Ультраправий польський політик показав, як нищить молотом пам’ятник УПА — відео

Про це йдеться у відео, яке сам політик опублікував у соцмережах.

Він заявив, що пам’ятник нібито має бути демонтований.

На відео видно, як Браун за допомогою молота розбиває висічені на камені імена українців.

Гранітний обеліск вшановує пам’ять українців, які загинули в боях проти радянського НКВС. Він розташований у селі Бялісток, у гміні Долгобичув (Грубешівський повіт), де 1946 року поховали загиблих українців.

Видання зазначає, що пам’ятник встановлено безпосередньо на місці масового поховання. Це місце пам’яті діє з 1990-х років, а в нинішньому вигляді — як камінь із викарбуваними на ньому іменами загиблих — з 2019 року.

Обеліск уже кілька разів ставав об'єктом вандалізму. Зокрема, у 2026 році його забруднили фарбою з балончика, а також вирізали арку, що прикрашала камінь. Посольство України тоді офіційно засудило цей акт вандалізму.

Загострення відносин між Україною та Польщею — головне

19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. За словами Навроцького, присвоєння одній з українських військових частин назви на честь героїв УПА «виходить далеко за межі внутрішніх справ України».

20 червня низка українських політиків, зокрема голова ОП Кирило Буданов, президент України у 1994−2005 роках Леонід Кучма, президент у 2005−2010 роках Віктор Ющенко та президент у 2014−2019 роках Петро Порошенко, оголосили, що відмовляються від польських нагород.

Того ж дня Зеленський заявив, що надіслав президентові Польщі орден Білого Орла, опублікувавши фотографії з «Нової пошти».

Президент України мав бути присутнім на Конференції з питань відновлення України в Гданську, але вирішив не їхати туди. Делегацію очолила Юлія Свириденко, яка на той момент обіймала посаду віцепрем'єр-міністерки.

3 липня міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зустрівся зі своїм польським колегою Радославом Сікорським і запропонував пакет антикризових заходів, зокрема — зустріч експертів-істориків з питань Другої світової війни.

8 липня Зеленський зустрівся з Навроцьким на саміті НАТО в Анкарі. Зеленський заявив, що спільною загрозою для обох країн є Росія, і сторони домовилися продовжити діалог. Навроцький зазначив, що вирішити історичні суперечки не вдалося, хоча розмова була конструктивною, і повторив, що «символіка, пов’язана зі Степаном Бандерою, обмежує європейські амбіції України».

Того ж дня Європейський парламент, розглянувши звіт Європейської комісії щодо євроінтеграційних реформ в Україні, ухвалив документ, що містить пункт про добросусідські відносини, в якому Київ критикують за присвоєння одному з підрозділів ССО назви на честь героїв УПА.

11 липня Навроцький під час заходів до місцевого дня пам’яті жертв Волинської трагедії закликав польський парламент ухвалити закон про заборону в країні червоно-чорного прапора — стяга, який використовували Організація українських націоналістів (ОУН) та її бойове крило, Українська повстанська армія (УПА).

Навроцький заявив, що «в цих кольорах закладено всю ідеологію українського націоналіста, який вбиває польських жінок і дітей», а естетика прапора нібито перегукується з нацистською концепцією «крові й ґрунту» (Blut und Boden). Жодних підтверджень того, що червоно-чорний прапор ОУН та УПА має щось спільне з цією складовою нацистської ідеології або походить від неї, не існує.

Як свідчить опитування IBRiS, проведене 25−26 липня, ставлення поляків до українців відчутно змінилося після присвоєння українському підрозділу імені Героїв УПА та позбавлення президента Володимира Зеленського польського ордена Білого Орла.

Третина респондентів після цих подій гірше ставиться до жителів сусідньої України. Лише в 1,8% ставлення покращилося.

Крім того, вперше з 2014 року кількість противників прийняття українських біженців у Польщі перевищила кількість прихильників.

Згідно з даними опитування CBOS, у липні 2026 року надання притулку українцям підтримували 42% жителів Польщі, а 52% були проти.

Для порівняння: у травні 2022 року 91% поляків схвалювали прийом біженців з України, і лише 4% ставилися до цього негативно.

За даними польської поліції станом на 17 липня, від початку 2026 року від українців надійшло на 30% більше заяв про злочини на ґрунті ксенофобії, ніж за аналогічний період 2025 року. Таких звернень було 180, тоді як за весь минулий рік — 275.