У Росії мало має значення те, що відбувається за межами Москви, а якщо точніше — за межами Садового Кільця Москви. А ось там злодійство результатів виборів до Держдуми було просто-таки епохальним, помітним, нахабним і гучним.
Московський середній клас (ті самі російські ліберали) дуже сильно вклався в ці вибори. Його мобілізація була дуже високою. Через це на всіх майже дільницях у Москві перемогли кандидати від розумного голосування Олексія Навального — тобто ті, хто протистояв Єдиній Росії. Звичайно, російська влада не могла визнати, що програла столицю Навальному, який сидить у в’язниці, саме тому й почалися пекельні махінації. За протоколами перемагали одні кандидати, а вночі прийшли результати так званого електронного голосування і ці вже результати повністю віддали перемогу Єдиній Росії.
Через це народ відчуває фрустрацію, ненависть, страх, відчай, спрагу помсти і всі ці почуття — одночасно. І тут, на мій погляд, відбулася одна надважлива історія.
Передплатіть NV Преміум та читайте без обмежень
Нам необхідна ваша підтримка, щоб займатися якісною журналістикою
З кров’ю і м’ясом відбулося відривання цих самих лібералів, середнього класу від російського режиму. Своєрідний кримський момент саме для російських лібералів. Сталося визнання не легітимності тих людей, які сидять у Кремлі.
На барикади, правда, ніхто не пішов, як і війни за Крим не було, тому що надто нерівні сили. Але делегитімізація сталася. Українці свого часу зрозуміли, що в Кремлі сидять ніякі не братні народи, а ворог. Так і в Москві зараз міський середній клас теж зрозумів, що в Кремлі сидить ворог, а не якийсь там легітимний президент. І ця делегітимізація — найголовніше, що сталося за підсумками цих виборів. Якби пройшли ці насправді депутати-переможці в Москві, то було б гірше. Народ повірив би в легітимність виборів у Росії, в чесність режиму. Це знизило б градус протистояння. А так пар у свисток не втік, він накопичується в цьому котлі, і я вважаю, що це просто чудово.
Народ зараз у Росії дуже хоче мітингувати
Делегітимізация — це те, що передує протестам. З деяким тимчасовим лагом у кілька років зазвичай.
Пам’ятаєте Україну 2011−2012 років, коли Партія регіонів остаточно розперезалася, стали її емісари їздити різними містами, віджимали собі бізнес і просто тупо займалися крадіжками? І саме це тупе злодійство і зробило режим Януковича і його самого делегітімним в очах українського міського середнього класу. Тоді всі стали розуміти, що він не представляє народ, а працює, фактично, начальником окупаційної адміністрації.
Зараз у Росії починається теж дуже цікавий момент. У людей відібрали ілюзію того, що чогось можна домогтися без насильства і починається процес. Знаєте, який? Люди збираються на акції протесту, причому під крилом КПРФ. Ця компартія публікує на своєму сайті заклики виходити на мітинги, ті люди від КПРФ, які не пройшли в депутати Держдуми, закликають росіян приходити на мітинги, створюють якісь комітети протистояння режиму. І це дуже важлива історія. Раніше КПРФ була повністю інтегрована в систему російської влади, а зараз остання, немов спеціально робить з КПРФ опозиційну силу. На цьому тижні КПРФ Роскомнадзор навіть пригрозив заблокувати її сайт.
Для Путіна ця ситуація досить погана. Він якось не дуже любить змінювати політичний статус-кво. У нього ця система з чотирма партіями працювала вже 20 років. І ставити поза законом велику парламентську партію для нього було б дуже неприємно. Але цілком можливо, що доведеться. Там ці молоді комуністи, які не слухаються Зюганова, і комуністами вже не є. Швидше — такі собі соціал-демократи, але вони розлютилися і «кличуть Русь до сокири», що називається.
Думаю, ця ситуація може в щось вилитися. Народ зараз у Росії дуже хоче мітингувати. Люди просто хочуть, щоб хтось їх закликав на вулиці. Самі виходити бояться. Але опозиція теж дуже боягузлива. Ці соратники Навального людей на вулиці не кличуть з якихось причин. В Інтернеті пишуть гнівні пости про те, що вкрали вибори, але на вулиці не кличуть. Для мене загадка — чому. Хоча майже всі вони вже живуть за кордоном. Могли б спокійно закликати.
Загалом — це все технічні деталі. Головний підсумок цих «виборів» —відбулася делегітимізація режиму в очах московського середнього класу. Мітинги якщо ще будуть — добре. Якщо ні — нічого страшного. Все одно пройде 2−3 роки, і ці мітинги розпочнуться в будь-якому разі. Дуже важливо, щоб влада зараз не пішла на якісь компроміси з народом. Не стала підкидати якісь кістки, щоб весь цей пар не пішов у свисток.
Коли мітинги будуть — не знаю, але ось в Україні, бачите, все сталося через два роки після делегітимізаціі Януковича в очах міського середнього класу. У Росії напевно буде довший термін. Тому що інерція більша і влада сильніша. Але, ймовірно, це станеться після махінацій на виборах 2024 року, коли Путін знову домалює собі величезну кількість голосів.
Повну версію слухайте в програмі Світогляд на Радіо НВ: