Посттравматичний синдром і його наслідки. Чому у вбивстві біля метро Чернігівська звинувачують державу
Події12 лютого 2018, 16:29
Вбивство викликало хвилю обговорень в соціальних мережах – люди пишуть про провину держави в таких випадках і про необхідність програм реабілітації для військових, які пройшли бойові дії. НВ розповідає всі подробиці про вбивство і про те, чому його причиною вважають посттравматичний синдром.
Вбивство через місце в черзі на маршрутку
Трагедія сталася вдень, близько 13:00, коли загиблий чоловік – Руслан Юрченко разом з дружиною чекали в черзі маршрутку. Як повідомляє на своїй сторінці в Facebook спортивний клуб рукопашного бою Гермес, членом якого був загиблий, чоловіка вбили "після словесної перепалки з людиною, що неадекватно себе поводила".
Посварившись з Русланом Юрченком, цей чоловік відійшов, щоб купити неподалік ніж, а потім повернувся і завдав жертві удару в серце. "Підбіг ззаду, розвернув за руку Руслана і вдарив його ножем", – уточнюється в повідомленні.
Знайомий Руслана Юрченка Сергій Дідковський повідомив, що сварка відбулася після того, як Юрченко зробив зауваження людині, яка вирішила пройти без черги в маршрутку.
Друг сім'ї вбитого Володимир Коваль написав на своїй сторінці в Facebook, що, за попередніми даними, завдав смертельного удару "солдат-контрактник", який перебував "у стані наркотичного сп'яніння". Коваль також пише, що Юрченка вбили "ножем у спину" і у нього залишилося двоє малолітніх дітей.
У той же час, патрульна поліція України, яка також повідомила в Facebook про вбивство, про те, що нападник перебував у стані наркотичного сп'яніння, не згадує. У поліції заявили, що відразу після повідомлення про вбивство патрульні отримали орієнтування на нападника, який, за словами очевидців, пішов у бік автостанції біля метро Чернігівська.
Екіпаж патрульної поліції помітив його на вул. Мурманській, коли чоловік заходив у будинок. Правоохоронці зупинили його і виявили ніж, чоловік також зізнався їм, що це він скоїв напад біля метро.
Як пише Оглядач, передбачуваний вбивця служив у ЗСУ за контрактом з 2014 року. "За неофіційною версією своїх колег, перебував у самоволці, але, найімовірніше, був відпущений у невелике звільнення без відповідного оформлення", – зазначає видання.
Про те, що затриманий за вбивство на Чернігівщині військовий має звання молодшого лейтенанта і зовсім нещодавно повернувся із зони АТО, повідомив на своїй сторінці в Facebook головний військовий прокурор Анатолій Матіос. Він, як і багато інших користувачів, висловив думку, що причиною трагедії став посттравматичний синдром і відсутність відповідних програм реабілітації для тих, хто повернувся з АТО.
Що таке посттравматичний синдром
Посттравматичний синдром або посттравматичний стресовий розлад – це важкий психічний стан, який може виникнути через одну або кількох психотравмувальних ситуацій. Хоча посттравматичний синдром часто виникає у військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, він може бути пов'язаний і з іншими важкими ситуаціями, такими як важка фізична травма, сексуальне насильство, загроза смерті, тривала важка хвороба або смерть близької людини, домашнє насильство і т.п.
У свідомості хворої на посттравматичний синдром людини нав'язливо відтворюється подія, що її травмувала, при цьому сама вона всіляко намагається уникнути думок, почуттів або розмов, пов'язаних із травмою, а також дій, місць або людей, які провокують ці спогади. Це пов'язано з тим, що стрес, який переживає при такому нав'язливому спогаді людина, настільки сильний, що іноді навіть викликає думки про самогубство з метою припинити напад.
Серед типових симптомів посттравматичного розладу:
- невмотивована пильність – постійно загострена увага до всього навколо, як ніби людині загрожує небезпека;
- сильна реакція на будь-яку несподіванку, наприклад, людина різко обертається і займає бойову позу, коли хтось підходить до неї зі спини, або приймає гучні звуки за обстріл і кидається на землю;
- агресивність і прагнення домагатися свого за допомогою грубої сили, навіть якщо мета не є життєво важливою;
- тривожність – постійне занепокоєння і стурбованість, необґрунтований страх переслідування, відчуття страху, невпевненості, провини. Може проявлятися також на фізичному рівні, наприклад, у вигляді головного болю чи спазмів шлунка;
- напади люті, які найчастіше трапляються під дією наркотичних речовин, особливо алкоголю, але можуть траплятися і без них;
- схильність до зловживання наркотичними речовинами і ліками;
- притупленість емоцій – труднощі зі встановленням близьких і дружніх зв'язків з навколишніми, відсутність почуттів радості й любові;
- порушення пам'яті та концентрації уваги;
- безсоння;
- депресія й думки про самогубство;
- непрохані спогади як уві сні, так і наяву. Наяву вони з'являються в тих випадках, коли навколишнє середовище чимось нагадує травмувальну подію. Іноді вони бувають настільки сильними, що події поточного моменту ніби відходять на другий план, в такому стані людина знову переживає минулу травмуючу подію – діє, думає і відчуває так само, як у той момент;
- почуття провини через те, що вижив у важких випробуваннях, що коштували життя іншим.
Під час лікування посттравматичного синдрому застосовують як медикаменти (антидепресанти, нейролептики, транквілізатори), так і психотерапію. Хороші результати, наприклад, дає методика, в ході якої пацієнта навчають в момент початку нападу концентрувати увагу на яскравому спогаді, що може відволікти.
Випадки самогубств та нападів військовослужбовців в Україні
В Україні немає адекватної статистики кількості військовослужбовців, які страждають на посттравматичний розлад. Але, очевидно, що випадки самогубств і агресивної поведінки військових, які побували у зоні АТО, не є великою рідкістю.
Так, 8 лютого 2018 року телеканал 112 Україна з посиланням на дані для службового користування про небойові втрати в ЗСУ, які опинилися в розпорядженні каналу, повідомив, що тільки в січні 2018 року в ЗСУ з небойових причин загинуло 22 військовослужбовці, 11 з яких наклали на себе руки.
А 5 лютого 2018 року головний військовий прокурор України Анатолій Матіос заявив в ефірі 112 Україна, що загальна кількість санітарних і безповоротних небойових втрат української армії – майже 10 тисяч, понад 3 тисяч з яких загинули.
Крім того, ЗМІ та поліція нерідко публікує інформацію про випадки самогубства або неадекватної поведінки тих, хто побував у зоні АТО військових.
Так, 25 вересня 2017 року 23-річний український військовий, який за рік до цього повернувся із зони АТО, наклав на себе руки, підірвавши гранату між 7 і 8 поверхами житлової 16-поверхівки.
16 лютого 2017 року військовослужбовець, який їхав із зони АТО, застрелився прямо в купе поїзда.
1 лютого 2016 року колишній нацгвардієць і боєць АТО в Славуті Хмельницької області підірвав себе гранатою прямо під час робочого дня на одному з місцевих підприємств, де приймав склотару та макулатуру.
10 січня 2016 року стало відомо, що в Києво-Святошинському районі Київської області 34-річний чоловік, який нещодавно повернувся із зони АТО, покінчив життя самогубством, підірвавши себе гранатою на кладовищі поряд з могилою дочки.
2 вересня 2015 року в Хмельницькому учасник АТО, який повернувся на ротацію, застрелився з привезеного з собою автомата.
Як повідомили в МВС, перед вчиненням самогубства боєць залишив передсмертну записку, в якій просив пробачення у власника будинку, де жив останнім часом.
Випадок вбивства колишнім бійцем АТО поруч зі станцією метро Чернігівська у Києві теж далеко не перший.
Так, 4 березня 2016 року в селі Петриків Тернопільської області колишній боєць АТО приїхав до жінки, що його кинула, і атакував її будинок та близьких. Спочатку він кинув гранату у вікно будинку, де на той момент були діти, – на щастя, при цьому ніхто не постраждав. Потім поранив чоловіка своєї колишньої коханки з мисливської рушниці і взяв в заручники 81-річного господаря будинку, забарикадувавшись з ним у підсобному приміщенні. Коли приїхала поліція, він підірвав ще одну гранату, убивши пенсіонера і себе.
26 червня 2017 року селі Павлопілля під Маріуполем було вбито 23-річну Надію Морозову, солдата 59-ї бригади, яка була кухарем в зоні АТО. Спочатку військові стверджували, що причиною загибелі жінки було кульове поранення під час артилерійного обстрілу бойовиків, однак 6 липня стало відомо, що в її вбивстві підозрюють товариша по службі.