Це й інформаційна контратака із звинуваченнями на адресу керівників НАБУ і САП, а головне — підозра директору НАБУ. Підозра — це процесуальна дія. І Руслан Кравченко наостанок скористався своїми повноваженнями генпрокурора. Ця підозра може «зависнути», якщо не буде особисто вручена підозрюваному і не буде передана до суду. Її може відкликати новий генпрокурор, або т.в.о. генпрокурора, з суто формальних обставин. Але вона може залишитись міною сповільненої дії, юридичною вибухівкою під директором НАБУ, а відповідно і фактором стримування його подальшої активності.
Передавати цю підозру в суд і тим самим починати саме зараз повноцінну юридичну атаку на НАБУ для Офісу президента України і для Офісу генпрокурора є занадто ризикованим. Можна, таким чином, спровокувати ще більш глибоку політичну та ще й інституційну кризу, ніж влітку після звільнення Михайла Федорова з посади міністра оборони, та ще і викликати великі проблеми у відносинах з міжнародними партнерами. В умовах бюджетної кризи і ескалації війни це було б майже самогубством.
Це було б майже самогубством
З високою ймовірністю наші європейські друзі зараз наполегливо радять Зеленському і Буданову не робити дурниць. Мені здається, що президент України і керівник його Офісу також розуміють відповідні ризики. Для них за нинішніх умов навпаки треба заспокоїти і стабілізувати ситуацію і навколо Генпрокуратури і щодо різноманітних антикорупційних розслідувань. Тому краще цю «підозру» взяти в рамочку і повісити на помітну стінку, і на пам’ять, і як нагадування про пресловуту «рушницю», яка може при нагоді і вистрілити.
А для Руслана Кравченка ця «підозра» стає інструментом політичного і правового самозахисту в подальшій боротьбі за свою свободу від зазіхань НАБУ. Підозри на його адресу поки не має. Але вона може з’явитися, і тоді ексгенпрокурор буде називати це помстою за його процесуальні дії проти керівника НАБУ. Однак це вже інша історія.
Щодо нового генпрокурора, то чомусь мені здається, що у нас поки буде т.в.о. (тимчасово виконуючий обов’язки) генпрокурора. Призначити нового генпрокурора в Раді саме зараз буде важкувато і ризиковано, тому для президента краще почекати певний час. Це вже апробована методика.
Текст опубліковано з дозволу автора