Але великий плюс (і мінус) Трампа в тому, що він швидко змінює свою думку з будь-якого питання і починає говорити словами тієї людини, з якою зустрівся щойно. Я в минулій передачі сказав, що зараз до Вашингтона прийдуть лідери ЄС і Зеленський, і разом вони Трампу знову мізки вкрутять на місце. Так і вийшло: знову гарна розмова, знову Трамп, який повернувся до норми, і жодних вимог здати Росії Донбас. Тепер уже в нього вимога до РФ — провести переговори у форматі «Путін-Зеленський», на чому вже давно наполягає Київ і чого категорично не бажає Москва.
І зараз уже в Кремлі хапаються за голову: європейці охмурили Трампа, клієнт пішов! У них там пішли мозкові штурми: як би відбрехатися від прямих переговорів на найвищому рівні, не ображаючи і не засмучуючи Трампа?
Зараз уже в Кремлі хапаються за голову
До речі, справді цікаво, як вони будуть викручуватися.
Путін був упевнений, що на Алясці загнав Зеленського в цугцванг, коли «погодився на обмін територіями»: якщо Зеленський погоджується, втрачає величезну суперфортецю на Донбасі — основу й опору всієї української оборони. Якщо відмовляється — розлютить Трампа і налаштує його проти себе.
Але зараз у таку саму пастку загнали самого Путіна.
Трамп, судячи з його заяв, абсолютно впевнений, що отримав від Путіна згоду найближчим часом за 10 днів провести переговори із Зеленським.
Путін, звичайно ж, ніколи на такі переговори не піде: він реально боїться за своє життя. Тому зараз йому доведеться або відмовлятися від них, псуючи відносини з Трампом, або погоджуватися, поставивши себе на одну дошку із Зеленським і (як він думає) ризикнувши своїм життям.
Але загалом, звісно, безглузда ситуація: лідери України, Європи та РФ змушені постійно сидіти на вусі у президента США, щоб не дати йому відволіктися на пісні опонента. Тобто до певної міри політику США визначають саме вони, а не якісь фундаментальні цінності, устремління і переконання, які, теоретично, мали б бути присутніми в американського лідера.
Але їх немає, і лідер цей — як порожня каструля. Один кухар її наповнює гарячим борщем, а інший — поганими кислими щами.
Важливо, у кого більше можливостей до цієї каструлі дістатися.
Текст публікується з дозволу автора