В нас є всі шанси і можливості для того, щоб здійснити контрнаступальні операції зі звільнення наших територій від російських окупантів. Будь-який напрямок може стати перспективним для ЗСУ. Найбільш перспективні, я вважаю, це луганський і запорізький напрямки. Але якщо вірити американському Інституту вивчення війни, що російські війська видихаються на донецькому напрямку і в них немає вже резервів, то щойно вони зупинять свій наступ, ми можемо почати там контрнаступальні дії. Так що всі три напрямки можуть бути перспективними. Питання — який із них обере Генштаб ЗСУ.
Щодо нових видів зброї, яких потребує Україна, то, думаю, ми все отримаємо в наступному році. Можливо не так швидко, як нам би хотілося, але — і західні танки типу Leopard можуть з’явитися у лавах ЗСУ, і оперативно-тактичні ракети типу ATACMS теж можуть з’явитися. Також я не виключаю, що ми до весни можемо отримати і західну авіацію від наших партнерів. Це літаки типу F-15 або F-16, управляти якими принаймні готуються наші пілоти ще з літа поточного року.
Цілком треба очікувати і на мобілізованих, які ще проходять навчання, і на нову хвилю мобілізації у РФ. Тут важко сперечатися із головнокомандувачем генералом Валерієм Залужним в тому сенсі, що лютий-березень — це більш реальні строки, коли РФ може виставити до 200 тис. більш-менш підготовлених військовослужбовців. Єдине величезне питання, що виникає у мене, — на чому вони приїдуть — на вантажівках чи на бронетехніці? Якщо на бронетехніці, то де вони її візьмуть і яка це буде бронетехніка? Питання особового складу, думаю, в Росії можна вирішити на сьогоднішній день, а от питання озброєння, особливо важкого озброєння для цих військовослужбовців, на мій погляд, це дуже велика проблема на РФ зараз.
Статус-кво стосовно Білорусі залишиться незмінним
Щодо загрози з Білорусі, то, думаю, вона збережеться на тому ж самому рівні, на якому вона є сьогодні, а саме — малоймовірному. Я не думаю, що Лукашенко раптово змінить свою думку. Я також не вірю в те, що Путін знайде якісь такі важелі, що змусили б Лукашенка віддати наказ збройним силам Білорусі втрутитися у цю війну на боці РФ. Тому я думаю, що статус-кво стосовно Білорусі залишиться незмінним.
Що ж до ситуації на міжнародній арені, то всі країни вже визначилися з позицією стосовно нашої війни. І тут ми просто можемо очікувати або вони трошки розворушаться і почнуть в більших обсягах постачати нам озброєння, або конфлікт затягуватиметься саме з причини нестачі тих видів озброєння, які вони нам постачають. Для них це — пропорційна залежність — терміни постачання озброєння і закінчення війни. Якщо вони в цьому зацікавлені, то рухатимуться. Якщо ні, то тоді зберігатиметься статус-кво і обсяги будуть такі, як вони є на сьогоднішній день. Але в будь-якому випадку, я думаю, що всі країни вже визначилися, і єдине, що може бути — це розширення формату Рамштайн в тому сенсі, що до нього приєднаються ще якісь країни.
Стосовно Китаю, то, думаю, він вирішуватиме, в першу чергу, власні проблеми, а не наші й не російські. У них проблеми — Тайвань і внутрішня фінансова криза. Оці дві проблеми буде намагатися вирішити Китай в наступному році.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ