«Ідеологія РФ — нацистська». Чому росіяни зневажають інші народи та звідки взявся міф про русофобію — інтерв'ю з науковцем

В ефірі Радіо НВ доктор психологічних наук і головний науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Павло Горностай пояснив, що таке російський нацизм; як з’явився міф, що українці і весь світ — русофоби та які зміни відбулися в українській свідомості під час повномасштабної війни.

— Ви даєте визначення російському нацизму не як етнічному, а, напевно, як філологічному. Це не питання про етнос, а про паспорт?

— Точніше не філологічний, а лінгвістичний. Не стільки про паспорт, стільки про відношення до так званого «русского миру»: не громадянство головне, а те, щоб людина розмовляла російською мовою і впроваджувала російську імперську ідею.

— На цьому базується їхня ідеологія? Чи можна це назвати ідеологією?

— Це лише складова ідеології. Я вважаю, що ця ідеологія має всі ознаки нацизму.

Що таке нацизм? Можна це зрозуміти в вузькому [значенні], а можна — в широкому. В вузькому розумінні нацизм — це соціал-націоналістична ідеологія фашистської Німеччини, де пропагується перевага арійської раси. Там значною мірою присутній антисемітизм — ставлення до єврейського етносу, як до такого, який треба знищити.

У широкому розумінні нацизм — це пропагування будь-якої переваги — будь-якої нації над іншими націями або над якимись конкретними націями. Сучасна російська ідеологія прямо пропагує ідею, що російська нація, «русский мир» є переважними. І ставлення до української нації таке, що це якась, з їхнього погляду, штучна країна, штучна нація, вона не має права на існування, повинна зникнути, її треба денацифікувати — або знищити, або перетворити на російську. Це має всі ознаки нацизму.

Головне не етнічна приналежність, не ставлення саме руських до інших націй і етносів, а найголовнішим є те, щоб людина належала до так званого «русского миру».

— Етнічні росіяни завжди зі зневагою ставилися і до інших народів, які живуть на території РФ: у них вже всі, пробачте, як не чурки, то хачі - до всіх етносів вони вживають ці зневажливі назви. Чому, попри це, буряти долучаються і активно беруть участь у просуванні нацистського «русского мира».

— Очевидно, вони приймають цю ідею, чим, мабуть, включаються до цієї ідеї. Можливо, це спосіб виживання. Є у психології поняття — механізми психологічного захисту чи захисні механізми. Один з таких механізмів називається приєднання до агресора. Тобто ми захищаємо свою психіку тим, що ми начебто приєднуємося до групи агресора і вже не є такими жертвами. Вони отримують певні привілеї, визнання, але ця зневага все одно залишається — це люди не першого гатунку.

— Чи можна під час війни досліджувати те, що відбувається в російському соціумі? У них усе просякнуто пропагандою. Офіційна соціологія показує 80% підтримки того, що робить їхній оскаженілий диктатор Володимир Путін. Дослідити їх якось по-справжньому можна?

— Можна і потрібно досліджувати. У російському соціумі досить складні процеси відбуваються зараз. Можна говорити про певну колективну відповідальність, оскільки саме [в РФ] багато років панував так званий побутовий шовінізм, зокрема в ставленні до українців він завжди був присутній. Тобто зневажливе ставлення.

З іншого боку, відбувався механізм психологічної проекції, зокрема вони вважали, що українці і весь світ є русофоби. Але це міф, тому що соціологічні дослідження, які протягом останніх десятирічь здійснювалися паралельно Левада центром і Київськими міжнародним інститутом статистики, показували, що ставлення до українців, до росіян, завжди було [кращим], ніж ставлення росіян до українців. Навіть коли почалася війна в 2014 році, ця пропорція не змінилася; і лише десь на четвертому році війни вони зрівнялися.

Тобто цей міф про русофобію — придуманий для того, щоб можна було здійснювати агресію, щоб можна було вважати, що Росія оточена ворогами, що весь світ русофоби. Але зараз ставлення в усіх дійсно змінилося. Це реакція на [нову] агресію.

— Як би ви охарактеризували це єднання, неймовірний сплеск патріотизму серед українських громадян та громадянок? Чи передбачали це вчені? Чи результати виявилися неочікуваними навіть для фахівців?

— Вони достатньо очікувані. Ці закономірності досліджені давно. Завжди, якщо здійснюється якась агресія на будь-яку групу, якщо будь-яка соціальна група відчуває загрозу своєму існуванню, вона завжди згуртовується. Закономірність, звичайно, передбачувана. Можливо, [вона] трошки перевищила очікування, але це нормально.

Згуртованість відбувається і на соціально-психологічному, і на ідеологічному рівнях — в національній самосвідомості, ідентичності. За ці два місяці зміни в ідентичності, зміни групової самосвідомості, національно-громадянської самосвідомості відбулися більш значні, ніж за попередні роки. І ці процеси здебільшого позитивні. Тобто попри весь трагізм ситуації, є позитивні сторони, які, передбачаю, у майбутньому будуть мати значення.