Перший шок у Москви з приводу американо-ізраїльських ударів по Ірану поступово слабшає. Тепер російський медіапростір змістився до меседжу, що одна лише перевага в повітрі не гарантує вирішальної перемоги. ЗМІ в Росії розповідають про стійкість Ірану і нібито широку підтримку влади в країні, називаючи вимогу США про «беззастережну капітуляцію» нереалістичною.
Прокремлівські видання рішуче засуджують убивство колишнього верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї, представляючи його винятково як духовного лідера і повністю ігноруючи факти масових репресій у роки його правління.
Основний посил Москви такий: здатність Ірану витримувати авіаудари — вища, ніж рішучість президента США Дональда Трампа їх продовжувати.
Двозначність оцінок російських коментаторів пояснюється відсутністю чітких сигналів з боку президента Росії Володимира Путіна. Російський президент публічно зберігає мовчання з приводу нової війни після того, як
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
у співчутті назвав ліквідацію Хаменеї «цинічним порушенням усіх норм людської моралі та міжнародного права».
Путін намагається балансувати, підтверджуючи прихильність до партнерства з Іраном і водночас не провокуючи гніву Трампа на тлі переговорів щодо України.
Судячи з усього, загибель Хаменеї Путін сприйняв дуже особисто. Популярний російський співак і комік Семен Слєпаков, якого Кремль оголосив іноземним агентом, записав ролик («Хто там у цьому списку після Хаменеї?»), що висміює страх Путіна перед долею аятоли, — і той миттєво став хітом у російських соцмережах.
При цьому для Путіна вкрай важливо зберігати особистий контакт із Трампом. Тож Кремль уникає прямої критики рішень, ухвалюваних на вищому рівні у Вашингтоні.
Водночас Кремль дозволяє російським ЗМІ робити припущення про те, як американське суспільство ставиться до авіаударів США та Ізраїлю по Ірану.
Загибель Хаменеї Путін сприйняв дуже особисто
Преса в Росії, як правило, стверджує, що громадськість у Сполучених Штатах вимагає від Білого дому якнайшвидшого завершення бойових дій. Російські аналітики одразу ж додають, що подібні обмеження за часом позбавляють Вашингтон шансів на будь-який істотний успіх у цій кампанії.
Прокремлівські коментатори також акцентують увагу на відсутності європейського консенсусу щодо війни і пророкують подальшу ерозію НАТО. Російські експерти висміюють солідарність країн Балтії з операцією США.
Окреме занепокоєння в Москві викликала заява президента Франції Еммануеля Макрона від 2 березня про радикальну зміну ядерної політики країни, яка передбачає надання гарантій ядерної безпеки Німеччині та іншим європейським союзникам. Кремль часто ставиться до риторики Макрона з великою часткою скепсису, однак перегляд ядерної стратегії — чітка ознака зростаючої рішучості Європи протистояти російському ядерному шантажу і балансуванню на межі війни.
Багато російських аналітиків очікують припливу надприбутків від експорту нафти через потрясіння в Перській затоці. Утім, лунають і застереження: нестабільність на ринку нафти може швидко зійти нанівець, якщо Білий дім піде назустріч виборцям, які вкрай негативно ставляться до зростання цін на бензин.
Одним із довгострокових наслідків може стати зміна позиції Індії в питанні імпорту нафти з Росії. 5 березня США видали Індії 30-денну ліцензію на закупівлю російської нафти, після чого десятки танкерів «тіньового флоту» Росії, що дрейфували в Аравійському морі, попрямували на розвантаження в індійський порт Вадінар (штат Гуджарат). При цьому деякі судна почали розвантаження ще до офіційного пом’якшення обмежень.
Проте навіть лояльні до влади коментатори визнають, що можливого зростання нафтових доходів не вистачить для ліквідації дефіциту федерального бюджету, який зростав безпрецедентними темпами з моменту початку повномасштабного вторгнення Кремля в Україну.
Одним із чинників, що нівелюють позитивний торговельний баланс, стало порушення торговельних маршрутів із країнами Перської затоки — насамперед з Об'єднаними Арабськими Еміратами, які за час війни перетворилися на ключовий логістичний хаб для російського імпорту.
Російські ланцюжки постачань для обходу західних санкцій, зокрема ті, що забезпечують військово-промисловий комплекс РФ матеріалами і технологіями, виявилися порушеними, і відновити їх у стислий термін буде вкрай складно.
Російських експертів насамперед непокоїть те, як полум’я війни, що спалахнуло в Перській затоці, позначиться на путінській операції проти України.
З початку американо-ізраїльської повітряної кампанії 28 лютого інтенсивність наземних атак на Донбасі, а також ракетних і безпілотних ударів по українських містах — за винятком удару Росії по Харкову 7 березня — помітно знизилася.
Однією з причин може бути сповільнення «комерційного» набору в армію: дедалі менше російських чоловіків готові підписувати контракти для служби в «зоні смерті», навіть попри надзвичайно високі бонуси. При цьому суспільна підтримка продовження війни в Росії продовжує знижуватися.
Однак головна причина, ймовірно, полягає в небажанні Путіна дратувати Дональда Трампа в той момент, коли увага останнього відволіклася від України, через що довелося відкласти обговорення «мирної угоди» щодо України.
Московські коментатори наголошують, що дует перемовників Трампа — Стів Віткофф і Джаред Кушнер — вів діалог з Іраном, який насправді виявився лише ширмою для підготовки масованої атаки. На їхню думку, це підриває довіру Росії до самого формату переговорів у форматі США-Україна-Росія.
Водночас радикально-патріотичні російські блогери стверджують, що підтримка Києвом авіаударів США по Ірану не допоможе йому отримати зенітні комплекси Patriot, які зараз потрібні більше в Кувейті й Катарі, і може не найкращим чином позначитися на ставленні до України в Європі.
Наближені до російського режиму геополітичні експерти прогнозують, що Іран зрештою витримає американсько-ізраїльську атаку. Однак випади США проти партнерів Росії можуть становити небезпеку для Кремля.
Наприклад, під посиленим тиском з боку Вашингтона може опинитися Куба, що вкотре оголить нездатність Росії допомогти своїм традиційним союзникам. Трамп може піти на зниження напруженості у відносинах з КНР і запропонувати скоротити тарифи під час свого візиту, запланованого на квітень, що звузить простір для політичного маневру Москви.
У будь-якому разі, Путін не хоче нести відповідальність за підтримку опонентів США. Тому повідомлення про те, що Кремль надає Ірану розвідувальні дані, напевно, рішуче спростовуватимуться.
Переклад NV
NV має ексклюзивне право на переклад і публікацію колонок Павла Баєва. Републікацію повної версії тексту заборонено.