Обама вступав у такі дискусії лише кілька разів. Намагаючись не шуміти, без ажіотажу, охоронців і свити він переходив з аудиторії в аудиторію, сідав на найближчий вільний стілець і активно знайомився з рядом сидять людьми. Правда, тихо – виходило не завжди. Іноді модератори робили «гальорці» зауваження. Обама вибачався, замовкав, але в підсумку дискусія все одно переривалася, і він змушений був висловлюватися по темі панелі. На відео – один з таких моментів.
«Хтось із вас помітив одну думку, з якою я згоден – робота в уряді допомагає розширити горизонти. Наприклад, якщо ви займаєтеся якимось крутим проектом в сфері освіти, науки або технології ваш проект дійсно потрібен! І замість того, щоб витрачати час на побудову бренду, просто знайдіть фінансування, щоб залучити до участі в проекті 2000 дітей. Всього одна зміна в акті Конгресу може різко збільшити кількість таких діток до 10 або навіть 15 мільйонів! Щоб ви розуміли, масштаби – це вартість всього одного або двох винищувачів С-16. Тому, політика – це важливо, і це має значення.
Але виникають два запитання. Перше: як зробити так, щоб люди не відверталися від політики, а навпаки, хотіли б в ній брати участь? І другий – як зробити так, щоб розумні, найрозумніші хлопці, в якийсь момент вирішили: це те, чим я хотів би займатися!».
Якщо чесно, у мене немає відповідей на ці запитання. Але я вірю, що політика стає більш привабливою, коли люди беруть участь в ній. Такі, як я або Ренці (прем'єр-міністр Італії) – нам вдалося залучити молоде покоління в свої виборчі кампанії. І коли вони стали частиною команди, вони зрозуміли, що це насправді цікаво і захоплююче.
І я щиро вважаю, що кампанії, які спочатку звернені до молодих людей і ставлять собі за мету дати їм реальну владу, можуть і здатні змусити їх задуматися про те, що політика може стати їх майбутньою кар'єрою.
Другий аргумент приходу молоді в політику – це перемога. Громадська діяльність дає молодому поколінню розуміння важливості голосування на виборах. А це, в свою чергу, призводить до перемог тих, хто дійсно хоче робити все по-новому – вони відчують, що є якась основа – виборці, готові їх підтримати. А надалі у вас буде можливість залучати до держслужби прекрасних фахівців на різні посади.
Але проблема в тому, що зараз ми знаходимося в негативному циклі – молоде покоління ставиться до політики цинічно. Вони не голосують. В результаті молоді та активні кандидати не перемагають, а представники старої гвардії й корумповані авторитарні структури захоплюють все більше і більше влади в безлічі країн. Це робить людей ще більш цинічними, довіра падає, і погана політика перемагає знову і знову.
І питання не в протистоянні громадського або комерційного сектора з політикою. А в тому, що ви, так чи інакше, вже знаходитеся в політиці і несете відповідальність за громадську культуру, яку прищеплюєте. Ваша діяльність не повинна збільшувати рівень цинізму, недовіри, що підсилюють погану політику. Політику необхідно наповнювати метою і реальним бажанням залучити до неї ще більше молодих людей.
Рано чи пізно це призведе до того, що купка молоді навколо вас задумається: «Адже якщо я туди піду і впораюся з усім цим божевіллям, що відбувається в політиці, за мною стоятиме ціла армія, якій це потрібно, їм не все одно, що я роблю".
І останнє. Я зараз звертаюся до тих з вас, хто працюють в ЗМІ і медіа – не варто нав'язувати ідею, що політика неефективна і не може принести результат. Наприклад, коли я, Матео або будь-який інший політик, робимо якісь правильні або навіть приголомшливі речі, про це не пишуть. У ЗМІ потрапляє половина або навіть тільки третина з того, що ми робимо. При цьому люди дуже люблять повторювати: «Це жахливо. Який провал. У вас не вийшло. Ми так розчаровані».
В результаті ми не отримуємо публічної підтримки навіть у хорошому. Можливо, ми отримаємо її пізніше. Але прямо зараз таке ставлення живить цинізм і скептицизм.
У нас в Білому домі всюди висіли стікери «Fight cynicism» і «Guard against cynicism». Я думаю, що наш власний цинізм – це те, що заважає нам залучати молодих людей. І справа не в тому, що вони не хочуть брати на себе відповідальність, вони просто відчувають себе самотніми, незахищеними і без будь-якої підтримки. І тоді з'являються кілька людей з манією величі, як я, які хочуть добитися свого і всупереч усьому».
Текст опубліковано з дозволу автора
Новое Время запрошує на лекції наших відомих колумністів Діалоги про майбутнє . Детальна програма тут
Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Мнения Нового Времени