Румунські слідчі оприлюднили ім'я офіцера КДБ Білорусі, який координував діяльність завербованого заступника директора спецслужби Молдови Олександра Балана.
Балана затримали у вересні минулого року в аеропорту Тімішоари. За даними слідства, він передавав секретну інформацію представникам білоруського КДБ. І належав до тієї ж мережі, про викриття якої раніше в повідомили у Чехії. Тоді у Празі одного з працівників посольства Білорусі було оголошено персоною нон грата через причетність до діяльності, не сумісної з дипломатичним статусом.
Встановлено, що у 2024−2025 роках Балан щонайменше двічі зустрічався в Будапешті — у комплексі Nova City Apartments — з офіцерами білоруської розвідки. За передані відомості він отримував гроші, однак точні суми не розголошуються. Слідство вважає, що ці контакти створювали пряму загрозу національній безпеці Румунії.
Білоруський КДБ часто діє як проксі-інструмент російських спецслужб
За даними румунських журналістів, ключовим куратором операції виявився офіцер КДБ Білорусі Володимир Ворожбитов. Він також координував діяльність іншого агента — Владислава Надзейка у Польщі, а в роботі мережі йому допомагали ще троє співробітників білоруської спецслужби.
Окрему увагу слідство приділяє методам конспірації, які використовували шпигуни. Замість традиційної електронної переписки, що могла бути перехоплена, вони застосовували так звану «методику спільної поштової скриньки». Повідомлення не відправлялися, а зберігалися у папці «Чернетки», до якої мали доступ обидві сторони. Такий спосіб комунікації значно ускладнює роботу слідчих, оскільки листи фактично не проходять через мережеві сервери як відправлені повідомлення.
Один із поштових акаунтів Балана — alvlapow@gmail.com — був видалений з IP-адреси у Білорусі майже одразу після його затримання в Румунії.
Під час обшуку у Балана також було знайдено телефон Blackview, підключений до цього акаунту. Пристрій зберігався у так званому чохлі Фарадея, який блокує електромагнітні сигнали та унеможливлює віддалений доступ до гаджета. Дані на пристрої додатково шифрувалися за допомогою програми VeraCrypt.
Справу Олександра Балана розглядатиме Апеляційна палата Бухареста. У разі доведення вини йому загрожує до 20 років позбавлення волі.
Що важливо для України
Ця історія показує кілька небезпечних тенденцій.
По-перше, білоруський КДБ дедалі активніше діє в країнах Центральної та Східної Європи, часто працюючи як проксі-інструмент російських спецслужб.
По-друге, основною ціллю таких операцій є проникнення у державні інституції, що мають доступ до інформації НАТО, ЄС або партнерських структур безпеки.
Для України це означає підвищений ризик спроб вербування посадовців, експертів або співробітників сектору безпеки, особливо тих, хто має доступ до міжнародних програм співпраці чи розвідувальної інформації.
Крім того, використані у цій справі методи конспірації — спільні поштові скриньки, офлайн-шифрування, чохли Фарадея, «чисті» телефони — демонструють, що класичні інструменти шпигунства активно поєднуються з сучасними технологіями. Це вимагає від контррозвідки та кіберпідрозділів постійного оновлення методів виявлення таких операцій.
Фактично йдеться про розгортання регіональної шпигунської мережі, яка працює одночасно у кількох країнах — Молдові, Польщі, Румунії та потенційно інших державах східного флангу Європи. Для України це ще одне нагадування: гібридна війна Росії та її союзників ведеться не лише на фронті, а й у кабінетах державних інституцій.
Текст публікується з дозволу автора