Невизначеність та страх. Ресурс шовіністичної риторики у РФ вичерпано — директор Левада-Центру розповів, чого чекати далі

«Люди будуть дуже роздратовані, коли розпочнуться воєнні дії. Знову ж таки, невідомо, в якому контексті вони можуть бути проведені — такі собі фантомні чи віртуальні загрози, що буде використано пропагандою для виправдання цієї ескалації. Поки що зараз росіяни стривожені і не вбачають приводу для ведення військових дій. Ми не знаємо, як це вплине на ставлення до влади. Але переважає те, що люди не просто будуть вкрай незадоволені, і це позначиться негативно на ставлення до основного інституту влади, насамперед, звісно, до президента. І мені видається, що це цілком можливо. Оскільки на відміну від ситуації 2014 року, сьогодні баланс симпатії та антипатії до України майже рівний: 46% із симпатією ставляться до України та 43% — негативно чи насторожено», — пише Гудков.

Соціолог вважає, що рівень підтримки Кремля всередині країни зовсім не буде таким, як під час окупації Криму і ресурс шовіністичної та мілітаристської риторики — вичерпаний.

«Загалом жителі РФ дуже стривожені мілітаристською риторикою, істеричними виступами місцевих політиків та провідних телепрограм, шоу тощо. Але відчуття безпорадності теж дуже представлено, бо, на думку пересічних людей, вони не мають жодних засобів тиску на владу. Бояться свавілля, посилення репресій. Ось приблизно така ситуація — поєднання тривожності та безсилля», — додає директор Левада-Центру.

Гудков також зазначає, що стабільне погіршення економічної ситуації у Російській Федерації - розпочало повільний процес накопичення невдоволення.

З кінця жовтня 2021 року Росія стягує війська до українських кордонів. Ситуація різко загострилася на початку цього року, після провалу переговорів Сполучених Штатів та РФ, що відбувалися на тлі військового напруження в регіоні.

Згідно з останньою розвідувальною оцінкою Міністерства оборони України, Росія розмістила понад 127 тисяч військовослужбовців та наступальне озброєння біля кордонів України та на тимчасово окупованих територіях.

14 січня газета The Guardian і телеканал CNN повідомили, що Росія розмістила на території України диверсантів для спецоперації, що може стати приводом для вторгнення. Пізніше в Пентагоні та Білому домі підтвердили, що США мають таку інформацію.

Ситуація біля східного українського кордону викликає занепокоєння серед чиновників Сполучених Штатів і країн Європи. За словами американського президента Джо Байдена, Білий дім готує комплекс заходів, щоб не допустити нового вторгнення Росії в Україну. Глава Білого дому охарактеризував їх як «найбільш всеосяжний комплекс ініціатив, щоб Путіну було дуже важко зробити те, що, як побоюються люди, він може зробити».

У російському керівництві заперечують інформацію про підготовку вторгнення, заявляючи, що перекидання військ — це внутрішня справа РФ. При цьому у Кремлі заявляють про можливі провокації з боку України та нібито плани Києва повернути окуповані території військовим шляхом.

22 січня Міністерство закордонних справ Великої Британії опублікувало заяву, в якій зазначило, що керівництво Кремля розглядає варіант із встановленням у Києві проросійського уряду на чолі із лідером партії НАШІ Євгеном Мураєвим.

26 січня посол США передав Росії відповідь Вашингтона та НАТО щодо «гарантій безпеки».

Західні країни активізували підтримку України на фоні ескалації ситуації, за словами міністра закордонних справ Дмитра Кулеби — додаткову оборонну підтримку надали США, Велика Британія, Польща, Литва, Естонія, Латвія, Чехія та інші.