Сумнівів з приводу того, що Путін буде наступним президентом Росії у мене немає, а сюрпризи можуть бути. Я б навіть не став це називати виборами, це електоральний обряд, який повинен освятити подальше перебування вождя при владі, і не більше того. Чим довше Путін при владі, тим очевидніше, що це саме обряд. Але характерно, що для архаїчних культур (Путін зміцнює саме архаїку, «радянсько-державну імперську» в Росії) ритуальна складова надзвичайно важлива. Тому вибори будуть, вони називатимуться виборами, хоча, звичайно, це електоральний обряд із заздалегідь передбачуваним результатом. Але можуть бути якісь приватні неприємності, тому що цей обряд може пройти не по порядку, а це викличе сумніви у всесильності вождя. Тільки в цьому можуть бути якісь відхилення, неприємності або просто сумніви.
Бо чим Путін ближче до небожителів, тим істотніша роль таких будь-яких сумнівів. Люди, які жили в Радянському Союзі, пам’ятають, що будь-який з'їзд партії, черговий історичний з'їзд КПРС, має відбуватися суворо за ритуалом, усі мають голосувати одноголосно. І якщо раптом хтось проголосує проти, чого ніколи не було, то це скандал, порушення обряду. Ось зараз приблизно така сама картинка.
Можливо, хтось щось скаже, якось десь проявиться, і це буде єдина новина. А так, звісно, за згуртованої підтримки всенародної більшості непорушний блок комуністів і безпартійних, або непорушний блок Володимира Путіна з «глибинним народом» отримає схвалення в обсязі заздалегідь запланованих цифр.
Що Путін готує до цього обряду як перемогу.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Звісно, хотілося б щось у дзьобі принести до березня 2024, але в умовах такого тотального режиму, а він дедалі тотальніший і дедалі примітивніший, ЗМІ дуже жорстко контролюються, у кольори перемоги можна розфарбувати все, що завгодно. Забуті вже слова «демілітаризація, денацифікація», з якими Путін розпочинав свою агресію, бо це точно не відбулося, відповідно, цього і не було, забудьте, будь ласка. А як перемогу, наприклад, якщо вдасться взяти Авдіївку, це буде представлено як битва під Сталінградом, яка зламала хребет українському нацизму та експансії країн Заходу. Володимир Соловйов знайде відповідні слова.
Якщо вдасться взяти Авдіївку, це буде представлено як битва під Сталінградом
Якщо цього не відбудеться, як перемогу буде представлено те, що весь світ ополчився на Росію, а вона втримала ці 18%, які відтяпала від України. І це теж проковтнуть, хоча з меншим апетитом. Мені здається, Путін зараз дуже тисне на свої військові кола з тим, щоб саме якесь хоча б невелике, але територіальне придбання отримати. Територіальне придбання вважається символом перемоги і могутності, це логіка XIX століття, але оскільки система вкрай архаїчна, їй і перемоги потрібні такі, архаїчні.
Ось добре було б Авдіївку захопити, я так розумію, тому навколо неї і така жахлива м’ясорубка. Так, Путіну потрібна перемога, потрібна символічна перемога, але в принципі він обійдеться і без неї, тільки ритуал буде не такий гарний.
Кажуть, що російські «еліти», які там залишилися, не дуже хочуть продовження правління Путіна. Вони хочуть красивого життя без санкцій, щоб усе було як раніше, а продовження правління Путіна скасовує як мінімум на п’ять років. Чи вірю я в цю точку зору, що залишилися якісь еліти, які не задоволені правлінням Путіна? Почну з того, що еліти є завжди. У теорії еліт цим словом позначають не найкращих людей, а тих, від яких залежать дії даної держави. І в цьому сенсі Пригожин, кримінальник і вбивця, є частиною путінської еліти, яка спробувала повстати проти нього і була знищена. І все інше теж еліта. Еліти є завжди, і в Північній Кореї вони є, це термін нейтральний.
Так от, «елітні громадяни» в путінському режимі різні. Там є еліти військові, яким це все маслом по серцю було до тієї пори, поки вони думали, що здійснюють переможний марш. Зараз у них ситуація набагато гірша, бо вони бачать, що війна тупцює на місці і на них спускає всіх собак той самий Путін, бо вони не можуть просуватися вперед. У його очах вони не справляються з поставленими завданнями, вони теж нервують. Це ті, хто реально воюють, вони не в захваті.
А ось ті, хто ніжками стукає на дивані — такі провоєнні еліти, різноманітні геополітики, стратеги, телевізійні коментатори, ось вони, навпаки, піднялися, тому що раніше вони були ніким і звали їх ніяк, а тепер увійшли в силу, дістали доступ до матеріальних і медійних ресурсів, переживають ренесанс. Зараз спливла жахлива кількість цього матеріалу, що плаває на поверхні, який нібито, дивлячись на це збоку, задає в усякому разі риторичне тло, і так воно і є, риторичне тло. Їм-то якраз добре.
Колишні еліти, зокрема фінансові, елітні групи — різні. Регіональні, військові, медійні, бізнес-еліти. Вони, звичайно, розуміють, що втрачають, вони втрачають багато. Але проблема в тому, що якщо вони не будуть підтримувати Путіна, то втратять усе, як втратив усе, наприклад, Чубайс, який виїхав із країни, втратив і владу, і з собою щось вивіз «у дзьобі», але зовсім не ті ресурси, якими міг управляти в межах путінської системи.
Більша частина путінських еліт розуміє, що Путін через санкції, військові побори, через те, що військові або спецслужбістські еліти розпустилися, абсолютно розперезалися і просто витискають гроші, вони всі розуміють, що вони у збитку. І звичайно, вони не в захваті від того, що робить Путін. Але ще ясніше вони розуміють, що якщо буде зроблена хоч якась спроба змінити, то вони втратять не половину, як зараз втратили, а все. Тож на практиці, поки Путін при владі, елітної змови якоїсь, консенсусу, протесту ми з вами, мені здається, не побачимо. Путін дуже цинічний і прагматичний, він розуміє, як працювати з такою публікою.
Мобілізація непопулярна не тільки в очах російського суспільства, вона непопулярна в очах Путіна, що набагато важливіше в тій моделі державності, яку він опустив до рівня вождівства. Вождю система мобілізації не подобається, тому що вона дратує його плем’я. А плем’я мобілізація дратує.
Рік із невеликим тому, коли було оголошено мобілізацію у вересні 2022 року, рейтинг Путіна одразу просів на 7%. І потім із доволі великими зусиллями його піднімали. Тому такого слова як мобілізація вимовлено не буде, у всякому разі Путін категорично проти цього. Це йому не подобається, тому що підриває його статус. А де-факто, звісно, мобілізація триватиме, але називатиметься по-іншому.
Ситуація проста, як правда: 130 тисяч осіб в осінній призов набрали, молоді 18-річні пацани потрапляють під прес офіцерів і під прес старослужбовців. Протягом двох-трьох тижнів їх пресують і змушують підписати контракт, а після цього вони вже не службовці, не ті, хто прийшли за щорічним набором, і яким Путін обіцяв у війні не брати участі. ...> Так от, ці 130 тисяч називатимуться добровольцями, можливо, вони навіть отримуватимуть зарплату, а можливо, й ні, тому що частину офіцери вкрадуть.
Але цього слова виголошено не буде. Плюс уже відомо, що в регіони спущено певні квоти. Наприклад, в Якутії кожен район цієї республіки повинен щотижня, як пише воєнком Якутії, представляти 15 осіб, на тиждень. Там кілька десятків районів, кожен по 15, виходить близько, наскільки прикидав на пальцях, близько 600 осіб на тиждень вони повинні зібрати. А Москва, наприклад, як доповів пан Собянін, за час з початку року виконала план у 22 тисячі добровольців.
Але цим хлопцям платять, їх ще якимось способом утрамбовують. Коротше кажучи, процес іде, але мобілізацією це не називається. Ось це важливо, тому що для путінської моделі важлива не суть, а та ж ритуальна складова. Яка мобілізація, про що мобілізація? Немає ніякої мобілізації. А людей, податок кров’ю з регіонів, забирають, природно. Тож відповідь, мені здається, така: слова не буде, а діло буде.
Причому знову ж таки, адже проблема в тому, що так, Путіну потрібна хоча б віртуальна перемога. Генерали йому кажуть, що нам не вистачає «гарматного м’яса», щоб цю перемогу забезпечити. А Путін каже, за що вам гроші платять? І взагалі, вже 300 тисяч торік, 400 тисяч цього року добровольців набрали. А де результат? У всякому разі про 400 тисяч говорив Медведєв, який цією темою займається. Результату немає.
Військові кажуть, давай ще м’яса більше, а Путін від них вимагає досягнень з уже наявним обсягом м’яса. Тож він не хоче мобілізації перед виборами, це точно. І якщо її буде оголошено, це означатиме, що він програє ситуацію. Тому я думаю, що її оголошено не буде. Із цього зовсім не випливає, що вона не буде йти де-факто, вона йде, просто називається по-іншому.
Повну версію інтерв'ю з Дмитром Орєшкіним слухайте на Радіо NV: