Це дуже небезпечно. Що зробить Путін, якщо ситуація для нього погіршиться
Погляди3 липня 2022, 22:49
На мій погляд, Путін перебуває в ізоляції та вигнанні. Щодо соціальної підтримки всередині країни у нього все нормально, але за межами власної держави він може виїхати лише до таких країн, як Туркменістан. Загнав себе в кут у міжнародній політиці. Вже офіційно заявлено, що Фінляндія та Швеція входять до НАТО, підкорити Україну не виходить, презентувати на блюдці своїм виборцям перемогу знову не виходить. І тому доводиться займатися досить неприємною для себе роботою — еквілібристикою. Розповідати про те, що не надто й хотілося, метою операції був захист Луганської та Донецької областей, при цьому не відповідаючи на резонне питання, а чому і навіщо захист цих областей здійснювався під Києвом, Харковом, Сумами, Черніговом.
Мені здається, він перебуває в ситуації, до якої не був морально готовий, — млявої, нечітко вираженої стратегічної поразки.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
Він може ще завоювати й Лисичанськ на додачу до Сєвєродонецька, потім ще якесь містечко, велике чи маленьке. І це буде зроблено як велика перемога, але вже зрозуміло, що Миколаїв та Одесу він узяти не зможе, прокласти коридор до Придністров'я не зможе. А єдине, що зможе — ракетними ударами здалеку стирати в попіл українські міста.
Ті, хто схильний розділяти путінську систему цінностей, можуть це інтерпретувати як твердість, непохитність, рішучість, переможність. Ті, хто не схильний до лобової пропаганди, починають сумніватися. Зокрема, у Путіні починає сумніватися дедалі більше силовиків. Ось сьогодні надійшло повідомлення з Генштабу РФ, що з метою «прояву доброї волі» російські війська залишили острів Зміїний.
Путінські прихильники, і про це написано на сайті RusNext (найбільш відморожений, радянсько-пропутинський сайт) вже купа коментарів, які звучать, мовляв, що ж це таке, він обіцяв перемоги, а він — баба, тюхтій, воювати не вміє, та інше.
Людині, яка росла в пітерському підворітті, все зрозуміло: якщо тобі дали в пику, то з метою забезпечення стабільності та миролюбних намірів, треба якнайшвидше тікати. Ну і потім усе подвір'я знає, що товаришу дали в пику, він втік, а вже з якою метою він це зробив — це він потім може розповідати скільки завгодно.
У Путіні починає сумніватися дедалі більше силовиків
Тож у Путіна ситуація кепська і, мабуть, погіршуватиметься. І це дуже небезпечно, тому що в ситуації, що погіршується, він просто буде приречений частіше хапатися за ядерну бомбу для того, щоб зберегти обличчя. І це хапання може зрештою конвертуватися у реальні кроки. Бо якщо він цю війну програє (а без ядерної зброї він її програє), то йому кінець. А у його уявленні — це кінець і Росії. Він також говорив, що ядерну зброю можна застосовувати у разі екзистенційних загроз Росії. Тобто самому її існуванню. А оскільки є Путін — є Росія, немає Путіна — немає Росії (як сказав голова Держдуми РФ, пан Володін), то, у разі екзистенційних загроз собі персонально, він має право розглядати це як загрозу для Росії.
Якщо 20 років тому стратегія РФ забороняла застосування ядерної зброї першими, то зараз Путін каже, що ось якщо екзистенційна загроза, то ми цю саму бомбу застосуємо. Поняття екзистенційної небезпеки можна інтерпретувати дуже широко. Наприклад, путінська Росія систематично програє конкуренцію за привабливішу соціальну модель, за економічний розвиток, за стабільну, шановану у світі валюту, технологічну конкуренцію. І що ж, усім цим лихам протистояти залишається лише за допомогою ядерної загрози. Тому що тільки в цьому сенсі і в цьому відношенні Росія має щось схоже на паритет.
Путінська стратегічна помилка з моєї особистої точки зору, яку я нікому намагаюся не нав’язувати, але не вважаю себе зобов’язаним приховувати її, він стратегічно вже програв. Якби він мав можливість створити мирну конкурентоспроможну картину для Європи, до нього б потяглися. Але ми бачимо, що всі тягнуться в протилежний бік — і країни Балтії, і Польща, і Білорусь, зрештою, Молдова, Грузія — весь західний фланг колишнього СРСР. Тому що і люди, й еліти розуміють: західний варіант кращий. Отже, Путін не зміг скласти та виграти конкуренцію у мирному змаганні. Що ж тут робити? У нормальній ситуації треба було визнати цей факт і піти у відставку. Але Путін намагається повернути те, що (як йому здається) Росія повинна контролювати не за допомогою створення більш привабливої, багатої, різноманітної моделі, а силою. Тобто «а ми вас змусимо». Але й навіть це йому не виходить.
Він не може загнати Україну назад у російське стійло. І це дуже образливий для нього результат. Тому що Росія справді в кілька разів сильніша, у кілька разів більша за армією, так, показники економічного зростання сумнівні, але армія вважалася сильною. І ось виявляється, що армія така ж дута, як і всі інші показники Путіна. І в результаті він Україні просто мститься. От якби йшлося про те, щоб повернути цю країну під зону російського впливу, навіщо її було б знищувати, випалюючи її міста без сенсу та мети. Ні, він Україну просто карає, залякує. Він хоче показати, хто вдома головний. А це означає сам Путін та його система деградували до рівня якихось мафіозних розбірок. Хтось кого нагинає, як вони висловлюються.
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ