Про це пише Foreign Affairs (FA), розповідаючи, як параноя російського диктатора Володимира Путіна паралізує Росію.
Автори статті, зокрема, зазначають, що від початку повномасштабного вторгнення російських окупаційних військ в Україну контроль Кремля над російським суспільством продовжує посилюватися. І для росіян нові заходи різко контрастують із тими помірними свободами, які вони мали до лютого 2022 року.
Однак менш очевидною є кардинальна зміна доктрини внутрішньої безпеки в РФ, пише FA. Тепер Федеральна служба безпеки (ФСБ) зосереджена на полюванні на шпигунів. Використовуючи тактику, перевірену ще за радянських часів, було проведено кампанію з викорінення будь-яких загроз для режиму. Це дозволило ФСБ глибше проникнути в суспільство, приватні компанії та державні установи.
Однак правління, що ґрунтується на полюванні на шпигунів і параної, має значні наслідки, констатують автори статті.
Оскільки державні установи та приватні підприємства побоюються репресій з боку ФСБ, вони приховують точні дані, уникають ухвалення рішень і загалом переходять у режим виживання. Серед пересічних росіян і державних службовців посилення соціального контролю та переслідування за державну зраду сформували повсюдну атмосферу недовіри й посилюють відчуття паралічу.
Зрештою, здатність Кремля керувати країною може бути підірвана, вважають автори статті.
Так, прагнучи перетворити будь-яку ймовірну політичну загрозу на потенційний акт державної зради, Москва спирається не на правові норми, а на таємні оцінки ФСБ. На цьому тлі російські посадовці, представники еліт і приватні організації дедалі неохочіше оприлюднюють дані про потенційно непопулярні факти чи події.
Ситуацію ускладнюють зв’язки російської промисловості з військовими, зазначає FA. Участь приватних компаній у військових проєктах передбачає контроль з боку контррозвідки. У разі перевищення бюджету або відставання від графіка це загрожує звинуваченнями в державній зраді.
Російські науково-дослідні установи також неохоче діляться будь-якою інформацією. Безневинні дані, як-от технічні висновки, результати досліджень чи статистика, тепер розглядаються як потенційна загроза безпеці.
Жорсткий контроль з боку органів безпеки також радикально обмежив оприлюднення навіть рутинної статистики.
Кремлю вдалося досягти своїх безпосередніх політичних цілей, але це коштує йому дорого. Чиновники перестають повідомляти про проблеми ще до того, як ті переростають у кризу. Регіональна влада уникає прояву ініціативи, доки не отримає прямого наказу. Дослідники, статистичні агентства та підприємства не оприлюднюють інформацію, яка могла б стати в пригоді владі. Держслужбовці в усіх структурах відкладають ухвалення ефективних рішень, очікуючи на розпорядження «згори», пише видання.
Для Кремля ризик паралічу еліти є реальним; він поширюється серед високопосадовців і керівників як у Москві, так і в регіонах. Руйнуючи механізми зворотного зв’язку, режим Путіна дедалі менше здатен розуміти реальний стан справ у країні — резюмують автори публікації. У довгостроковій перспективі це може зробити Путіна значно вразливішим перед загрозою серйозної політичної кризи.
7 серпня агентство Bloomberg писало, що серед представників російської еліти зростають побоювання, ніби ФСБ РФ вийшла з-під контролю, оскільки російський диктатор Володимир Путін доручає їй утримувати його владу.