. Без гуманітарних віз російська опозиція втратить майбутнє, вважає він.

Тим часом незгодні з режимом Володимира Путіна виїжджають в сусідні з Росією країни, а звідти їх можуть екстрадувати за запитом Москви. Так працює транснаціональний механізм репресій.

ФРАНЦІЯ

Le Parisien

Молодь із єврейських громад Франції стикається з утисками після початку війни в Газі 7 жовтня 2023 року. Антисемітських інцидентів стає дедалі більше.

Багато євреїв, які мешкають у передмісті Парижу, ховаються і хочуть виїхати із країни. «Перше слово, яке спадає на думку, — це страх, — каже 25‑річна Дебора. — Жити в страху перед нападом стало звичкою. При знайомстві з людьми я не кажу, що я єврейка».

А 22‑річного Рафаеля з комуни Шампіньї-сюр-Марн турбують щоденні пости у соцмережах на тему «Смерть євреям».

Союз єврейських студентів Франції зазначає, що через антисемітизм ізраїльтяни переривають навчання в університетах.

Торік у країні було зафіксовано 1.570 актів антисемітизму, а в перші вісім місяців 2025‑го — 889.

Цей матеріал опубліковано в журналі NV № 8 за листопад 2025 року. Журнал можна придбати тут.