Що значить резолюція Європарламенту з критикою назви підрозділа ССО на честь Героїв УПА — польський експерт

«Я не згоден із тим, що голосування в Європарламенті було ескалаційним кроком. Як на мене, це був дуже чіткий політичний сигнал, який, до речі, було надіслано не тільки з Варшави, а і з Брюсселя, різних європейських столиць, до Києва», — заявив Шеліговський в ефірі Radio NV.

Віодночас він зазначив, що понад 500 євродепутатів не розбираються в історії польсько-українських відносин та не мають уявлення про те, що сталося на Волині.

«Для них склалась дуже цікава ситуація, щоб надіслати чіткий меседж українській владі: трошечки змінилися правила гри, така поведінка щодо Польщі як члена ЄС неприпустима. Тому це відповідь усього ЄС», — пояснив польський експерт причину голосування євродепутатів за резолюцію.

Шеліговський також заявив, що українська дипломатія з допомогою депутатів з балтійських країн «дуже сильно намагалася збити цю правку в Європарламенті».

«Ця ініціатива з українського боку не спрацювала, я думаю, хтось висновки в Києві зробить. Ще раз, я не сприймаю це як ескалаційний крок, а дуже чіткий меседж. Це був меседж, який коштував українській стороні доволі дешево, можна було очікувати чогось жорсткішого з польського боку», — заявив польський експерт.

Загострення відносин України та Польщі - головне

19 червня президент Польщі Кароль Навроцький позбавив президента України Володимира Зеленського найвищої державної нагороди Польщі — ордена Білого Орла. За словами Навроцького, присвоєння одній із українських військових частин найменування на честь Героїв УПА «виходить далеко за межі внутрішніх справ України».

20 червня низка українських політиків, зокрема голова ОП Кирило Буданов, президент України у 1994—2005 роках Леонід Кучма, президент у 2005—2010 роках Віктор Ющенко та президент у 2014—2019 роках Петро Порошенко оголосили, що відмовляються від польських нагород.

Того ж дня Зеленський заявив, що відправив президенту Польщі орден Білого Орла, опублікувавши фотографії з Нової пошти.

Президент України мав бути присутній на Конференції з відновлення України у Гданську, але вирішив на неї не їхати. Делегацію очолила тодішня прем'єр-міністерка Юлія Свириденко.

3 липня очільник МЗС України Андрій Сибіга зустрівся з польським колегою Радославом Сікорським і запропонував пакет антикризових заходів, зокрема зустріч істориків-експертів з питань Другої світової війни.

8 липня Зеленський зустрівся з Навроцьким на саміті НАТО в Анкарі. Зеленський заявив, що спільна загроза для обох країн — Росія, і сторони домовилися продовжити діалог. Навроцький сказав, що вирішити історичні суперечки не вдалося, хоча розмова була конструктивною, і повторив, що «символіка, пов’язана зі Степаном Бандерою, обмежує європейські амбіції України».

Цього ж дня Європарламент за звітом Європейської комісії щодо євроінтеграційних реформ України ухвалив документ, до якого включено пункт «про добросусідські відносини», де Київ критикують за присвоєння одному з підрозділів ССО назви на честь Героїв УПА.

11 липня Навроцький під час заходів з нагоди місцевого дня пам’яті жертв Волинської трагедії закликав польський парламент ухвалити закон про заборону в країні червоно-чорного прапора — стяга, який використовувала Організація українських націоналістів (ОУН) та її бойове крило, Українська повстанська армія (УПА).

Навроцький заявив, що «в цих кольорах закладена вся ідеологія українського націоналіста, який убивав польських жінок і дітей», а естетика прапора нібито перегукується з нацистською концепцією «крові і ґрунту» (Blut und Boden). Жодних підтверджень, що червоно-чорний прапор ОУН та УПА має щось спільне з цією складовою нацистської ідеології чи походить від неї, немає.

Як показує опитування IBRiS, проведене 25−26 липня, ставлення поляків до українців відчутно змінилося після присвоєння українському підрозділу ім'я Героїв УПА та позбавлення президента Володимира Зеленського польського ордена Білого Орла.

Третина респондентів після цих подій ставиться до жителів сусідньої України гірше. Тільки в 1,8% ставлення покращилося.

Крім того, вперше з 2014 року кількість противників прийняття українських біженців у Польщі перевищила кількість прихильників.

Згідно з даними опитування CBOS, надання притулку українцям у липні 2026 року підтримувало 42% жителів Польщі, 52% були проти.

Для порівняння: у травні 2022 року 91% поляків вітав прийом біженців з України, і тільки 4% ставилися до цього негативно.

За даними польської поліції на 17 липня, з початку 2026 року надійшло на 30% більше заяв від українців щодо злочинів на ґрунті ксенофобії, ніж за аналогічний період 2025 року. Таких звернень було 180, тоді як за весь минулий рік — 275.