У багатих країнах, а можливо, і в усьому світі, склалася єдина думка, що світ, охоплений заворушеннями, потребує радикального втручання. Саме це обіцяв президент США Дональд Трамп, і, хоча він широко непопулярний (його суспільне несхвалення на батьківщині неухильно зростає), навіть його супротивники розділяють його віру в те, що політика у звичайному режимі більше не спрацює.
Однак варто запитати, як завершуються шокові інтервенції. Відповідь історії — «погано». Це вірно навіть у тих випадках, коли економічні наслідки «шокової терапії» спочатку здавалися позитивними, як, наприклад, у Центральній Європі після краху комунізму.
Проблема в тому, що системні політичні потрясіння створюють отруйні наративи, сила яких з часом зростає. Завжди є підозри, що шок був спричинений змовою і що до нього причетні іноземні держави. Незалежно від початкової користі терапії, ці наративи в кінцевому підсумку поляризують суспільство і підривають політичний порядок.
Адміністрація Трампа відкрито заявляє про свій радикалізм. Шокова терапія — це її розв’язання всіх глобальних проблем, від Гази та Ірану до України та Судану. Трамп орудує тарифами, як батогом для худоби, шокуючи будь-кого (друга чи ворога), хто негайно не підкориться його вимогам. Передбачається, що такий підхід — який передбачає чистку державної служби та військового керівництва, а також війну з університетами — зміцнить економіку США, відкриє новий золотий вік Америки, змусить НАТО підкоритися, не дасть можливості Індії купувати російську нафту та стримає промислове й військове зростання Китаю, що підживлюється штучним інтелектом.
Трамп орудує тарифами, як батогом для худоби
Таким чином, міністр фінансів США Скотт Бессент стверджує, що будь-який біль, спричинений тарифами, який відчувають американці, є частиною «періоду детоксикації». Трамп, дійсно, говорить про тарифи як про «операцію» і як про «ліки». Тим часом Рассел Воут, голова Управління з питань управління та бюджету, пояснює: «Ми хочемо, щоб бюрократи були травмовані».
Щоб домогтися бажаного шокового ефекту, адміністрація навмисно норовлива. Інакше чому б близькі, старанні союзники, такі як Південна Корея та Японія, несподівано опинилися під ударом нових 25-відсоткових тарифів? За словами речниці Білого дому: «Це прерогатива президента, і він вибрав саме ці країни».
Більшість «угод», про які оголосив Трамп, є секретними, переговори про них велися за закритими дверима. Такі самі методи використовувалися в Центральній Європі та колишньому Радянському Союзі в міру розпаду режиму компартії. Курс Михайла Горбачова — гласність (відкритість) і перебудова (економічна лібералізація) — були спрямовані на системні зміни. Однак реалізація була неминуче непрозорою, оскільки метою було змінити могутній, корумпований статус-кво. Певна участь тих, хто перебував усередині системи, була неминучою (наприклад, співробітники спецслужб повинні були надати інформацію про те, як працювала стара система). Зрештою, ці зусилля почали сприйматися як корупційна угода з привілейованими частинами старого апарату.
Аналогічним чином нинішня політична поляризація в Польщі корениться в посткомуністичному переході, що стався близько 35 років тому. Проблеми, що розділяють ліберально-центристську Громадянську платформу і неліберальну популістську партію Право і справедливість (PiS), пов’язані з історичною подією, про яку майже нічого не відомо за межами Польщі: зустріч частини, але не всіх представників опозиційного руху Солідарність із представниками режиму у вересні 1988 року у «спеціальній установі» в Магдаленці, на околиці Варшави.
Опозиціонери, які залишилися за бортом, сприйняли цю зустріч як акт братання, на якому присутні домовилися покінчити з соціалізмом шляхом «червоної приватизації», що передала цінні активи старій еліті. Аналогічним чином, для Росії з її величезними природними ресурсами приватизація, проведена методом шокової терапії, була ще більш очевидно корумпованою — і, отже, відкритою для оскарження.
Другий проблемний наратив стосується іноземної участі. За посткомуністичної лібералізації Німеччина була зручним демоном, завдяки болючим спогадам про її злочини у Другій світовій війні. Я досі пам’ятаю, як 1992 року відвідав Москву і мені показали фотографії глави Deutsche Bank, який усміхався і обіймав Горбачова.
Для Польщі ключовою частиною процесу були переговори про борги комуністичної епохи. Оскільки значна частина цих боргів належала німецьким банкам, певна взаємодія з німецькими фінансистами та урядом Німеччини була неминучою. Однак ворогам польського уряду було легко посіяти підозри в тому, що він продав національні інтереси, тим паче, що вступ до Європейського Союзу став ключовою частиною стратегії перетворень.
Які теорії змови породить шокова терапія Трампа? Деякі елементи вже помітні. Буде кілька переможців, але також і багато переможених, не в останню чергу тому, що революція MAGA (Зробимо Америку знову великою) Трампа збігається з технологічною революцією. Оскільки штучний інтелект створює нові моделі зайнятості, значну частину прихильників MAGA напевно буде витіснено, і в них швидко сформується образ жертви.
Незважаючи на всі зусилля адміністрації протистояти «глибинній державі», деякі прихильники MAGA вже скаржаться, що вона йде на компроміси з елітою істеблішменту. Продовження скандалу із секс-трафіком Джеффрі Епштейна — лише частина проблеми. Як і у випадку з посткомуністичними перетвореннями, можновладці тісно співпрацюють із титанами глобальних фінансів і міжнародного капіталу. Альянс адміністрації з криптовалютним світом повністю відкритий, прикладом чого слугує наполеглива заява Бессента про те, що стейблкоїни стануть ключем до створення попиту на великі емісії державних боргових зобов’язань (необхідність яких викликана небезпечною незбалансованістю бюджетної системи). На цьому тлі щойно трапиться якийсь фінансовий скандал або масштабніша криза, теорії змови поглинуть рух.
Крім того, в адміністрації не бракує іноземних зв’язків. Химерно покірний саміт Трампа з президентом Росії Володимиром Путіним на Алясці знову підняв питання про їхні стосунки. Багато хто тепер побоюється, що Трамп спробує провести «територіальний обмін», унаслідок якого Росія просто отримає українські регіони — Луганську та Донецьку області. Тим часом, на думку багатьох у світі MAGA, Трамп робить надто багато поступок європейцям і українцям, коли починає йтися про гарантії безпеки.
Що стосується Путіна, який одержимий ідеєю повернути назад розпад радянської імперії, то уроки шокової терапії для Росії очевидні. Його пропагандистська машина розігруватиме всі можливості, поширюючи інсинуації про закулісні оборудки та іноземні зв’язки, щоб поглибити розбіжності між американцями. Отрута поляризації продовжуватиме роз'їдати американську систему. Це помста Росії за ту роль, яку Америка нібито зіграла в підриві Радянського Союзу.
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Project Syndicate. Републікацію повної версії тексту заборонено
Copyright: Project Syndicate 2025